Рейтинг@Mail.ru
Главная Упрощенный режим Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Электронный каталог ННСХБ НААН - результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>S=Сосна звичайна -- Шкідники<.>
Общее количество найденных документов : 2
Показаны документы с 1 по 2
1.


    Коренчук, Є.
    Розподіл порогових значень шкідливості личинок пластинчастовусих фітофагів у часі [] / Є. Коренчук, В. Ф. Дрозда // Карантин і захист рослин : науково-виробничий журнал. - 2019. - N 5/6. - С. 16-19. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Сосна звичайна --Шкідники
Кл.слова (ненормированные):
пороги шкідливості, хрущі, фенологія, сосна звичайна, коренева система, вегетаційний період, біомаса


Доп.точки доступа:
Дрозда, В.Ф.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

2.


    Коренчук, Євген Володимирович.
    Репродуктивні та просторові характеристики популяцій хрущів (Scarabaeidae, Melolonthinae), важливі для оптимізації системи захисту сосни звичайної [] / Є. В. Коренчук, В. Ф. Дрозда, А. В. Фокін // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2020. - N 1(96). - С. 44-53. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Сосна звичайна --Шкідники
Кл.слова (ненормированные):
самиці, трофіка, динаміки яйцекладки, життєздатність яєць, пошарова локалізація яєць, личинок та діапаузуючих лялечок у грунті
Аннотация: Останніми роками відбувається збільшення популяцій травневих хрущів. Це тісно пов’язано з ризиками функціонування розсадників та молодих культур сосни. Для оптимізації технології захисту необхідно мати чітке уявлення про особливості біоекології фітофагів (Melolontha melolontha L., Melolontha hippocastani F., Polyphylla fullo L., Anoxia pilosa F., Amphimallon volgensis Fisch.), зокрема щодо формування репродуктивного потенціалу самиць хрущів, динаміки їх яйцекладки, життєздатності яєць, пошарової локалізації яєць, личинок та діапаузуючих лялечок у ґрунті. Тому саме їх дослідження і було метою роботи. Дослідження проводили в типових умовах центрального Лісостепу. Для визначення кормової цінності листя деревних культур самиць розташовували в сітчастих садках з листям дубу черешчатого, тополі білої, берези повислої, яблуні, суцвіття сосни звичайної. З метою визначення глибини залягання яєць, личинок та лялечок проводили пошарово: 0–10, 11–20, 21–30, 31–40, 41–50, 51–60, 61–75, 76–90, 91, 91–130, 131–150 см розкопки на ділянках 0,25 м2 . Кількість точок обліку 50. Встановлено, що за плодючістю самиць листя дубу черешчатого є оптимальним субстратом, самиці ж, які живились суцвіттям сосни звичайної також характеризуються значним репродуктивним потенціалом. Встановлено динаміку яйцекладки. Перший період триває 5–7 днів. Самиці в цей період відкладають від 17,8 до 29,4 % яєць. Фізіологічно повноцінні яйця самиці відкладають у період масової яйцекладки, яка триває 12–14 днів. Третій період яйцекладки 4–7 днів – самиці відкладають значну кількість фізіологічно неповноцінних яєць. Найбільшу загрозу насадженням представляють личинки, що відродились з яєць, відкладених у період масової яйцекладки. Залежно від глибини розташування, найбільшу життєздатність мають яйця, відкладені в шарі до 30 см, загалом, у поверхневому шарі (10 см) та шарі (31–40 см) яйця найбільш уразливі до впливу абіотичних та біотичних регуляторів. Розподіл личинок у ґрунті показує, що у травні найбільш технологічною для внесення біопрепаратів є глибина 10–30 см – в цьому шарі концентрується до 75 % личинок; у червні – липні до 20 см; на початку серпня вносити препарати доцільно на глибину 20–40 см – концентрація личинок становить до 88 %; наприкінці серпня та протягом усього вересня личинки тримаються у шарах до 30 см – 60–88 %, наприкінці вересня та у жовтні–листопаді основна кількість личинок – до 85 % зосереджується на глибині зимівлі 50–75 см, тобто внесення препаратів на цю глибину технологічно невиправдане. Показано, що на глибині до 7 см концентрувалося тільки 11,8 % популяції лялечок. Рівень їх загибелі на період весняної реактивації становить 65,2%. Наступні прошарки ґрунту 8–15, 16–24 та 25–35 см містили 80,6 % лялечок. Рівень їх загибелі 14,3–15,4 %. Загалом, життєздатна частина популяцій хрущів становить 84,6–85,7 %, яка і є реальною загрозою насадженням.


Доп.точки доступа:
Дрозда, В.Ф.; Фокін, А.В.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

 
© Национальная научная сельскохозяйственная библиотека НААН Украины
(ННСХБ НААН)
P.I.