Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН України

Главная

Упрощенный режим

Описание

Базы данных

Электронный каталог ННСХБ НААН - результаты поиска

Вид поиска

Электронный каталог ННСХБ НААН

Полнотекстовые книжные издания

Полнотекстовые периодические издания

Полнотекстовые авторефераты дис.

Архивные материалы

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>S=Сівозміна -- Обробіток грунту<.>

Общее количество найденных документов : 19
Показаны документы с 1 по 19

   40186-А
   Б 77

    Бойчук, Олег Віталійович.
    Вплив обробітку грунту на його родючість та продуктивність короткоротаційної плодозмінної сівозміни Правобережного Лісостепу країни [Текст] : автореф. дис. ... канд. с.-г. наук, спец. 06.01.01 / О. В. Бойчук ; наук. кер. Я. П. Цвей ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. - Київ : [б. и.], 2015. - 23 с. - Бібліогр.: с. 18-19. - б. ц.

УДК

633.63:631.51:631.452:631.582

Рубрики: Сівозміна --Обробіток грунту

Доп.точки доступа:
Цвей, Ярослав Петрович \наук. кер.\; М-во освіти і науки УкраїниНац. ун-т біоресурсів і природокористування України
Экземпляры всего: 1
ХР (1)
Свободны: ХР (1)
Найти похожие

Лошаков, В. Г.
Эффективность раздельного и совместного использования севооборота и удобрений [] / В. Г. Лошаков // Достижения науки и техники АПК : теоретический и научно-практический журнал. - 2016. - N 1. - С. 9-13. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Сівозміна --Обробіток грунту
Кл.слова (ненормированные):
севооборот, бессменный посев, удобрения, плодородие почвы, экология, многолетние травы, зеленое удобрение, промежуточные культуры.
Аннотация: В течение последних трех десятилетий прошлого столетия в стационарных полевых опытах более 80 сельскохозяйственных научных учреждений и вузов нашей страны проводили исследования с целью изучения эффективности раздельного и совместного влияния удобрений и севооборота, по сравнению с бессменным посевом основных зерновых, кормовых и технических культур в условиях специализации и интенсификации земледелия. При самом высоком уровне интенсификации земледелия применение удобрений, пестицидов, регуляторов роста растений, средств механизации и мелиорация во всех зонах страны не могут заменить высокую эффективность правильного, научно обоснованного чередования культур в севооборотах. При этом для озимой пшеницы, картофеля, сахарной свеклы, гороха, подсолнечника установлен положительный эффект взаимодействия севооборота и удобрений, который выражается прибавкой урожайности в пределах от 4,8 до 8,7%. У остальных культур он был слабым или отсутствовал, а у кукурузы на зерно – отрицательным (-22,1%). Эффект взаимодействия севооборота и удобрений проявился и на показателях качества зерна озимой пшеницы – он выразился в увеличении содержания белка на 0,4%, сырой клейковины – на 2,5%. Установлена высокая экологическая функция почвозащитных севооборотов. При этом особое значение имели приемы биологизации земледелия путем расширения площади посевов бобовых культур, многолетних трав, промежуточных и сидеральных культур. В связи с острым недостатком органических удобрений возросло значение их не традиционных форм – соломы, растительных остатков, сидератов, которые при оптимальном сочетании с научно обоснованными нормами минеральных удобрений и правильным чередованием культур на полях равноценно заменяют обычные органические удобрения, обеспечивая высокий агротехнический, агроэкологический и экономический эффект современных агроландшафтных систем земледелия.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Митрофанов, О.
Обробіток грунту під сівбу зернових після збирання ріпаку [] / О. Митрофанов, В. Малярчук // Аграрна техніка та обладнання. - 2015. - N 4. - С. 46-48.
Рубрики: Сівозміна --Обробіток грунту

Доп.точки доступа:
Малярчук, В.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Волошенкова, Т. В.
Оценка почвозащитной эффективности севооборотов [Текст] / Т. В. Волошенкова, Н. Н. Овечко // Вестник Российской сельскохозяйственной науки : научно-теоретический журнал. - 2015. - N 6. - С. 19-20. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Сівозміна --Обробіток грунту
Кл.слова (ненормированные):
дефляция, deflation, севообороты, crop rotations, почвозащитная эффективность, soil protection efficiency, эколого-экономическая оценка, ecological and economic evaluation, компьютерная модель, computer model
Аннотация: Разработаны модель и компьютерная программа для комплексной оценки почвозащитной эффективности севооборотов. Они позволяют определить потенциальные потери почвы в период пыльных бурь и питательных веществ с выдуваемым мелкоземом, затраты на восстановление почвенного плодородия до исходного уровня.

