Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН України

Главная

Упрощенный режим

Описание

Базы данных

Электронный каталог ННСХБ НААН - результаты поиска

Вид поиска

Электронный каталог ННСХБ НААН

Полнотекстовые книжные издания

Полнотекстовые периодические издания

Полнотекстовые авторефераты дис.

Архивные материалы

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ВАН5/2019/7<.>

Общее количество найденных документов : 13
Показаны документы с 1 по 13

Демиденко, О. В.
Трансформація структури посівних площ, урожайність зернових і стан родючості ґрунтів Черкаської області [Текст] / О. В. Демиденко, Ю. І. Кривда, П. І. Бойко // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2019. - N 7. - С. 5-13. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Посівна площа
Кл.слова (ненормированные):
структура посівних площ, зернові культури, попередники пшениці озимої, стан родючості, гумус, баланс гумусу, урожайність зернових.
Аннотация: Досліджено причини та особливості трансформації структури посівних площ і зміну родючості орних земель в АПК Черкаської обл. за останні 50 років. Методи. Статистичний: дисперсійний, кореляційний, структури посівних площ та родючості орних земель. Результати. Перехід від планового ведення землеробської галузі до непланового, коли в господарствах АПК Черкаської обл. структура посівних площ розробляється не на багато років, а щороку залежить від попиту рослинницької продукції на ринку її реалізації. Занепад тваринницької галузі в АПК Черкаської обл. розпочався, коли через різке зменшення поголів’я тварин у суспільному секторі істотно зменшилися посіви кормових культур. У результаті зі структури посівних площ зникли багаторічні трави як гарант відновлення втраченої в процесі вирощування зернових і технічних культур родючості ґрунту. Оцінка показників родючості за 2010–2017 рр. свідчить про погіршення загального стану родючості орних земель АПК області: баланс гумусу –0,48 т/га, баланс NРК=–143 кг/га; уміст гумусу стабілізувався на рівні 3,05–3,06%. Відносно 1961–1970 рр. уміст гумусу в ґрунтах знизився на 0,21%, а дегуміфікація становила 0,0038% у рік, а відносно 1986–1990 рр. зниження умісту гумусу становило 0,14%, або 0,0067% щороку. Висновки. Частка валового виходу зерна ярих зернових культур зростала завдяки розширенню площ посіву й урожайності кукурудзи на фоні скорочення площ посіву озимих зернових і ярих колосових культур. Якщо в період 1986–1990 рр. домінуючими культурами у формуванні валу зерна були озимі зернові та ярі колосові культури, то в 2013–2017 рр. домінуючою культурою виявилася кукурудза і меншою мірою пшениця озима.

Доп.точки доступа:
Кривда, Ю.І.; Бойко, П. І.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Засвоєння фосфору рослинами кукурудзи за впливу фосфатмобілізувальних бактерій [Текст] / Л. М. Токмакова [и др.] // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2019. - N 7. - С. 14-19. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Кукурудза --Агротехніка
Кл.слова (ненормированные):
фосфор, кукурудза, ступінь рухомості фосфатів, фосфатмобілізувальні бактерії, чорнозем вилужений.
Аннотация: Досліджено вплив фосфатмобілізувальних бактерій на ступінь засвоєння фосфору рослинами кукурудзи за вирощування культури на чорноземі вилуженому. Методи. Польові, мікробіологічні, біохімічні, агрохімічні, статистичні. Результати. У динаміці визначено чисельність фосфатмобілізувальних бактерій, здатних до розчинення мінералофосфатів нерозчинних комплексів з катіонами Ca++, Fe+++, Al+++ і бактерій, що гідролізують органічні форми фосфатів, фосфатазну активність ризосферного ґрунту, ступінь засвоєння фосфору рослинами кукурудзи за бактеризації насіння. Установлено, що чисельність бактерій, які розчиняють Ca3(PO4)2, зросла від 12,7 (на контролі) до 27,5 млн/г ґрунту (у варіанті з Agrobacteriun radiobacter 5006), AlPO4 — від 9,2 (на контролі) до 17,9 млн/г ґрунту (у варіанті з A. radiobacter 5006), FePO4 — від 8,9 (на контролі) до 17,3 млн/г ґрунту (за дії Enterobacter aerogenes 3271) і бактерій, що гідролізують органічні форми фосфатів, — від 12,7 (на контролі) до 29,5 млн/г ґрунту (у варіанті з Basillus sp. 2473). Найвищу фосфатазну активність виявлено за дії Basillus sp. 2473 — 4,34 відповідно за показників контролю 2,84 мг Р2О5 /100 г ґрунту/год. Висновки. Бактеризація насіння кукурудзи активними штамами фосфатмобілізувальних бактерій A. radiobacter 5006, Paenibacillus polymyxa КВ, Bacillus sp. 2473, E. aerogenes 3271, E. nimipressuralis 5213 сприяє збільшенню чисельності бактерій, які трансформують сполуки фосфору, підвищенню фосфатазної активності та ступеня рухомості фосфатів у кореневій зоні, що позитивно впливає на фосфорне живлення рослин. Біологічний чинник інтенсифікації кореневого живлення рослин забезпечує підвищення вмісту фосфору у зерні на 0,08–0,14% і зростання його виносу з урожаєм культури на 24,8–35,9% до контролю.

