Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН України

Главная

Упрощенный режим

Описание

Базы данных

Электронный каталог ННСХБ НААН - результаты поиска

Вид поиска

Электронный каталог ННСХБ НААН

Полнотекстовые книжные издания

Полнотекстовые периодические издания

Полнотекстовые авторефераты дис.

Архивные материалы

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>S=Біорізноманіття та біобезпека екосистем<.>

Общее количество найденных документов : 51
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-51

Чайка, О. М.
Чисельність еколого-трофічних груп мікроорганізмів Язівського родовища сірки [] / О. М. Чайка, Т. Б. Перетятко, С. П. Гудзь // Агроекологічний журнал : науково-теоретичний журнал. - 2017. - N 1. - С. 93-100. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Біорізноманіття та біобезпека екосистем
Кл.слова (ненормированные):
еколого-трофічні групи мікроорганізмів, гідроген сульфід, сульфур, нітроген, карбон.
Аннотация: Досліджено чисельність основних еколого-трофічних груп мікроорганізмів на території Язівського родовища сірки. Встановлено, що чисельність усіх еколого-трофічних груп аеробних мікроорганізмів у ґрунті на глибині 50 см знижується порівняно із відповід- ним показником на глибині 30 см. У воді виявлено найменше бактерій усіх екологотрофічних груп. З’ясовано, що в усіх пробах ґрунту і води, відібраних на території Язівського родовища сірки, переважають ацидофільні безбарвні сіркоокиснювальні бактерії. Значно нижчою є чисельність нейтрофільних безбарвних сіркоокиснювальних бактерій, анаеробних мікроорганізмів, сірковідновлювальних, сульфатвідновлювальних бактерій у ґрунті, мулі, воді тощо. У контрольних зразках ґрунту біля джерела і води у с. Раковець денітрифікувальних бактерій не виявлено, окрім мулу, де їх міститься незначна кількість.

Доп.точки доступа:
Перетятко, Т.Б.; Гудзь, С.П.

Имеются экземпляры в отделах: всего 2 : ХР (2)
Свободны: ХР (2)

Найти похожие

Копча, Н. М.
Стійкість та деструктивна активність мікробіоти плодового саду до сучасних пестицидів [] / Н. М. Копча // Агроекологічний журнал : науково-теоретичний журнал. - 2017. - N 1. - С. 101-106. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Біорізноманіття та біобезпека екосистем
Кл.слова (ненормированные):
стійкість, бактерії, біодеструктція пестицидів, ципродиніл, лямбдацигалотрин, дифеноконазол, ізопропіламінна сіль гліфосату
Аннотация: Встановлено рівень стійкості та деструктивної активності епіфітної, ризосферної та ґрунтової мікробіоти плодового саду щодо ципродинілу, лямбда-цигалотрину, дифеноконазолу, ізопропіламінної солі гліфосату. В умовах виробничого пестицидного навантаження частка бактерій, стійких до дії вказаних сполук, становить 48,4–90,5%; частка бактерій, здатних розкладати діючі речовини пестицидів і використовувати їх як джерело біогенних елементів, варіює у межах 12,5–54,0%. Доведено перспективність пошуку біодеструкторів пестицидів серед асоціатів бактерій рослин.

Имеются экземпляры в отделах: всего 2 : ХР (2)
Свободны: ХР (2)

Найти похожие

Вплив діоксиду карбону і температури на ріст Ambrosia artemisifolia L. [] / О. Я. Буждиган, О. В. Баглей, С. С. Костишин // Агроекологічний журнал : науково-теоретичний журнал. - 2017. - N 1. - С. 107-114. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Біорізноманіття та біобезпека екосистем
Кл.слова (ненормированные):
Ambrosia artemisifolia L., моделювання, чинники глобального потепління, СО2, мікрокосми.
Аннотация: Проведено експериментальні дослідження у мікрокосмах щодо оцінки впливу градієнта концентрацій СО2 та підвищеної температури на ріст та розвиток інвазійного виду Ambrosia artemisifolia L. Доведено, що посилення впливу чинників глобального потепління (СО2 та температура) сприяє росту та розвитку рослин A. artemisifolia. Зростання концентрації СО2 у експериментальних мікрокосмах стимулює приріст стебла амброзії, а комбінований ефект впливу СО2 та підвищення температурного режиму — приріст бічних пагонів A. artemisifolia.