Доп.точки доступа:
Овечко, Н.Н.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Воробьев, В. А.
Эффективность калия в полевом севообороте на хорошо окультуренной дерново-подзолистой почве [Текст] / В. А. Воробьев, Г. В. Гаврилова // Аграрная наука : научно-производственный журнал. - 2016. - N 4. - С. 15-17. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Сівозміна --Обробіток грунту
Кл.слова (ненормированные):
системы удобрения, калий, продуктивность

Доп.точки доступа:
Гаврилова, Г.В.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Черкасов, Г. Н.
Основы модернизации севооборотов и формирования их систем в соответствии со специализацией хозяйств Центрального Черноземья [] / Г. Н. Черкасов, А. С. Акименко // Земледелие : теорет. и науч.-практ. журн. - 2017. - N 4. - С. 3-5. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Сівозміна --Обробіток грунту
Кл.слова (ненормированные):
севообороты, система севооборотов, структура посевных площадей, производственное направление (специализация) сельхозпредприятий, энергия, гумус, азот, Центральное Черноземье
Аннотация: Научная основа модернизации севооборотов и формирования их систем независимо от производственного направления сельхозпредприятий – решение задачи устойчивого роста продуктивности пашни с воспроизведением плодородия почв. В плане последнего учтены следующие закономерности: обменная энергия (в ГДж) вещества растений равна полусумме азота и пентаоксида фосфора (в кг); энергосодержание гумуса (в ГДж) равно половине заключенного в нем азота (в кг). При достаточной тепловлагообеспеченности фактическая продуктивность превышает фоновую в силу интенсивного потребления растениями продуктов минерализации гумуса. Азот удобрений обеспечивает прирост продуктивности пашни и сокращение расхода гумуса, а также способствует увеличению уровня плодородия почвы. В формировании последнего весьма значимы факторы биологизации: высокая эффективность сидерата связана как с большим количеством легкоразлагаемого органического вещества, так и с сокращением непроизводительных потерь воды и углерода в паровом поле; сравнительно большое отчуждение азота бобовыми культурами в 1,5-2 раза компенсируется симбиотической азотофиксацией; с ботвой сахарной свеклы в почву возвращается до 40 ГДж/га быстро трансформируемой обменной энергии. Модернизацию следует осуществлять путем адекватного выбора специализации за счет первоочередного учета особенностей агроландшафта; оптимальной доли и благоприятного размещения высокопродуктивных (с позиций специализации) культур; рационального сочетания химических и биологических удобрительных средств.

