Упрощенная HTML-версия
148
смотря по сложности улучшаемого признака или свойства и по числу
выращиваемых за год поколений».
На його думку, «предлагаемым методом можно решать и более
сложные задачи…» [202, с. 9]. Він також звертає увагу на подібний досвід
«Украинского института селекции, изучающего описанный метод
ускоренной селекции с зимы 1931 г., при селекционном «ремонте»
нескольких сортов озимой и яровой пшеницы…» [202, с. 10].
Очікування практичних результатів від використання яровизації
відобразилося у статті «Селекция полевых растений» А.О. Сапєгіна, яка
увійшла до науково-популярної видання «Сельскохозяйственная наука в
СССР» (1934 р.) [205].
Проте відсутність позитивних науково-обгрунтованих результатів та
збільшення тиску з боку прихильників концепції яровизації Т.Д. Лисенка, їх
наступ на фундаментальні наукові основи селекції спонукали А.О. Сапєгіна
до написання науково-популярної статті «О хромосомах, расщеплении и
гибридной мощности» (1936 р.) [207]. Ця стаття була опублікована у журналі
«Социалистическая реконструкция сельского хозяйства», де у другій
половині 30-х років ХХ ст. публікувалося багато статей, присвячених
дискусії з питань генетики та селекції, результати якої надалі негативно
впливали на радянську наукову думку. Захищаючи здобутки генетики як
теоретичної основи селекції, учений у своїй статті популяризував лише
базові поняття генетики. На його думку, досягнення визначних здобутків у
селекційній роботі можливе лише за умов використання науково
обгрунтованих методик.
На жаль, не всі науково-популярні праці А.О. Сапєгіна вдалося
виявити. Це публікації вченого в агрономічних газетах, періодичних
виданнях політично-філософського спрямування («За марксистсько-
ленінське природознавство», «Соціалістичне землеробство», «Соціалістична
реконструкція сільського господарства» та ін. [51, арк. 18]).