Доп.точки доступа:
Буждиган, О.Я.; Баглей, О.В.; Костишин, С.С.

Имеются экземпляры в отделах: всего 2 : ХР (2)
Свободны: ХР (2)

Найти похожие

Shavrina, V.
Rare plants of ecological network in connecting areas of Vinnytsia region [] / V. Shavrina, Ye. Tkach // Агроекологічний журнал : науково-теоретичний журнал. - 2017. - N 1. - С. 115-120. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Біорізноманіття та біобезпека екосистем
Кл.слова (ненормированные):
Червона книга України, сполучні території, рідкісні види, екомережа
Аннотация: Встановлено, що раритетне фіторізноманіття регіону складають вищі судинні рослини, серед яких: 9 видів — занесені до Червоної книги України, 4 види — до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, 7 видів — до Європейського Червоного списку, 3 види — до Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ їх існування в Європі і 8 видів — до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення.

Доп.точки доступа:
Tkach, Ye.

Имеются экземпляры в отделах: всего 2 : ХР (2)
Свободны: ХР (2)

Найти похожие

Сукцесії фітоценозів у межах Подорожненського сірчаного кар’єра [] / У. Р. Назаровець, В. П. Оліферчук, Л. І. Копій // Агроекологічний журнал : науково-теоретичний журнал. - 2017. - N 1. - С. 121-127. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Біорізноманіття та біобезпека екосистем
Кл.слова (ненормированные):
сукцесія, асоціація, біоморфа, видовий склад, рекультивовані відвали.
Аннотация: Виділено основні стадії первинного розвитку рослинного покриву у межах Подорожненського сірчаного кар’єра: сингенетичні та ендоекогенетичні. Наведено їх характеристику та спрогнозовано можливий подальший розвиток. Визначено основні закономірності формування рослинного покриву в межах досліджуваної території. Встановлено видовий склад та структуру рослинних угруповань піонерного типу заростання. З’ясовано, що на початковому етапі у складі піонерних угруповань домінують полікарпіки з перевагою однорічників (близько 76%), дворічників (10) та незначна кількість полікарпічних багаторічників (близько 14%). Проаналізовано етапи формування рослинності на рекультивованих відвалах та виділено видовий склад і структуру асоціацій мати-й-мачухи, куничника наземного та грястиці збірної.

Доп.точки доступа:
Назаровець, У.Р.; Оліферчук, В.П.; Копій, Л.І.

Имеются экземпляры в отделах: всего 2 : ХР (2)
Свободны: ХР (2)

Найти похожие

Bielikova, O.
Toxicity of unfermented waste residue obtained in microbial destruction of organic waste [] / O. Bielikova, N. Matvieieva, O. Tashyrev // Агроекологічний журнал : науково-теоретичний журнал. - 2017. - N 1. - С. 128-130. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Біорізноманіття та біобезпека екосистем
Кл.слова (ненормированные):
харчові відходи, проростання насіння, токсичність, мікроорганізми.
Аннотация: Проведено оцінку токсичності для рослин незбродженого залишку, отриманого після мікробної ферментації в горизонтальному ферментері змішаних харчових відходів. Було використано три типи субстрату: ґрунт (позитивний контроль), пісок (негативний контроль) та експериментальний субстрат, що складався з незбродженого залишку і піску в об’ємному співвідношенні 6:1 (8 г залишку на 1 кг піску). Ріст рослин Raphanus sativus і Lathyrus latifolius оцінювали за енергією проростання насіння. Встановлено, що змішаний субстрат є токсичним для рослин, оскільки насіння не проростало. Енергія проростання насіння R. sativus та L. latifolius у ґрунті становить 90 і 50%, у піску — 50 і 20% відповідно. Наявність незбродженого залишку в експериментальному субстраті спричинило повне пригнічення росту рослин.

