Рейтинг@Mail.ru
Главная Упрощенный режим Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Электронный каталог ННСХБ НААН - результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>II=ВАН5/2018/10<.>
Общее количество найденных документов : 12
Показаны документы с 1 по 12
1.


    Тараненко, М. С.
    Розвиток сільського господарства Ізраїлю та перспективи співпраці з Україною [Текст] / М. С. Тараненко // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2018. - N 10. - С. 5-11. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Сільське гоcподарство--в окремих країнах
Кл.слова (ненормированные):
Ізраїль, відносини, сільське господарство, співробітництво, новітні технології
Аннотация: Розглянути досвід розвитку сільського господарства Ізраїлю в контексті перспектив співпраці з Україною. Проаналізувати передумови інтенсивного розвитку ізраїльського агропромислового сектору. Визначити досягнення сільського господарства Ізраїлю. Висвітлити сучасний стан двосторонніх економічних відносин України та Ізраїлю в аграрній сфері та визначити перспективні напрями співпраці. Методи. Порівняльно­описовий, історико­аналітичний, релевантний, екстраполяційний. Результати. Визначено, що Ізраїль є одним із світових лідерів інноваційного розвитку сільського господарства. В свою чергу, Україна, маючи значний природний потенціал, наразі виходить у світові лідери виробництва сільськогосподарської продукції, зокрема, у виробництві зерна, соняшнику та соняшникової олії, м’яса птиці, інших сільськогосподарських товарів. Значно інтенсифікувати співробітництво в аграрній сфері між двома країнами допоможе підписання Угоди про Зону вільної торгівлі між Україною та Ізраїлем, підготовка якої знаходиться на завершальній стадії. Лібералізація торговельного режиму між нашими країнами забезпечить диверсифікацію українського експорту. Враховуючи, що Ізраїль традиційно є нетто­імпортером української сільськогосподарської продукції, зокрема пшениці, кормових культур, цукру, олійних культур, є зацікавленість в максимальному зниженні ставок ввізного мита з боку Ізраїлю, доступі до його ринку товарів та в розширенні переліку української продукції, яка експортується до цієї країни. Висновки. Українсько­ізраїльське співробітництво в аграрній сфері не має обмежуватися тільки торговельними операціями. Успіх Ізраїлю багато в чому пов’язаний саме з багаторічними дослідженнями в галузі агротехнологічних інновацій. Знайомство з цими технологіями, їх впровадження в агропромислове виробництво, залучення ізраїльських інвестицій дасть можливість зробити значний крок у реформування сільськогосподарського сектору нашої країни. Вочевидь, поєднання можливостей України та Ізраїлю дасть змогу суттєво наростити агропромисловий потенціал, зміцнити позиції наших країн на світовому ринку сільськогосподарської продукції.


Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

2.


    Трускавецький, Р. С.
    Фосфатний фактор інтенсивності та фосфат-буферна ємність — основні інструменти діагностики та оптимізації фосфатного стану ґрунтів [Текст] / Р. С. Трускавецький, В. В. Зубковська // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2018. - N 10. - С. 12-18. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Агрохімія --Грунтознавство
Кл.слова (ненормированные):
ґрунти, фосфатний режим, фосфат-буферність, родючість, акумуляція фосфору, мобілізація фосфору, діагностика фосфатного стану, оптимізація фосфатного стану, фосфатний фактор інтенсивності.
Аннотация: Удосконалити спосіб діагностики та оптимізації фосфатного стану ґрунтів. Методи. Теоретичного узагальнення, лабораторно­модельні дослідження, хімічний аналіз, розрахунково­аналітичний. Результати. Установлено, що всі наявні методики діагностики фосфатного стану ґрунтуються лише на використанні різних екстрагентів, певною мірою адаптованих до ґрунтового середовища залежно від його кислотно­основного стану, карбонатності, гранулометричного складу тощо. Дослідження показали, що фосфатний стан ґpунту найоб’єктивніше оцінюється за його фосфат­буферною здатністю з урахуванням фосфат­буферної ємності та показника концентрації фосфатних іонів (рР) у ґрунтовому розчині. За кривою буферності визначають, скільки потрібно внести фосфорних добрив у розрахунку на відповідну масу ґрунту або ж реалізувати інші технологічні заходи, щоб перевести фактичне значення фосфатного фактора інтенсивності (ФФІ) в оптимальний стан. Для всіх ґрунтів незалежно від їх фосфат­буферної ємності верхню межу допустимого ФФІ визначено на рівні 3,1–3,3 од. У середньобуферних ґрунтах і ґрунтах із більшою буферною здатністю досягти цього значення майже неможливо. Обґрунтовано необхідність використання в діагностуванні трофного режиму ґрунтів процеси його саморегуляції. Для цього розроблено діагностично­оптимізаційну графічну модель на основі кривої буферності з нанесенням на цю криву оптимальних параметрів фосфатного стану. Установлено параметри фосфат­буферних властивостей ґрунтів, що дало змогу вдосконалити спосіб діагностики фосфатного стану, рівень його стійкості та способи оптимізації. Висновки. Результати досліджень показали, що в глейових ґрунтах для оптимізації фосфатного стану порівняно з неоглеєними потрібно вносити істотно більшу дозу добрив. Це зумовлено тим, що оглеєні ґрунти мають вищу буферну ємність в іммобілізаційному інтервалі. Оптимізація фосфатного стану ґрунтів на основі показників фосфат­буферної ємності та фосфатного фактора інтенсивності з побудовою відповідної фосфат­буферної графічної моделі є найбільш об’єктивною та ефективною щодо діагностування та оцінювання рівня сталого забезпечення рослин фосфатним живленням.