Доп.точки доступа:
Токмакова, Л.М.; Трепач, А.О.; Шевченко, Л.А.; Ларченко І. В., Лепеха О. П., Хаітова Н. О.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Фітовірусологічний стан маточних насаджень вишні та черешні в Україні [Текст] / Л. В. Павлюк, І. А. Ряба, К. М. Удовиченко // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2019. - N 7. - С. 20-26. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Плодові культури
Кл.слова (ненормированные):
віруси, вишня, черешня, ІФА, ПЛР.
Аннотация: Виділено чисті клони материнських рослин і з’ясувати поширення у вітчизняних насадженнях вишні, черешні та їх підщеп вірусних патогенів, яких широко не досліджували. Методи. Візуальне обстеження насаджень, імуноферментний аналіз, статистичні методи для обробки даних. Результати. Під час візуальних обстежень насаджень із безсимптомних рослин було відібрано 90 зразків черешні, 63 зразки вишні і 33 — клонових підщеп. Їх перевірка на наявність 11ти вірусів установила, що рівень інфікованості черешні (16,7%) був значно вищим, ніж вишні (9,5%). У досліджуваних зразках сортів виявлено віруси лише з 2х таксономічних груп (родів Іlarvirus і Nepovirus), а саме: ВКС (8,7%), ВНКП (11,8%), ВМР (6,7%), ВЛКПС (6,7%), ВКПМ (1,1%) та їх комплексні інфекції. У матеріалі підщеп ВСЛ2, Колт та Студениківська вірусів не виявлено. Установлено, що найпоширенішим патогеном у насадженнях обох культур є ВНКП, який входить у всі ідентифіковані комплекси з 2х та більше вірусів. Із 11ти тестованих сортів черешні найбільш інфікованими були Валерій Чкалов та Казка (50%), вільними від вірусів виявилися зразки сортів Донецький угольок, Донецька красавиця, Ніжність, Мелітопольська чорна та Удівітєльна. На противагу черешні у вишні інфікованими були зразки 3х сортів — Відродження і Солідарність (33%) та Ксенія (12%). Висновки. Установлено поширення вірусних патогенів у насадженнях вишні та черешні на території 6ти областей України. Відібрано чисті рослини в усіх протестованих сортах для подальшої перевірки на наявність вірусних патогенів методом ЗТПЛР з метою виділення рослин у вихідні клони, які можуть бути використані для розмноження згідно зі стандартними схемами сертифікацій цих культур. Проаналізовано стан виконання технологічних вимог щодо збереження безвірусного статусу маточних насаджень у господарствах різних форм власності та запропоновано заходи щодо запобігання поширенню вірусів у маточних і промислових насадженнях.