Доп.точки доступа:
Акименко, А.С.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Дедов, А. А.
Влияние темпов разложения растительных остатков на лабильное органическое вещество почвы и урожайность культур севооборота [] / А. А. Дедов, М. А. Несмеянова, А. В. Дедов // Земледелие : теорет. и науч.-практ. журн. - 2017. - N 4. - С. 6-9. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Сівозміна --Обробіток грунту
Кл.слова (ненормированные):
растительные остатки, разложение, детрит, гумус, многолетние бобовые травы, урожайность.
Аннотация: В условиях беспрерывного возделывания культур важную роль в регулировании плодородия почвы играют послеуборочные растительные остатки, ценность которых зависит не только от массы и химического состава, но и от скорости разложения. С целью определения скорости разложения послеуборочных остатков и ее влияния на динамику содержания лабильного органического вещества и детрита в почве, а также на урожайность возделываемых культур на кафедре земледелия Воронежского ГАУ был заложен многофакторный стационарный опыт. Исследования проводили в 2013-2015 гг. в четырехпольном звене севооборота: пар (чистый, сидеральный, занятый) – озимая пшеница – ячмень (пожнивной посев редьки масличной и горчицы белой на сидерат) – кукуруза на зерно/ подсолнечник с подсевом многолетних бобовых трав (донник желтый, люцерна синяя). Почва опытного участка – чернозём типичный глинистый среднемощный: содержание гумуса в пахотном слое почвы 5,3 %, сумма обменных оснований – 34,1 мг-экв/100 г, подвижных фосфора и калия (по Чирикову) – 113 и 184 мг/кг почвы соответственно, гидролизуемого азота – 62,9 мг/кг почвы. Процессы разложения растительных остатков сельскохозяйственных культур наиболее интенсивно протекали в звеньях севооборота с многолетними бобовыми травами. Степень разложения растительной массы в этих вариантах была на 15,4-17,9% выше, чем при возделывании культур без использования приемов биологизации. Возделывание многолетних бобовых трав (донника желтого и люцерны синей) в изучаемом севообороте позволило обеспечить формирование запасов детрита в 1,7-2,0 раза выше, чем в контроле. На фоне уменьшения к концу ротации контрольного звена севооборота содержания в почве гумуса, возделывание многолетних бобовых трав обеспечило его сохранение на исходном уровне. Применяемые приемы биологизации способствовали увеличению урожайности подсолнечника (на 0,10-0,28 т/га) и дополнительному получению в поле занятого пара зеленого корма люцерны синей (12,38 т/га).

Доп.точки доступа:
Несмеянова, М.А.; Дедов, А.В.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Кузыченко, Ю. А.
Эффективность обработки почвы в севооборотах на различных типах почв Центрального Предкавказья [] / Ю. А. Кузыченко, В. В. Кулинцев, А. К. Кобозев // Земледелие : теорет. и науч.-практ. журн. - 2017. - N 4. - С. 19-22. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Сівозміна --Обробіток грунту
Кл.слова (ненормированные):
обработка почвы, севооборот, типы почвы, Центральное Предкавказье.
Аннотация: Цель исследования – оценка эффективности систем основной обработки почвы под культуры полевых севооборотов на различных типах почв в зоне Центрального Предкавказья. На черноземе обыкновенном в 2001-2006 гг. изучали эффективность различных приемов основной обработки почвы под озимую пшеницу по различным предшественникам в звене: занятый пар – озимая пшеница – озимая пшеница. Не установлено значимых различий в урожайности озимой пшеницы при комбинированной обработке (3,37 т/га) и безотвальном рыхлении (3,34 т/га), по сравнению со вспашкой (3,40 т/га). Опыт по минимализации систем основной обработки почвы под кукурузу на зерно по предшественнику озимая пшеница проводили на черноземе обыкновенном тяжелосуглинистом в 2010-2012 гг. Урожайность при комбинированной обработке (5,24 т/га) была значимо выше, чем при культивации и «прямом» посеве, на 0,17 и 0,56 т/га соответственно, однако уровень рентабельности при «прямом» посеве составил 164 %, что выше, чем при комбинированной обработкой, на 41 %, а по сравнению с классической культивацией – на 45 %. Эксперимент по изучению эффективности систем основной обработки почвы в севообороте: озимый рапс – озимая пшеница по озимой пшенице – подсолнечник проводили на темнокаштановой тяжелосуглинистой почве в 2010-2012 гг. Снижение урожайности озимого рапса в среднем за три года при безотвальном рыхлении (2,85 т/га), по сравнению со вспашкой (2,93 т/га), статистически не значимо. Урожайность озимой пшеницы при вспашке (4,17 т/га) была выше, по сравнению с глубоким рыхлением и дисковой обработкой, на 0,35 и 0,74 т/га соответственно. Глубокое рыхление под подсолнечник позволило собрать более высокий урожай продукции (2,11 т/га), по сравнению со вспашкой и дискованием, разница составила 0,06 и 0,16 т/га соответственно. Наибольшая рентабельность возделывания озимого рапса (235 %) и озимой пшеницы (108 %) отмечена при вспашке, а подсолнечника (137 %) – при глубоком рыхлении.