Доп.точки доступа:
Matvieieva, N.; Tashyrev, O.

Имеются экземпляры в отделах: всего 2 : ХР (2)
Свободны: ХР (2)

Найти похожие

Шерстобоєва, О. В.
Біодіагностика і біобезпека ґрунтів агроекосистем [] / О. В. Шерстобоєва, О. С. Дем’янюк, Я. В. Чабанюк // Агроекологічний журнал : науково-теоретичний журнал. - 2017. - N 2. - С. 142-148. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Біорізноманіття та біобезпека екосистем
Кл.слова (ненормированные):
агроекосистема, екологічний стан ґрунту, біодіагностика.
Аннотация: Розглянуто науковий досвід із розроблення методів та критеріїв комплексної біодіагностики ґрунтів агроекосистем і створення інформативної, репрезентативної та об’єктивної системи оцінювання їх стану. Розроблені методи та система показників дають змогу проводити екологічну оцінку елементів агротехнологій, здійснювати ранню діагностику і запобігати розвитку в ґрунтах небажаних процесів унаслідок антропогенної дії. Оцінка природного стану і рівня антропогенного пошкодження ґрунтів за низкою біодіагностичних критеріїв може сприяти безпеці аграрного виробництва, а саме — збереженню родючості ґрунтів та отриманню якісної сільськогосподарської продукції.

Доп.точки доступа:
Дем’янюк, О.С.; Чабанюк, Я.В.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Іутинська, Г. О.
Мікробні біотехнології для реалізації нової глобальної програми забезпечення сталого розвитку агросфери України [] / Г. О. Іутинська // Агроекологічний журнал : науково-теоретичний журнал. - 2017. - N 2. - С. 149-155. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Біорізноманіття та біобезпека екосистем
Кл.слова (ненормированные):
сталий розвиток, біотехнологія, біорізноманіття, біопрепарати комплексної дії, переробка відходів.
Аннотация: Розглянуто цілі, необхідні для реалізації нової глобальної програми забезпечення сталого майбутнього. Систематизовано біотехнологічні розробки у світлі вирішення нових питань сталого розвитку. Обґрунтовано, що сучасні біотехнології повинні зайняти важливе місце у природоохоронній, сільськогосподарській, харчовій галузях і у відновлюваній енергетиці. Впровадження біотехнологічних розробок має інвестиційну привабливість, екологічну і економічну ефективність і відповідає векторним завданням «Стратегії сталого розвитку «Україна-2020».

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Парфенюк, А. І.
Сорт рослин як чинник біологічної безпеки в агроценозах України [] / А. І. Парфенюк // Агроекологічний журнал : науково-теоретичний журнал. - 2017. - N 2. - С. 155-163. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Біорізноманіття та біобезпека екосистем
Кл.слова (ненормированные):
грибний фітопатогенний фон, сорт рослин, агроценози, біологічна безпека, мікроміцети.
Аннотация: Встановлено шляхи контролю грибного фітопатогенного фону в агроценозах за допомогою сорту рослин — потужного біотичного екологічного чинника. Висвітлено механізм впливу сорту на чисельність інфекційних структур грибів, що формують рівень безпеки вирощування рослинної продукції. Доведено необхідність активізації біоценотичних методів регуляції чисельності популяцій фітопатогенних грибів у агроценозах.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

10.