Доп.точки доступа:
Павлюк, Л. В.; Ряба, І. А.; Удовиченко, К.М.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Іващенко, О. О.
Проблеми стресів у рослин і способи їх розв’язання [Текст] / О. О. Іващенко, О. О. Іващенко // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2019. - N 7. - С. 27-35. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Рослинництво
Кл.слова (ненормированные):
середовище, рослини, продуктивність, гербіциди.
Аннотация: Узагальнено інформацію про різноманітні прояви стресів у рослин у процесі їх вегетації, розкрити роль різних форм стресів і способи уникнення негативного впливу на формування врожаю сільськогосподарських культур. Методи. Польові: морфофізіологічний для досліджень біометричних параметрів рослин; лабораторні: для біохімічних досліджень, анатомоморфологічні, цитологічні, порівняльноморфологічні; статистичні: порівняльнорозрахунковий, дисперсійний. Результати. Установлено, що невеликі стреси (еустреси) рослини легко долають і вони сприяють їхній кращій адаптації до змін умов середовища. Значні стреси (дистреси) пригнічують біологічну активність рослин, знижують рівень їхньої продуктивності і можуть призвести до їх загибелі. Для уникнення стресів рослин доцільно оптимізувати умови їх вегетації. Параметри температури, рівень зволоження ґрунту, його аерація, режими мінерального живлення і освітлення мають не виходити за межі оптимальних. У польових умовах вегетації досягнути такого результату майже неможливо, проте істотно пом’якшити екстремальні відхилення чинників середовища цілком реально. Крім стресів, здатних індукувати чинники середовища, у посівів сільськогосподарських культур часто виникають антропогенні стреси, до яких призводить діяльність людини. Вони можуть мати найрізноманітнішу природу: незбалансованість мінерального живлення, надмірна загущеність посівів, завищені норми витрати гербіцидів, післядія препаратів та ін. Індуковані дистреси здатні дуже істотно (до 25–35% і більше) знижувати рівень біологічної продуктивності культурних рослин. Висновки. Стреси найрізноманітнішої природи у посівів сільськогосподарських культур потребують свого позитивного, екологічно безпечного та послідовного вирішення аграрною наукою. На такій науковій основі формування біологічно високопродуктивного і стабільного аграрного виробництва, толерантного до природних біологічних систем, матиме перспективу.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Шувар, А. М.
Продуктивність сумісних агроценозів ярих зернових і зернобобових культур [Текст] / А. М. Шувар, Н. М. Рудавська, Л. Л. Беген // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2019. - N 7. - С. 36-41. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Зернові та бобові культури--продуктивність
Кл.слова (ненормированные):
зернобобові, овес, тритикале яре, люпин вузьколистий, вика яра, продуктивність.
Аннотация: Удосконалення окремих елементів технології вирощування сумішок зернових (овес, тритикале яре) і зернобобових культур (вика яра, люпин вузьколистий) на схилових землях для підвищення валового збору зерна та поліпшення його якості. Методи. Польовий і лабораторний, вимірювальноваговий, лабораторнохімічний, інфрачервоної спектроскопії (Інфрапід61), математикостатистичний, розрахунковопорівняльний. Результати. Досліджено формування продуктивності агроценозів ярих зернових і зернобобових культур за вирощування на схилових землях Карпатського регіону. Установлено, що за висіву сумішей зернових та зернобобових культур показники врожайності підвищувалися порівняно з одновидовими посівами і залежали від фону удобрення. Найвищими вони були за внесення N32P32K32 за сівби вівса та люпину вузьколистого (4,0+0,8 млн схож. нас./га) — 5,39 т/га, а також у сумішці тритикале ярого з люпином (4,0+0,8 млн схож. нас./га) — 5,54 т/га. Урожайність на удобрених посівах порівняно з контролем (без добрив) збільшилася на 1,19 та 1,34 т/га відповідно. За висіву сумішей зернових із викою одержали дещо нижчу врожайність. Вищий уміст сирого білка отримано у вівсянолюпинових і тритикалелюпинових сумішках — 18,7–19,7 і 17,8–19,1% (на контролі без добрив) і 20,2–20,6 і 18,4–19,6% (на фоні N32P32K32) відповідно. Вихід сирого білка з одиниці площі зростав з унесенням добрив і залежав від виду сумішки. Найвищі результати отримали за висіву суміші вівса та люпину вузьколистого — 1,084–1,054 т/га (залежно від норми висіву злакового компонента) на фоні мінерального живлення (N32P32K32). За висіву тритикалелюпинової суміші вихід сирого білка був нижчим і становив 1,011–0,987 т/га. Висновки. За вирощування сумішей зернових і зернобобових культур показники продуктивності та якості зерна підвищувалися й залежали від фону удобрення.