Доп.точки доступа:
Кулинцев, В.В.; Кобозев, А.К.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Дегодюк, С. Е.
Система удобрення в польовій сівозміні із застосуванням традиційних видів добрив і побічної продукції рослинництва [] / С. Е. Дегодюк, Т. С. Дегодюк // Аграрна наука - виробництву : науково - інформаційний бюлетень завершених наукових розробок. - 2016. - N 3. - С. 10-11
Рубрики: Сівозміна --Обробіток грунту

Доп.точки доступа:
Дегодюк, Т.С.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

10.

Shevchenko, M. S.
Аgrophysical and biotic factors of regulation the biological activity of soil in crop rotation [Текст] / M. S. Shevchenko, N. V. Shvets, S. M. Shevchenko // Науковий журнал зернові культури = The scientific journal GRAIN CROPS : фахове видання. - 2018. - Том т.2, N 1. - С. 109-115. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-6609
Рубрики: Сівозміна --Обробіток грунту
Кл.слова (ненормированные):
сівозміна, обробіток ґрунту, біологічна активність, органічна маса, твердість, культури.
Аннотация: Вивчено динаміку загальної біологічної активності ґрунту залежно від кількості рослинних решток культур сівозміни, способів основного обробітку та гідротермічних факторів. Встановлено, що більш інтенсивне виділення вуглекислого газу з ґрунту було на фоні глибокої оранки, де умови аерації кращі, а розподіл пожнивних решток по профілю орного шару більш якісний. Мінімальні способи обробітку, через ущільнення ґрунту, призводили до зменшення параметрів зони активної біотичної діяльності і послаблення ростових процесів у культур сівозміни. При цьому також гальмувалась загальна біологічна активність грунту і зменшувалась кількість виділеного вуглекислого газу. Серед культур сівозміни найбільшу кількість органічної речовини залишила після себе кукурудза (4,34 т/га), а мінімальну – соняшник (2,24 т/га), що і визначало потенціал біологічної активності. Зменшення глибини основного обробітку грунту супроводжується збільшенням його твердості і погіршенням водовбирної здатності, в зв'язку з цим посилюються консервативні процеси і гальмується розкладання органічної речовини. Інтенсивність біологічної активності грунту на фоні оранки більш висока, ніж на ділянках з прямою сівбою – на 15–20 %.

Доп.точки доступа:
Shvets, N. V.; Shevchenko, S. M.

Имеются экземпляры в отделах: всего 2 : ХР (2)
Свободны: ХР (2)

Найти похожие

11.

Зміна фізико-хімічних показників родючості чорнозему опідзоленого в сівозміні залежно від різного удобрення [Текст] / Г. М. Господаренко, І. В. Прокопчук, О. Д. Черно // Наукові горизонти = Scientifik horizons : науковий журнал. - 2019. - N 7. - С. 55-62. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Сівозміна --Обробіток грунту
Кл.слова (ненормированные):
польова сівозміна, мінеральні добрива, чорнозем опідзолений,фізико-хімічні показники, кислотність ґрунту
Аннотация: У статті наведено результати вивчення впливу різних доз і співвідношень мінеральних добрив на фізико-хімічні показники чорнозему опідзоленого важкосуглинковогов Правобережному Лісостепу України. На основі проведених досліджень встановлено, що за тривалого внесення мінеральних добрив простежується тенденція до підкислення ґрунту на 0,1–0,3 одиниці рНKCl, а у деяких варіантах досліду рНKClбув < 5,5, що свідчитьпро слабкокислу реакцію ґрунтового розчину. Тому в подальшому ґрунт буде потребувати проведення підтримувального вапнування. Тривале застосування мінеральних добрив у сівозміні, поряд з обмінною, впливає і на зміну гідролітичної кислотності ґрунту. При цьому, вона досить суттєво залежить від доз і співвідношень добрив Зміни гідролітичної кислотності в шарі ґрунту 0–20см були у межах від 2,78смоль/кг перед закладанням досліду до 4,23смоль/кг ґрунту. Найбільший вплив на її підвищення мало застосування азотних і калійних добрив. Вміст магнію в ҐВК був більш стабільним, навіть за високих доз мінеральних добрив відмічено лише тенденцію до зниження його вмісту. Аналогічними були зміни вмісту суми катіонів K+Nа в ҐВК. У шарі ґрунту 20–40 см зміни вмісту катіонів у ҐВК були менш значними, але достовірне зниження їх суми пройшло у варіантах досліду, де вносилися азотні добрива в дозі 150 кг/га д.р., а також на тлі середньорічного внесення в сівозміні лише P60K80. Ємність вбирання ґрунту під впливом удобрення змінюється несуттєво, тоді як ступінь насиченості основами знизився з 89,9% до 83,7–88,8% у шарі ґрунту 0–20 см і з 93,2% до 86,6–90,9% у шарі ґрунту 20–40 см залежно від варіанту удобрення.Таким чином, навіть нейтральні за своєю природою чорноземні ґрунти, за умови тривалого застосування лише мінеральних добрив, не здатні протистояти хімічному навантаженню і процесі сільськогосподарського використання змінюють свої фізико-хімічних властивості.

