Упрощенная HTML-версия
140
Новоросійського університету. Цей посібник не лише допомагав студентам у
вивченні курсу ботаніки, але й популяризував наукові знання з цього
напрямку.
Після повернення з відрядження у 1912 р. учений видає першу у галузі
генетики та селекції працю «Законы наследственности как основа селекции
сельскохозяйственных растений» [93], пов’язану з курсом лекцій із генетики
та селекції, оскільки, на думку А.О. Сапєгіна, «дело селекции на строго
научных основах генетики было совершенно ново в те часы, встречалось
недоверчиво и недружелюбно. Необходимо было популяризовать эту
идею…» [51, арк. 49]. Через відсутність відповідних видань російською
мовою метою вказаної праці було ознайомлення як з основними науковими
положеннями, так і з найновішими досягненнями в галузі генетики та
селекції.
Працюючи завідувачем селекційного відділу при Одеському
дослідному полі, а згодом і завідувачем Одеської селекційної станції,
А.О. Сапєгін поступово розширює програми досліджень. На його думку,
обов’язковим є оприлюднення результатів наукових досліджень. За
результатами селекційних робіт (із 1912 р. по 1928 р.) кожного року
складався
звіт
(опубліковано
13
випусків
«Трудов
Одесской
сельскохозяйственной селекционной станции» з 1914 р. по 1928 р. [51, арк.
16]), у якому доступно викладалися основні завдання, методи їх вирішення та
здобутки селекційної роботи [102-106 та ін.]. Так, наприклад, у праці
«Краткий сводный отчет за 10 лет (1912-1922)» [106] А.О. Сапєгін у
доступно для неспеціаліста подає аналіз результатів роботи за всі роки.
Після Жовтневої революції популяризація наукових досягнень
особливо актуалізувалася. Це пов’язано із зниженням освітнього рівня галузі.
Із 1919 р. на навчання приймалися всі охочі віком від 18 років незалежно від
їх освіти, тому проблемою стала відсутність належних знань та підготовки
студентів. Велику увагу на той час приділяли не рівню базової освіти, а
соціальному походженню, вивченню марксистсько-ленінської літератури.