Kopylov, E.
Soil fungi as a biotic factor affecting on the plants [] / E. Kopylov, O. Nadkernichna // Агроекологічний журнал : науково-теоретичний журнал. - 2017. - N 2. - С. 163-175. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Біорізноманіття та біобезпека екосистем
Кл.слова (ненормированные):
ґрунтові гриби, симбіоз, ендофітна асоціація, мікориза, фітогормони, фітотоксичні речовини.
Аннотация: Наведено сучасні погляди на роль ґрунтових грибів у мікробно-рослинній взаємодії. Визначення взаємовідносин грибів з рослинами можуть бути науковим підґрунтям для розробки засад оптимізації функціонування симбіозів і асоціацій мікроорганізмів з рослинами, що відкривають шлях як до створення нових екологічно безпечних мікробних препаратів, так і для їх практичного використання у рослинництві.

Доп.точки доступа:
Nadkernichna, O.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

11.

Бойко, А. Л.
Убіквітарність, структура та функція вірусів за різних екологічних умов [] / А. Л. Бойко // Агроекологічний журнал : науково-теоретичний журнал. - 2017. - N 2. - С. 176-182. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Біорізноманіття та біобезпека екосистем
Кл.слова (ненормированные):
віруси, екологія, біотехнологія, біоценоз
Аннотация: Висвітлено результати досліджень вірусологічного різноманіття унікальних планетарних збудників хвороб, наділених можливістю різнопланових функцій на основі взаємодії з біологічними системами на різних рівнях організації життя. Зосереджено значну увагу на шкодочинності вірусів різних організмів. Основою статті є результати досліджень, які автор разом із своїми учнями та колегами впродовж багатьох років виконував на вірусах різних таксономічних груп. Головна увага цих досліджень була зосереджена на структурі і функції РНК- та ДНК-умісних вірусів за впливу на них радіаційного навантаження, магнітних полів, мікрогравітації, біотичних та абіотичних чинників довкілля біоценозів. Проведено також спеціалізовані досліди на основі комплексу вірусних компонентів в умовах in vitro, аналізів ГМО, використання РНК ізолятів ВТМ для трансфекції з клітинами ссавців. У різнопланових біотехнологіях розроблено та використано методи діагностики і профілактики фітовірусів на рослинах полів і лісових масивів. У багаторічних дослідженнях формувались нові наукові ідеї, плани поєднання фундаментальних та прикладних робіт у галузі вірусології, екології та біотехнології. Статтю присвячено ювілейним датам — створення Інституту агроекології і природокористування НААН та відкриття кафедри вірусології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які довгий період працюють в тісному «симбіозі» над екологічними проблемами в галузі вірусології.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

12.

Бурда, Р. І.
Актуальні номенклатурні і таксономічні зміни видового складу польових бур’янів України [] / Р. І. Бурда // Агроекологічний журнал : науково-теоретичний журнал. - 2017. - N 2. - С. 182-187. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Біорізноманіття та біобезпека екосистем
Кл.слова (ненормированные):
покритонасінні, бур’яни, номенклатура, флора, Україна.
Аннотация: Здійснено огляд номенклатурних та таксономічних змін у переліку польових бур’янів України, що обумовлено розвитком світової ботаніки. Ця потреба є наслідком номенклатурно-таксономічних ревізій, проведених за останнє десятиріччя. З’ясовано, що серед 950 видових назв бур’янів, які зазвичай у науковому обігу вважались як прийнятні, щонайменше 450 підлягають змінам і стосовно трактування категорій їх номенклатурних комбінацій (прийнятні, альтернативні, синонімічні, сумнівні), і у частині написань родів, видових епітетів, авторів видів. Близько 50 видових назв визнано сумнівними. Перелік прийнятних назв польових бур’янів збагатився і містить понад 1050 прийнятних номенклатурних комбінацій. Для ілюстрації характеру та суті змін і доповнень наведено перелік видових номенклатурних комбінацій польових бур’янів для двох родин — Poaceae та Asteraceae.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

13.