Доп.точки доступа:
Господаренко, Г.М.; Прокопчук, І.В.; Черно, О. Д.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

12.

Деструкція решток [] = Досліджено ефективність препаратів - деструкторів стерні у сівозміні в умовах південного Степу / А. Коваленко [и др.] // The Ukrainian FARMER. - 2019. - N 7. - С. 58-61
Рубрики: Сівозміна --Обробіток грунту

Доп.точки доступа:
Коваленко, А.; Новохижній, М.; Коваленко, О.; Тимошенко, Г.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

13.

Черячукін, М. І.
Ефективність прямої сівби на чорноземі звичайному важкосуглинковому Правобережного Степу [Текст] / М. І. Черячукін, О. М. Григор’єва // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2019. - N 10. - С. 5-11. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Сівозміна --Обробіток грунту
Кл.слова (ненормированные):
сівозміна, обробіток ґрунту, водно-фізичні властивості, родючість, бур'янистість сівби, продуктивність, економічна та енергоефективність.
Аннотация: Інформувати товаровиробників усіх форм власності про ефективність тривалого прямого посіву при вирощуванні основних культур в умовах ризикованого ведення сільського господарства. Методи. Польові, лабораторні, статистичні. Результати. Зафіксовано, що у зволожені роки та в середньому за роки досліджень водно-фізичні властивості ґрунту та його захищеність поживними речовинами змінюються порівняно з оранкою в межах HCP0,05. Але в посухові роки при прямому посіві щільність ґрунту завжди збільшується критичним значенням (1,30 г / см3) і може набирати 1,43 г / см3 при одночасному збільшенні твердості ґрунту на 23,9% порівняно з оранкою. Висока щільність і твердість у дощових умовах негативно вплинули на поширення кореневої системи, надходження до неї води та поживних речовин, обумовлюючи зниження продуктивності сільськогосподарських культур, особливо оброблювальні. У зволожені роки згаданого раніше не спостерігається. Зараженість бур’янами сільськогосподарських культур у перший рік застосування прямого посіву залишається на рівні оранки, а в наступні роки вона швидко зростає, і вже на 3-й урожай перевищує контрольний показник у 1,5–2 рази. Одночасно спостерігається зміна видового складу бур’янів. Якщо при оранці переважають рожевий свиноматка (Cirsium arvense) і амарант (амарантус), то при прямому посіві жовтий свиноматка та білий гусак (альбом Chenopodium). В середньому за роки досліджень продуктивність сівозміни при прямому посіві була нижчою порівняно з оранкою на 4,4%. Однак загальні витрати зменшилися на 52,6%, паливо - на 8,2 кг / га (42,7%), коефіцієнт енергоефективності збільшився на 76,4% і склав 6 проти 3,4 при оранці. Висновки. Основним стримуючим фактором застосування прямого посіву на типовому чорноземі важкого глинистого чорнозему з видаленням рослинних решток при збиранні в порівнянні з оранкою є істотне збільшення густоти та твердості в дощових умовах.

Доп.точки доступа:
Григор’єва, О. М.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

14.