Доп.точки доступа:
Зубковська, В.В.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

3.


    Петриченко, В. Ф.
    Люцерна посівна як стабілізувальний чинник інтенсифікації кормовиробництва [Текст] / В. Ф. Петриченко, Н. Я. Гетман, В. І. Циганський // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2018. - N 10. - С. 19-26. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Люцерна--Кормовиробництво
Кл.слова (ненормированные):
люцерна посівна, вапнування, інокуляція, урожайність, сирий протеїн, обмінна енергія.
Аннотация: Підвищити кормову продуктивність люцерни посівної залежно від застосування інокуляції насіння та вапнування ґрунту за безпокривного способу сівби з внесенням гербіциду. Методи. Системний аналіз, польовий, лабораторний, математико­статистичний, порівняльно­розрахунковий. Обробіток ґрунту — загальноприйнятий для зони Лісостепу. Розрахунок норми СаСО3 проводили за гідролітичною кислотністю. Обприскування посіву гербіцидом (Пікадор у дозі 1,0 л / га) — у фазі 3–4­трійчастих листків. Результати. Установлено, що застосування бактеризації насіння люцерни посівної та вапнування ґрунту за гідролітичною кислотністю сприяло підвищенню продуктивності травостою за скошування трьох укосів у фазі бутонізації та одного на початку цвітіння. Найбільший вихід кормових одиниць і сирого протеїну отримали за проведення інокуляції насіння Ризобофітом у поєднанні з Емістимом С за внесення повної норми вапна за гідролітичною кислотністю. Отримані дані свідчать про безперечну ефективність використання досліджуваних чинників при вирощуванні люцерни посівної на корм. Висновки. Обґрунтовано перспективність використання люцерни посівної інтенсивного типу як основного чинника виробництва високобілкових кормів і біологічного азоту у результаті симбіотичної фіксації його із атмосфери повітря, що забезпечить підвищення родючості ґрунту та економію коштів на мінеральні добрива. Для створення потужного травостою та підвищення продуктивності люцерни посівної доцільно проводити інокуляцію насіння біологічними препаратами та вапнування ґрунту за безпокривного способу сівби люцерни посівної з внесенням гербіциду.


Доп.точки доступа:
Гетман, Н. Я.; Циганський, В.І.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

4.


   
    Вплив бактеріальних ізолятів Bacillus subtilis 537/Б1 на лектинову активність проростків пшениці озимої, уражених збудником очкової плямистості [Текст] / М. М. Мусієнко [и др.] // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2018. - N 10. - С. 27-34. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Пшениця озима --Агрохімія
Кл.слова (ненормированные):
PR-білки, Bacillus subtilis 537/Б1, Pseudocercosporella herpotrichoides, патогенез, вміст МДА, лектинова активність.
Аннотация: Дослідити вплив бактеріальних ізолятів Bacillus subtilis 537/Б1 на зміни лектинової активності та вмісту малонового діальдегіду (МДА) у проростках пшениці озимої різних за стійкістю сортів — Миронівська 808 та Renan, уражених збудником очкової плямистості Pseudocercosporella herpotrichoides (Fron) Deighton. Методи. Приготування лектиновмісного екстракту проводили за методом Луцика. Лектинову активність визначали методом ратусеритроаглютинації. Уміст загального білка у лектиновмісних екстрактах визначали за методом Бредфорда. Рівень утвореного МДА як продукту пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) оцінювали за даними Dhindsa та Matowe. Статистичну обробку результатів досліджень проводили за методом дисперсійного аналізу за програмою Microsoft Excel. Достовірність різниці між варіантами оцінювали за критерієм Стьюдента при P≤0,05. Результати. Показано, що обробка проростків пшениці озимої сортів Миронівська 808 та Renan бактеріальними ізолятами B. subtilis 537/Б1 за умов патогенезу сприяла максимальному зростанню лектинової активності. До того ж для сорту Миронівська 808 обробка бактеріальними ізолятами була ефективнішою. Установлено, що за умов обробки як проростків, так і насіння пшениці озимої суспензією конідій збудника очкової плямистості та суспензією бактеріальних ізолятів B. subtilis 537/Б1 розвивався оксидативний стрес, що засвідчувалося підсиленням процесів ПОЛ. Висновки. Обробка проростків і насіння пшениці озимої сортів Миронівська 808 та Renan бактеріальними ізолятами B. subtilis 537/Б1 мала протекторний характер за умов інфікування збудником очкової плямистості. Отримані дані є підставою для подальших досліджень і розгляду можливостей для створення нових ефективних біофунгіцидів на основі B. subtilis 537/Б1 для захисту зернових культур від збудників різних хвороб.