Лісовий, М. М.
Концептуальні підходи досліджень ентомологічного різноманіття агроценозів України [] / М. М. Лісовий, В. М. Чайка // Агроекологічний журнал : науково-теоретичний журнал. - 2017. - N 2. - С. 188-194. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Біорізноманіття та біобезпека екосистем
Кл.слова (ненормированные):
ентомологічне різноманіття, агроценоз, життєві форми, константнодомінантні види.
Аннотация: На території України, 55% якої становлять орні землі, переважна частка природної ентомофауни під впливом антропогенного чинника була витіснена представниками агроландшафтів, здебільшого комахами. З посиленням цього тиску на агроландшафти слід очікувати значних змін складу біоти, але в науковій літературі обмаль відомостей щодо нинішнього стану біорізноманіття агроекосистем. Запропоновано здійснювати оцінку стану різноманіття ентомофауни агроценозів за допомогою індикаторної групи видів, які домінували в посівах та насадженнях сільськогосподарських культур у першій половині ХХ ст., були добре вивчені, систематизовані та описані в науковій літературі радянського періоду. Концептуальне розв’язання проблеми дає змогу експериментально встановити, що видове ентомологічне різноманіття агроценозів Лісостепу за останні 60 років збідніло на 49,6%. Зменшення видового біорізноманіття переважно зафіксовано серед комах-геофілів (геобіонтів та герпетобіонтів), що свідчить про істотні екологічні порушення педосфери.

Доп.точки доступа:
Чайка, В.М.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

14.

Демидов, О. А.
Еколого-генетичні аспекти селекції ячменю озимого щодо підвищення його продуктивного та адаптивного потенціалу у Лісостепі України [] / О. А. Демидов, С. П. Васильківський, В. М. Гудзенко // Агроекологічний журнал : науково-теоретичний журнал. - 2017. - N 2. - С. 194-200. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Біорізноманіття та біобезпека екосистем
Кл.слова (ненормированные):
ячмінь озимий, продуктивність, адаптивність, еколого-генетичні аспекти, абіотичні та біотичні чинники, генетичні джерела, сорт, селекція.
Аннотация: За результатами багаторічних експериментальних досліджень обґрунтовано еколого-генетичні аспекти селекції ячменю озимого для підвищення його продуктивного та адаптивного потенціалу в Миронівському інституті пшениці імені В.М. Ремесла НААН. Впроваджено у практичну селекцію системний підхід до оцінки та добору генотипів за продуктивністю та стійкістю (толерантністю) до абіотичних та біотичних чинників у Лісостепі України. Сформовано колекцію ячменю озимого, що налічує 568 зразків різного еколого-географічного походження. На основі адаптованих сортів, селекційних ліній та виділених джерел цінних ознак створено новий генетичний матеріал в усіх ланках селекційного процесу. Виведено та передано на державне сортовипробування України впродовж 2012–2016 рр. сім сортів ячменю озимого: МІП Гладіатор, МІП Ясон, МІП Оскар, МІП Корсар, МІП Дарій, МІП ЛІДЕР, МІП Статус.

Доп.точки доступа:
Васильківський, С.П.; Гудзенко, В.М.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

15.

Симочко, Л. Ю.
Антибіотикорезистентні мікроорганізми в агроекосистемах як чинник ризику для здоров’я людини [] / Л. Ю. Симочко // Агроекологічний журнал : науково-теоретичний журнал. - 2017. - N 2. - С. 201-204. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Біорізноманіття та біобезпека екосистем
Кл.слова (ненормированные):
агроекосистема, мікроорганізми, ґрунт, антибіотикорезистентність, здоров’я.
Аннотация: Наведено результати досліджень ґрунту агроекосистем, де культивували лікарські рослини Mentha piperita, Inula helenium, Thymus serpillum, Rosa odorata, Calendula officinalis. Здійснено верифікацію та ідентифікацію антибіотикорезистентних мікроорганізмів. Виявлено патогенні і умовно патогенні мікроорганізми: Serratia marcescens, Bacillus cereus, Enterococcus faecalis, Serratia odorifera biogroup 1, Pantoea agglomerans, Yersinia pestis, які володіють антибіотикорезистентністю і є чинником ризику для здоров’я людини.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

16.