Марковська, О. Є.
Динаміка чисельності мікроорганізмів у темно-каштановому ґрунті за різних систем основного обробітку та удобрення в сівозміні на зрошенні [Текст] / О. Є. Марковська // Agrology : scientific edition. - 2018. - Том 1, N 3. - С. 294-299. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2617-6106
Рубрики: Сівозміна --Обробіток грунту
Кл.слова (ненормированные):
ґрунт, зрошення, озимий ячмінь, кукурудза, соя, бактеріальні речовини
Аннотация: Визначено вплив систем основного обробітку ґрунту на кількість мікроорганізмів для вирощування озимого ячменю, кукурудзи на зерно та сою в зрошувальній сівозміні на Півдні України. Розміщення варіантів експерименту основного обробітку ґрунту здійснювалось: оранка - плуг PLN-5-35; розпушування зубила - GRNF-4M та CHG-40-02; диск на невелику глибину (12‒16 см) - борона важкої дискової BDVP-4.2; диск на поверхні (6‒8 см) - легка дискова борона БДЛП-4 з ґрунтовими котками. Розміщення варіантів експерименту систематичне, повторення - чотири рази, площа ділянок - 450 м2. Контрольний варіант - загальноприйнята система багатоглибинного оранки на глибину 20–22 см для озимого ячменю та 28—30 см - для кукурудзи для зерна. Було встановлено, що початок весняної вегетації озимого ячменю на фоні N75R60 на 1 га площі сівозмін, найбільша кількість мікроорганізмів (27,16 млн. Штук / г абсолютно сухого ґрунту) відзначено у варіанті багатоглибинного основна обробка грунту з обертанням. У разі оранки на одній глибині (12‒14 см) кількість мікробних мікроорганізмів була найменшою порівняно з іншими системами первинного обробітку ґрунту і порівняно з оранкою (23‒25 см) зменшилась на 12–23%. При щепленні насіння сої бактеріальними речовинами ABM (бактерії роду Rhizobium, штами 201, 202, 203) при заплідненні N60P60 в період від початку вегетації та до збирання врожаю спостерігалось збільшення кількості мікроорганізмів у межах від 7,0 до 15,5%, у разі дрібної оранки на одній глибині та у варіантах з диференційованою обробкою ґрунту. Збільшення дози азоту з N75 до N97.5 забезпечує збільшення кількості мікроорганізмів на 4,4% та сприяє поліпшенню агрофізичних властивостей, підвищує рівень живлення рослин мінеральними поживними речовинами та вологою.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

15.

Гумусованість і фізико-хімічні властивості чорноземів Лісостепу за мінімізації обробітків і біологізації системи удобрення [Текст] / А. Д. Балаєв, О. Л. Тонха, О. В. Піковська // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2020. - N 11. - С. 24-31. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Сівозміна --Обробіток грунту
Кл.слова (ненормированные):
чорнозем опідзолений і типовий, уміст гумусу, запаси гумусу, оранка, безполицеві обробітки, Правобережний Лісостеп України, короткоротаційні сівозміни
Аннотация: Дослідження проводили в 2-х тривалих стаціонарних дослідах із вивчення впливу систем обробітку ґрунту та удобрення на вміст і запаси гумусу та показники фізико-хімічних властивостей ґрунту. Застосування замість гною соломи та сидератів на чорноземі опідзоленому сприяло підвищенню умісту і запасів гумусу. Поєднання гною, соломи, сидератів і половинної норми мінеральних добрив із застосуванням у сівозміні безполицевого обробітку з періодичною оранкою під буряки цукрові сформувало найвищі запаси гумусу в шарі ґрунту 0–45 см. На чорноземі типовому найкращі показники гумусного стану і фізико-хімічних властивостей були за застосування тривалого безполицевого обробітку та використання соломи, сидератів і мінеральних добрив. Висновки. Мінімізація обробітку ґрунту й біологізація системи удобрення у короткоротаційних сівозмінах Правобережного Лісостепу сприяли збільшенню запасів гумусу, поліпшенню фізико-хімічних властивостей чорноземів типових та опідзолених, що зумовлювало відновлення їх родючості. Найбільше родючість чорнозему типового відновилася за різноглибинного безполицевого обробітку з використанням соломи, сидератів і мінеральних добрив, чорнозему опідзоленого — за безполицевого обробітку з періодичною оранкою та внесенням гною або соломи і сидератів та повного мінерального удобрення.