Доп.точки доступа:
Рудавська, Н. М.; Беген, Л.Л.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Рівіс, Й. Ф.
Жирнокислотний склад тканин, відтворна здатність і медова продуктивність бджіл за згодовування соняшникової олії [Текст] / Й. Ф. Рівіс, І. І. Саранчук // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2019. - N 7. - С. 42-47. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Бджільництво
Кл.слова (ненормированные):
медоносні бджоли, кормова добавка, жирні кислоти, відтворна здатність маток, медова продуктивність бджіл.
Аннотация: Установити зв’язок між жирнокислотним складом тканин і продуктивними ознаками медоносних бджіл за різної кількості соняшникової олії в кормовій добавці. Визначити відтворну здатність маток і медову продуктивність робочих бджіл. Методи. Дослідження відтворної здатності бджолиних маток проводили за Ф.А. Лаврьохіним і С.В. Панковою. Кількість одержаного товарного меду визначали методом зважування відібраних із гнізд медових стільників до й після відкачування. У кормовій добавці та тканинах медоносних бджіл визначали вміст і склад жирних кислот загальних ліпідів методом газорідинної хроматографії за Й.Ф. Рівісом зі співавторами. Уміст жирних кислот загальних ліпідів у кормовій добавці та досліджуваних тканинах бджіл визначали способом екстракції ліпідів сумішшю хлороформметанол. Результати. Згодовування кормової добавки, збагаченої соняшниковою олією в кількості 10 і 20 г, істотно збільшує концентрацію насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних кислот загальних ліпідів у тканинах черевця, грудей та голови медоносних бджіл І та особливо ІІ дослідних груп. Це свідчить про значне зростання забезпеченості тканин медоносних бджіл енергетичним і структурним матеріалами. При цьому в досліджуваних тканинах бджіл зменшується співвідношення вмісту поліненасичених жирних кислот родини — П3 (ліноленового ряду) до поліненасичених жирних кислот родини 6 (лінолевого ряду). Висновки. Зміни жирнокислотного складу тканин черевця, грудей та голови медоносних бджіл І та особливо ІІ дослідних груп супроводжуються змінами відтворної здатності маток і медової продуктивності робочих бджіл. Зокрема у бджолиних маток цих груп зростає яйцекладка, а в робочих бджіл — медова продуктивність.

Доп.точки доступа:
Саранчук, І.І.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Бєлоусов, А. О.
Зв’язок добору за довжиною зернини з морфологічними ознаками первинної кореневої системи кукурудзи (Zea mays L.) [Текст] / А. О. Бєлоусов, В. М. Соколов // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2019. - N 7. - С. 48-52. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Кукурудза --Генетика та селекція
Кл.слова (ненормированные):
лінії кукурудзи, довжина зернини, морфологічні ознаки первинної кореневої системи, колеоптиля, посухостійкість.
Аннотация: Виявити зв’язок та рівень впливу добору за довжиною зернини на морфологічні ознаки зародкової кореневої системи ліній кукурудзи. Методи. Польові: багаторічний дизруптивний добір на максимальну і середню довжину зернини. Лабораторні: пророщування 25ти схожих зерен у чашках Петрі в 4разовій повторності за температури 24оС у темряві протягом 6ти діб, визначення морфометричних показників первинної кореневої системи. Статистичні: методи варіаційної статистики. Результати. Після 10річного добору створено лінії кукурудзи, які за довжиною зернини на 40–60% перевищують показники ліній, одержаних без направленого добору. Експериментально доведено, що істотне збільшення довжини зернини в результаті добору призводить до значного (Р<0,05–0,01) зростання показників основних морфологічних ознак первинної кореневої системи кукурудзи: кількості, загальної довжини і маси первинних корінців, довжини і маси колеоптиля, співвідношення маси первинних корінців до загальної маси проростків. Виявлено глибоку диференціацію ліній за темпами змін їхніх морфометричних показників у відповідь на зростання довжини зернини. Сформульовано припущення про значний вплив скорегованого зростання довжини зернини і морфологічних ознак первинної кореневої системи на адаптивну здатність та посухостійкість кукурудзи у післясходовий період. Висновки. Доведено, що збільшення довжини зернини кукурудзи шляхом добору призводить до істотного зростання морфологічних ознак первинної кореневої системи. Припускається, що це може спричиняти значне підвищення адаптивності та посухостійкості кукурудзи у післясходовий період.