Шавріна, В. І.
Синантропізація флори фітоценозів сполучних територій Лядівського регіонального екокоридору [] / В. І. Шавріна, Є. Д. Ткач // Агроекологічний журнал : науково-теоретичний журнал. - 2017. - N 3. - С. 134-138. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Біорізноманіття та біобезпека екосистем
Кл.слова (ненормированные):
синантропна флора, апофіти, антропогенна трансформація, сполучні території.
Аннотация: Наведено результати аналізу синантропних видів вищих судинних рослин сполучних територій Лядівського регіонального екокоридору. На території дослідження виявлено 85 синантропних видів, 59 з яких є апофітами, 26 — антропофітами. Встановлено, що процеси апофітизації переважають над процесами адвентизації. З’ясовано особливості адвентивної фракції за часом занесення, ступенем натуралізації та способом поширення. Визначено індекси: синантропізації (IS = 43,15), апофітизації (IAp = 31,05), антропофізації (IАn = 15,04), археофітизації (IAr = 8), кенофітизації (IKn = 4,2) і встановлено, що флора цього регіону є доволі трансформованою.

Доп.точки доступа:
Ткач, Є.Д.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

17.

Крутило, Д. В.
Формування симбіотичної системи соїза впливу штамів Bradyrhizobium japonicum продуцентів речовин фітогормональної дії [] / Д. В. Крутило, Н. О. Леонова, Г. О. Іутинська // Агроекологічний журнал : науково-теоретичний журнал. - 2017. - N 3. - С. 138-147. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Біорізноманіття та біобезпека екосистем
Кл.слова (ненормированные):
Bradyrhizobium japonicum, соя, симбіоз, фітогормони
Аннотация: З’ясовано, що активні штами бульбочкових бактерій сої можуть продукувати біологічно активні речовини ауксинової та цитокінінової природи. Виявлено відмінності між штамами за рівнем синтезу фітогормонів: повільнорослий штам B. japonicum 46 продукує більшу кількість ауксинів (48,4 порівняно з 34,2 мкг/г абсолютно сухої біомаси), тоді як інтенсивнорослий штам B. japonicum КВ11 істотно переважає за синтезом цитокініни (835,3 до 328,5 мкг/г абсолютно сухої біомаси). Встановлено, що не лише штами бактерій, але і продукти їх метаболізму можуть спричиняти кількісні зміни у складі бульбочкових популяцій ризобій та позитивно впливати на формування і функціонування симбіотичних систем сої. Бінарна інокуляція сої штамами B. japonicum 46 і КВ11 виявилась ефективнішою за впливом на рослини, ніж моноінокуляція кожним штамом окремо. На фоні ґрунтової популяції ризобій обробка насіння метаболітами двох штамів у вигляді фільтрованих культуральних рідин забезпечила збільшення надземної фітомаси сої подібно до дії живих клітин цих мікроорганізмів (на 16,9% порівняно з контролем).

Доп.точки доступа:
Леонова, Н.О.; Іутинська, Г.О.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

18.