Доп.точки доступа:
Балаєв, А.Д.; Тонха, О.Л.; Піковська, Олена Володимирівна

Имеются экземпляры в отделах: всего 3 : ХР (3)
Свободны: ХР (3)

Найти похожие

16.

Запаси продуктивної вологи та урожайність культур сівозміни залежно від систем основного обробітку ґрунту та удобрення [Текст] / В. П. Кирилюк, Т. М. Тимощук, Г. М. Котельницька // Наукові горизонти = Scientifik horizons : науковий журнал. - 2020. - N 7(92). - С. 141-148. - Бібліогр. в кінці ст
Рубрики: Сівозміна --Обробіток грунту
Кл.слова (ненормированные):
продуктивність, гірчиця біла, соя, пшениця озима, ячмінь ярий, шар ґрунту, фон живлення
Аннотация: Основним фактором, що лімітує отримання високої продуктивності агрофітоценозів сільськогосподарських культур є накопичення продуктивної вологи у кореневмісному шарі ґрунту, передусім у критичні періоди росту і розвитку рослин. Актуальним є вивчення впливу окремих елементів агротехнологій вирощування сільськогосподарських культур на водний режим ґрунту в умовах зміни клімату. Представлено результати досліджень впливу тривалого застосування систем основного обробітку ґрунту та удобрення на запаси доступної вологи рослинам в ньому. Виявлено, що у фазі повних сходів культур на фоні мінерального удобрення найвищими запаси доступної вологи в шарі ґрунту 0–20 см були за чизельної системи основного обробітку. Близьким до них були запаси за полицевої та мілкої дискової систем з показниками по 23,9 мм. На фоні органо-мінерального удобрення найвищими запаси доступної вологи в ґрунті (26,4 мм) були за мілкої дискової системи. У середині вегетації культур на фоні мінерального удобрення у метровому шарі ґрунту найвищими запаси доступної вологи (122,1 мм) були за полицевої системи. На фоні органо-мінерального удобрення запаси доступної вологи в ґрунті також були найвищими за полицевої системи. На фоні мінерального удобрення урожайність гірчиці білої (1,89 т/га) та сої (2,06 т/га) була найвищою за полицевої системи, пшениці озимої (5,8 т/га) та ячменю ярого (4,06 т/га) – за плоскорізної. На фоні органо-мінерального удобрення урожайність усіх культур сівозміни була найвищою за полицевої системи з показниками 1,89 т/га, 2,02 т/га, 4,14 т/га і 5,93 т/га, відповідно

Доп.точки доступа:
Кирилюк, В.П.; Тимощук, Т. М.; Котельницька, Г. М.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

17.