Доп.точки доступа:
Соколов, В.М.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Штанько, І. П.
Оцінка адаптивних ознак сортів та номерів хмелю [Текст] / І. П. Штанько // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2019. - N 7. - С. 53-59. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Хміль --Сорти
Кл.слова (ненормированные):
селекція хмелю, добір, генотип, урожайність, пластичність, адаптивність, стабільність.
Аннотация: Провести оцінювання параметрів урожайності, адаптивності нових генотипів і зареєстрованих сортів (стандартів) хмелю різного селекційного походження та виділення на його основі найбільш цінних для селекції і виробництва генотипів. Методи. Польові — для визначення ознак рослин сортів та номерів за методиками селекційних досліджень з хмелем ІСГП та методиками UPOV; математикостатистичні — для виявлення параметрів екологічної пластичності і стабільності, достовірності дослідів; системного аналізу та узагальнення. Результати. Використано метод, що ґрунтується на випробуванні генотипів у багаторічному дослідженні при різних умовах середовища (року) за показниками коефіцієнта регресії (екологічної пластичності), за варіюванням стабільності ознаки (відхилення від лінії регресії) та за узагальненою баловою оцінкою практичної значимості. Середня врожайність по досліду становила 1,88 т/га, а найвищу продуктивність продемонстрували селекційні номери 7031 (2,29 т/га), 6007 (2,23 т/га), А–265 (2,10 т/га), врожайність на рівні 2,0 т/га була у номерів 7042, 5970а та 7007. Ці самі генотипи мали позитивні показники генотипового ефекту прояву ознаки. Виділено номери з більшим коефіцієнтом регресії (bі>1,0): А265, 6007, 7009, 7042 та 7043. Слов’янка та 7007 характеризуються середнім рівнем екологічної пластичності (bi≈1). Альта, Промінь, Гайдамацький, 5970а, 6034, 7031 слабко реагують на зміну умов вирощування і мають нижчу екологічну пластичність (bі<1,0). За стабільністю урожайності (квадратичне відхилення від регресії Si2 близьке до нуля) визначено сорти Альта, Слов’янка, Промінь, Гайдамацький і номери 5970а, 6034, 7031, які мають середню та низьку екологічну пластичність. Для номерів А265, 6007, 7009, 7042, 7043 з високим рівнем екологічної пластичності характерним є більш значиме варіювання стабільності досліджуваної ознаки (Si2 0,12–0,94). Висновки. За узагальненою оцінкою практичної значимості найбільш пристосованими до змін умов вирощування в зоні Полісся слід вважати генотипи 6007, А265, 7042.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Зубов, А. О.
Особливості охорони ґрунтів від ерозійної деградації та забруднення в промислових регіонах [Текст] / А. О. Зубов // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2019. - N 7. - С. 60-67. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Охорона грунтів
Кл.слова (ненормированные):
деградація ґрунтів, забруднення, ерозія, породний відвал, охорона ґрунтів, екологічна мережа.
Аннотация: Пошук шляхів комплексного розв’язання проблеми водної ерозії та забруднення ґрунтів, пов’язаної з промисловими відходами. Методи. Аналіз картографічних матеріалів, моніторинг ерозійних процесів на породних відвалах вугільних шахт, польові спостереження та вимірювання, дослідження водопроникності відвальної породи за методом трубок, фізичне моделювання дефляції породи з використанням лабораторної аеродинамічної установки. Аналітикосинтетичні методи з урахуванням фондових, статистичних матеріалів і нормативноправової бази. Результати. У натурних умовах установлено, що з породних відвалів ПАТ «Лисичанськвугілля» в Луганській області за відсутності захисного рослинного покриву внаслідок водної ерозії виноситься до 3500 т/га породи за час їх існування або до заліснення, а потенційне винесення породи за дефляції перевищує 150 т/га. Показано, що заліснення підвищує водопроникність породи у 5 разів, що є надійним фактором припинення водноерозійного процесу та запобігання винесенню забруднювальних речовин у ландшафт. Доведено правову можливість та екологічну доцільність включення відвалів до схеми місцевих екологічних мереж із подальшим їх залісненням. Обґрунтовано необхідність використання в екомережі як екологічних коридорів, крім річкової мережі, первинної гідрографічної мережі у вигляді улоговин. Показано єдність включення відвалів до місцевих екомереж і впровадження контурномеліоративної організації території агроландшафтів за окремими операціями і як комплексного фактора захисту ґрунтів від ерозії та забруднення. Висновки. На прикладі Луганської області показано, що включення відвалів вугільних шахт і рудних гірничодобувних підприємств у місцеві екологічні мережі зі статусом відновлювальних територій стимулюватиме їх заліснення, що сприятиме докорінному зниженню винесення з них забруднювальних речовин. Для комплексного розв’язання проблеми ерозійної деградації ґрунтів та розповсюдження забруднювальних речовин в агроландшафтах важливим є впровадження контурномеліоративної організації їх території.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