Symochko, V.
Assessment of sorption and toxicity of fluoroquinoloneantibiotic in agroеcosystems. [] / V. Symochko // Агроекологічний журнал : науково-теоретичний журнал. - 2017. - N 3. - С. 147-152. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Біорізноманіття та біобезпека екосистем
Кл.слова (ненормированные):
енрофлоксацин, агроекосистема, фітотоксичність, антибіотик, сіль- ськогосподарські рослини.
Аннотация: Наведено результати досліджень сорбції антибіотика класу фторхінолонів — енрофлоксацину різними сільськогосподарськими культурами за внесення різної його концентрації у ґрунт: 1000 мг·кг–1;100 мг·кг–1; 10 мг·кг–1. Експериментальні дослідження засвідчили, що активність поглинання антибіотика залежить від його концентрації у ґрунті і виду сільськогосподарської рослини. Встановлено, що найактивніше антибіотик поглинають Lactuca sativa var. Crispa і Calendula officinalis. Мінімальним уміст енрофлоксацину серед п’яти рослин був у Mentha piperita. Внесення у ґрунт енрофлоксацину в концентрації 1000 мг·кг–1 спричиняє формування високого рівня токсичності ґрунту. В модельних екосистемах з Thymus serpillum та Mentha piperita токсичність ґрунту становила понад 70% в експериментах in vitro і в середньому на 7% менше в — in vivo.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

19.

Коніщук, В. В.
Фітосозологічний аналіз гідроекосистем НПП "Північне Поділля" [] / В. В. Коніщук, В. М. Баточенко, Г. П. Паньковська // Агроекологічний журнал : науково-теоретичний журнал. - 2017. - N 4. - С. 87-94. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Біорізноманіття та біобезпека екосистем
Кл.слова (ненормированные):
фітосозономія, Червона, Зелена книги України, гідрогелофіти, Націо- нальний природний парк «Північне Поділля», Львівська обл.
Аннотация: Обґрунтовано, що територія НПП «Північне Поділля» є унікальною за фітосозологічним значенням екосистемою — три види рослин (Cochlearia pyrenaica DC., Sesleria caerulea (L.) Ard., Spiranthes amoena (M. Bieb.) Spreng.) в Україні трапляються лише тут, місцезростання яких нами були підтверджені у 2017 р. У НПП «Північне Поділля» відзначено нові екотопи видів рослин Червоної книги України: Utricularia intermedia Hayne, U. minor L., Salix lapponum L., Dactylorhiza maculata (L.) Soó, D. majalis (Rchb.) P.F. Hunt et Summerhayes. Виявлено частину видів Червоної книги України, які наведено в літературних джерелах. Проаналізовано перелік регіонально рідкісних рослин Львівської обл. Наведено 10 фітоугруповань Зеленої книги України. Представлено рідкісні водно-болотні типи природних середовищ Бернської конвенції. Після додаткових досліджень, до четвертого видання Червоної книги України ми рекомендуємо включити такі уразливі, рідкісні, зникаючі види рослин флори водно-болотних угідь і торфовищ НПП «Північне Поділля»: Drosera rotundifolia L., Lathyrus palustris L., Ophioglossum vulgatum L., Veratrum lobelianum Bernh., Lotus uliginosus L., Eriophorum gracile Koch, Parnassia palustris L., Triglochin palustre L., Blysmus compressus (L.) Panz. ex Link.

Доп.точки доступа:
Баточенко, В.М.; Паньковська, Г.П.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

20.

Тимошенко, Л. М.
Морфобіологічні зміни вегетативних оранів липи серцелистої (Tilia cordata L.) в умовах міських населених пунктів [] / Л. М. Тимошенко, Р. М. Федько // Агроекологічний журнал : науково-теоретичний журнал. - 2017. - N 4. - С. 95-99. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Біорізноманіття та біобезпека екосистем
Кл.слова (ненормированные):
морфологічні зміни, вегетативні органи, Tilia cordata L., листовий апарат, міські населені пункти.
Аннотация: Виявлено закономірності зміни морфологічних і функціональних особливостей Tilia cordata L. на рівні листового апарату, пагона і всього організму в умовах міських населених пунктів Полтавської обл.: міст Лубен, Миргорода та Пирятина. Встановлено, що максимальні зміни досліджуваних параметрів у липи серцелистої спостерігаються у межах вуличних насаджень м. Лубен, що характеризується відносно високим рівнем забруднення атмосферного повітря внаслідок інтенсивнішого руху транспорту.

Доп.точки доступа:
Федько, Р.М.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

1-20 21-40 41-51

P.I.