Продуктивність культур у короткоротаційних сівозмінах залежно від обробітку ґрунту й удобрення в умовах Лісостепу України [] / С. В. Поспєлов, Л. М. Левченко, Т. О. Чайка // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2020. - N 4(99). - С. 69-79. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Сівозміна --Обробіток грунту
Кл.слова (ненормированные):
цукровий буряк, озима пшениця, ячмінь, еспарцет, обробіток ґрунту, оранка, плоскорізне рихлення, добрива
Аннотация: Уперше для умов Лівобережного Лісостепу України у тривалому стаціонарному досліді на чорноземі типовому слабкосолонцюватому встановлено вплив способів обробітку ґрунту на продуктивність цук- рових буряків, урожайність озимої пшениці, ячменю й еспарцету залежно від фонів їхнього удобрення в короткоротаційних сівозмінах. Подальшого розвитку набуло питання впливу способів основного обробі- тку ґрунту на водні й агрохімічні його показники, науково обґрунтовано проведення плоскорізної оранки, комбінованого обробітку ґрунту на фоні застосування органічної та мінеральної системи удобрення. Виявлено особливості процесів формування фітоценозів цукрових буряків, озимої пшениці і ячменю, по- ширення в них хвороб залежно від обробітку ґрунту і доз удобрення. Значна роль у підвищенні продукти- вності цукрових буряків, озимої пшениці, ячменю й інших культур сівозміни належить ефективному об- робітку ґрунту й удобренню, що впливає на забезпечення рослин вологою і поживними речовинами упро- довж їхньої вегетації, на формування фіто-санітарного стану посівів. Вивченню цих проблем були прис- вячені дослідження В. Ф. Зубенка, М. К. Шикули, О. Г. Тараріко, А. Д. Балаєва, А. М. Малієнка, С. П. Танчика, Ю. П. Манька, В. М. Якименка, Л. А. Барштейна, І. С. Шкаредного, І. Д. Примака, Я. П. Цвея та інших. Наразі для різних зон бурякосіяння України застосовуються різні системи обробіт- ку ґрунту й удобрення цукрових буряків і інших культур зерно-бурякової сівозміни, які змінюються і удо- сконалюються, зважаючи на ефективність обробітку ґрунту та правильний розподіл добрив між окре- мими культурами в полях сівозміни, а також природно-кліматичні умови конкретного району. Водночас у короткоротаційних сівозмінах система обробітку ґрунту залежно від системи удобрення як під цукро- ві буряки, так і під озиму пшеницю, ячмінь, розроблена й вивчена ще недостатньо. Залишається не- розв’язаним питання ефективності плоскорізного обробітку ґрунту, оранки, комбінованого його обробі- тку відповідно до чергування культур у короткоротаційних сівозмінах. На розв’язання цих актуальних питань і були направлені наші дослідження. Польові дослідження проводили у стаціонарному досліді Ве- селоподільської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків На- ціональної академії аграрних наук України упродовж 2013–2016 рр. у короткоротаційних зерно- бурякових сівозмінах із різними способами основного обробітку ґрунту під цукрові буряки, озиму пшени- цю, ячмінь і еспарцет залежно від фонів їхнього удобрення. Основним методом досліджень був польовий стаціонарний дослід, який доповнювався аналізами за загальноприйнятими в агрохімії, рослинництві та землеробстві методиками. Станція територіально розміщена в Семенівському районі Полтавської об- ласті в Південно-східній частині Лівобережного Лісостепу України. У короткоротаційній плодозмінній сівозміні проведення оранки на глибину 30–32 см під цукрові буряки і плоскорізного розпушення на 20–22 см під зернові культури на фоні унесення під буряки N140P90K90 + солома забезпечило найвищу про- дуктивність цукрових буряків: урожайність коренеплодів та збір цукру становили 39,9 т/га та 6,83 т/га відповідно.

Доп.точки доступа:
Поспєлов, С.В.; Левченко, Л. М.; Чайка, Т.О.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

18.

Борейко, Марія.
Наукова сівозміна [] = Вдало побудована сівозміна захистить ґрунт від деградації, а господарства — від збитків / М. Борейко // The Ukrainian FARMER. - 2022. - N 9(153). - С. 40-41.
Рубрики: Сівозміна --Обробіток грунту

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

19.

Квасніцька, Л. С.
Продуктивність п'ятипільних сівозмін зони достатнього зволоження Правобережного Лісостепу [Текст] / Л. С. Квасніцька, Г. П. Войтова // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2023. - N 2. - С. 5-11. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Сівозміна --Обробіток грунту
Кл.слова (ненормированные):
сівозмінний фактор, система удобрення, вихід зернових одиниць, коефіцієнт енергетичної ефективності
Аннотация: В умовах достатнього зволоження Правобережного Лісостепу на чорноземах опідзолених під час розроблення структури посівних площ сівозмін потрібно враховувати співвідношення між різними групами культур, що забезпечить підвищення ефективності землеробства. За нинішньої енергетичної кризи доцільно проводити корекцію сівозмін у напрямі насичення рослинництва «енергетично дешевими» культурами.

Перейти к внешнему ресурсу: переглянути статтю

Доп.точки доступа:
Войтова, Г.П.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

P.I.