10.

Вирощування лікарських рослин на сільських селітебних територіях: переваги та проблеми [Текст] / Р. М. Федько, Т. Л. Шевченко, М. А. Калініна // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2019. - N 7. - С. 68-74. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Лікарські рослини--Загальні питання
Кл.слова (ненормированные):
селітебні території, культивовані лікарські рослини, якісна сировина, чинники, присадибні ділянки.
Аннотация: Установити чинники, які впливають на якість вирощуваної лікарської рослинної сировини за дрібнотоварного виробництва. Методи. Польові, лабораторні, анкетування, статистичні, аналітичні. Відбір рослинних зразків проводили згідно із затвердженими державними стандартами (ДФУ, ЄФ), методиками та рекомендаціями моніторингу сільських селітебних територій. Результати. Вирощування лікарської рослинної сировини у приватних господарствах сільських селітебних територій регіону досліджень базується на історичному підґрунті. Визначено ряд чинників, які сприяють вирощуванню лікарських культур, а також установлено основні ризики та проблеми, які виникають під час вирощування лікарської рослинної сировини. Установлено, що у приватних господарствах перевагу надають вирощуванню 12 видів рослин. Визначено динаміку змін асортименту та площ, зайнятих лікарськими культурами. Висвітлено актуальність раціонального розміщення лікарських культур у невеликих за площею господарствах. Висновки. Установлено ряд позитивних і негативних чинників, які впливають на вирощування лікарської рослинної сировини в умовах дрібнотоварного виробництва у приватних господарствах сільських селітебних територій. До переваг належать: самозайнятість і самозабезпечення населення для одержання прибутку, висока закупівельна ціна сировини, можливість тривалого зберігання готової продукції, налагоджена інфраструктура її збуту. До ризиків, які впливають на якість вирощуваної лікарської рослинної сировини, зараховано: нестабільність попиту, відсутність спеціалізованих засобів захисту, відповідних засобів механізації й інвентарю, цінова політика якісного насіння. При вирощуванні лікарських культур у приватних господарствах пріоритет мають лікарські види, сировиною яких є надземна частина (трава).

Доп.точки доступа:
Федько, Р.М.; Шевченко, Т.Л.; Калініна, М.А.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

11.

Семеняка, І. М.
Науково-інноваційне забезпечення розвитку агропромислового виробництва Центрального регіону [Текст] / І. М. Семеняка, О. М. Гайденко, Г. П. Томашина // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2019. - N 7. - С. 75-82. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Агропромислове виробництво
Кл.слова (ненормированные):
науково-інноваційне забезпечення, агропромислове виробництво, наукові розробки, інноваційна продукція, випробування, впровадження.
Аннотация: Наповнення аграрного ринку Центрального регіону України науковоінноваційною продукцією та підвищення рівня розвитку сільськогосподарських підприємств у сучасних умовах господарювання. Методи. Статистичноекономічний аналіз, моделювання, анкетування, порівняння, синтез. Результати. Розроблено науковоорганізаційні підходи та ринковоорієнтований інструментарій експериментального виробництва і трансферу наукоємної продукції в АПК регіону, а також проведено оцінку сучасного стану та перспектив інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств. Напрацьовано пропозиції щодо наповнення аграрного ринку інноваційною продукцією шляхом: надання науковоконсультаційних та інформаційних послуг через організацію конференцій, семінарів, «Днів поля», «Круглих столів», курсів, виставокярмарків; створення науководемонстраційних та технологічних полігонів, показових ферм; публікацій у виданнях, виступів по радіо і телебаченню, розповсюдження буклетів та видання рекомендацій. Створено банк даних завершених наукових розробок (інновацій), що рекомендуються для освоєння в ґрунтовокліматичних умовах Кіровоградщини та сформовано портфель для замовлень інноваційної продукції (насіння, племресурси, технічні засоби тощо). Висновки. Аналіз ефективності роботи сільськогосподарських підприємств Кіровоградської області доводить, що стабільний фінансовоекономічний стан у даний час мають ті з них, які впроваджують у своїй діяльності інноваційні розробки та постійно або досить часто використовують наукові досягнення за виробництва сільськогосподарської продукції. У переважній більшості це досить великі агропідприємства, які оновлюють основні виробничі фонди та щорічно поновлюють сортовий склад вирощуваних культур. Застосування інновацій забезпечує стійке економічне зростання, підвищує виробничий та соціальний розвиток суспільства, гарантує економічну безпеку та стабільність.

Доп.точки доступа:
Гайденко, О.М.; Томашина, Г. П.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

12.

Руденко, Є. В.
Концептуальні засади розвитку сільської кооперації (на прикладі молочних ферм) [Текст] / Є. В. Руденко, В. А. Марченко, В. В. Бовсуновський // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2019. - N 7. - С. 83-87. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Сільська територія
Кл.слова (ненормированные):
концепція, кооперація, молоко, перспектива, розвиток, сімейна ферма, сільські території, якість.
Аннотация: Визначити концептуальні засади організації та розвитку кооперативних формувань у сільській місцевості, які дають змогу підвищити ефективність агропромислового виробництва і прибутковість сільськогосподарської праці, забезпечити сталий розвиток сільських територій завдяки поліпшенню соціальних стандартів для населення. Методи. Статистикоекономічний, монографічний. Теоретичною та методологічною основою були офіційні матеріали Державної служби статистики України, законодавчі і нормативні акти органів державної влади України з питань розвитку АПК, положення економічної теорії, праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблем розвитку сільської кооперації. Результати. Розглянуто сучасний стан розвитку молочного скотарства фермерських господарств і сімейних ферм України, соціальноекономічні передумови та правове забезпечення розвитку сільської кооперації, спрямовані на підвищення якості виробництва сировини та готової продукції. Установлено напрями виробництва, що потребують створення кооперації у сільській місцевості. Запропоновано механізм створення та функціонування молочарських кооперативів на основі побудови логістичної структури взаємодії виробничих та обслуговуючих кооперативів. Висновки. Подальша підтримка громадою розвитку сімейних ферм особистих селянських господарств сприятиме зменшенню безробіття, підвищенню доходів сільських сімей, залученню тимчасово виведених з обробітку сільськогосподарських угідь, зокрема сінокосів і пасовищ, поліпшенню демографічної ситуації у сільській місцевості та підвищенню рівня життя сільського населення. Розвиток кооперативних відносин дасть змогу підняти соціальноекономічний статус сільських територій на новий рівень, наблизити умови життєдіяльності сільського населення до міських стандартів і знизити міграційні тенденції.

Доп.точки доступа:
Марченко, В.А.; Бовсуновський, В.В.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

13.

П. І. Бойку — 85 [Текст] // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2019. - N 7. - С. 88.
Рубрики: Персоналії --П.І.Бойко

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

P.I.