Доп.точки доступа:
Мусієнко, М.М.; Бацманова, Л.М.; Письменна, Ю. М.; Кондратюк Т. О., Таран Н. Ю., Берегова Т. В.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

5.


    Воробель, М. І.
    Ефективність дії природних мінералів на емісію парникових газів у гноєвому субстраті [Текст] / М. І. Воробель, В. В. Мороз, В. В. Каплінський // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2018. - N 10. - С. 35-40. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Гній--використання в сільському господарстві
Кл.слова (ненормированные):
гній, парникові гази, метан, вуглекислий газ, корови, природні мінерали, метаногенез.
Аннотация: Установити ефективність дії природних мінералів на емісію парникових газів у гноєвому субстраті корів за мезофільних умов анаеробного зброджування (in vitro). Методи. Дослідження проведено з використанням хімічних, аналітичних і математико­статистичних методів. У процесі проведення досліджень на кожному етапі метагенезу (гідроліз, окислення, ацетогенез, метаногенез) за мезофільного режиму бродіння в досліджуваному матеріалі підтримували температурний режим і контролювали рівень рН середовища. Упродовж експерименту досліджуваний субстрат перемішували інтенсивним струшуванням ємкостей. У гноєвій масі корів визначали кислотність за допомогою приладу рН­Метр Тур N5170 (виробництво Польща). У досліджуваному субстраті проводили визначення рівня вуглекислого газу за методикою Н.В. Чибисової [13], СН4 — розрахунковим методом. Результати. На основі проведених досліджень установлено, що внесення у досліджуваний субстрат природних мінералів — вермикуліту, перліту та цеоліту зумовлює підвищення ферментативної активності коров’ячого гною, відповідно, на 9, 7 та 6% порівняно з контролем (гній без внесення препаратів). Природний мінерал глауконіт (in vitro) знижує рівень СО2 і СН4 на 5% у гноєвому субстраті відповідно до контролю. Висновки. Експериментально доведено, що найефективніша дія на процес метаногенезу спостерігається при застосуванні вермикуліту, який збільшує виділення вуглекислого газу і метану в коров’ячому гної, водночас природний мінерал глауконіт дезактивує процес бродіння та виділення парникових газів. Отже, глауконіт можна використовувати як засіб для зменшення викидів парникових газів.


Доп.точки доступа:
Мороз, В. В.; Каплінський, В. В.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

6.


    Товстановська, Тетяна Григорівна.
    Ефективність використання селекційно-генетичних параметрів у селекції льону олійного [Текст] / Т. Г. Товстановська // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2018. - N 10. - С. 41-47. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Льон олійний--Загальні питання
Кл.слова (ненормированные):
льон олійний, елемент насіннєвої продуктивності, гібрид 1-го покоління, гібрид 2-го покоління, коефіцієнт домінування, ступінь гетерозису, коефіцієнт успадковуваності.
Аннотация: Установлення закономірностей успадкування гібридами 1­го покоління та визначення рівня успадковуваності ознак насіннєвої продуктивності у гібридів 2­го покоління льону олійного для використання в селекційному процесі та створення нових сортів. Методи. Ступінь домінування (hp) елементів насіннєвої продуктивності визначали у 18­ти реципрокних гібридів 1­го покоління за формулою Дж. Брюбейкера; ступінь гетерозису — за формулою F. Petz, K. Frey у викладі Л. С. Зеніщевої. Коефіцієнти успадковуваності в широкому розумінні (H2) визначали у 24­х комбінацій гібридів 2­го покоління за формулою I. Mahmud і H. Kramer згідно з градацією О.Я. Ала. Статистичну обробку експериментальних даних проведено за допомогою програми MSTAT­C. Результати. Визначено типи успадкування і ступінь гетерозису у гібридів 1­го покоління льону олійного за масою насіння з рослини та елементами насіннєвої продуктивності (кількістю коробочок на рослині, кількістю насінин у коробочці, масою 1000 насінин). Виділено гібридні комбінації з ефектом гетерозису. Установлено різний рівень успадковуваності ознак насіннєвої продуктивності у гібридів 2­го покоління. Виділено гібридні комбінації з високими коефіцієнтами успадковуваності насіннєвої продуктивності (Redwood 65/Кіровоградський 2 — 0,88, Кіровоградський 2/Redwood 65 — 0,87, Кіровоградський 2/Redwing — 0,84, Redwing/Кіровоградський 2 — 0,82) та її елементів, за якими можна прогнозувати високу ефективність добору в ранніх поколіннях. Створені високогетерозисні комбінації та комбінації з високими показниками коефіцієнтів успадковуваності за елементами насіннєвої продуктивності залучено до селекційного процесу. Висновки. Установлено ефективність використання селекційно­генетичних параметрів у селекції льону олійного та створено цінний вихідний матеріал.


Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

7.


   
    Теорія процесу очищення картоплі спіральним сепаратором [Текст] / В. М. Булгаков, В. В. Адамчук, І. В. Головач // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2018. - N 10. - С. 48-54. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Картопля--Загальні питання
Кл.слова (ненормированные):
картопля, бульба, спіральний сепаратор,еквівалентна схема, сили, диференціальні рівняння, конструктивні параметри.
Аннотация: Підвищення ефективності роботи спірального сепаратора на підставі розробки нової теорії руху бульби картоплі по його поверхні, яка дасть можливість визначити конструктивні й кінематичні параметри вдосконаленої конструкції спірального сепаратора картопляної купи, що забезпечують високу якість очищення й запобігають ушкодженню бульб. Методи. Теоретичної механіки, вищої математики. Результати. Розроблений на рівні винаходу, спіральний сепаратор забезпечує, за результатами проведених експериментальних досліджень, необхідний рівень поділу компонентів купи, що слугує підставою для подальшого визначення найбільш раціональних його параметрів і режимів роботи. Внаслідок проведеного аналітичного дослідження побудовано еквівалентну схему взаємодії бульби картоплі, апроксимованої матеріальною часткою, що перебуває на поверхні, утвореній двома консольно встановленими спіралями (робочими органами очисника). Спіралі сепаратора приводяться в обертальний рух і водночас можуть здійснювати коливальні рухи в повздовжньо­вертикальній площині під дією змінного навантаження, зумовленого безупинною подачею картопляної купи. На тіло бульби картоп­лі відповідно діють сили. Для розробленої еквівалентної схеми складено систему, що складається із трьох диференціальних рівнянь руху тіла бульби картоплі по поверхні западини, утвореної двома консольно встановленими спіралями. Висновки. Після виконання необхідних перетворень і задання постійних параметрів є можливість вирішити отриману систему рівнянь на ПК і досліджувати вплив конструктивних і кінематичних параметрів спірального сепаратора картопляної купи на швидкість переміщення бульби. Визначені в такий спосіб кінематичні й конструктивні параметри забезпечать підвищення якості очищення бульб картоплі від ґрунтових і рослинних домішок.


Доп.точки доступа:
Булгаков, В.М.; Адамчук, В.В.; Головач, І.В.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

8.


    Михальська, Л. М.
    Фітомеліоративні властивості рослин Lavandula angustifolia L. [Текст] / Л. М. Михальська, В. В. Швартау, Р. І. Кременчук // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2018. - N 10. - С. 55-60. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Фітомеліорація--Багаторічні трави--Компост
Кл.слова (ненормированные):
Lavandula angustifolia L., важкі метали, фітомеліорація, ICP-MS.
Аннотация: Визначити вміст неорганічних елементів у ґрунті та рослинах лаванди вузьколистої, а також у продукті її переробки — олії. Методи. Зразки ґрунту та рослин озоляли в азотній кислоті (осч) у системі мікрохвильової пробопідготовки Milestone Start D та детектували вміст неорганічних елементів на ICP­MS Agilent 7700x. Результати опрацьовували загальноприйнятими методиками в землеробстві, рослинництві та статистиці. Результати. Визначено вміст металів у ґрунті дослідних ділянок та рослинах лаванди вузьколистої. Рослини лаванди вузьколистої накопичували значні кількості алюмінію, барію, кальцію, заліза, магнію, калію, стронцію та цинку. Уміст калію, магнію, барію, хрому й рубідію в продукті переробки рослин лаванди — олії істотно знижувався порівняно з умістом металів у рослинах. При цьому вміст в олії алюмінію, берилію, кадмію, кальцію, цезію, хрому, міді, заліза, свинцю, марганцю, молібдену, натрію, срібла, стронцію, талію, ванадію та цинку був нижче рівня детектування ICP­MS Agilent 7700x. Висновки. При забрудненні довкілля продуктами антропогенної діяльності потрібно розробити раціональні шляхи нейтралізації їх негативного впливу. Інтенсивність процесів забруднення залежить від відстані до джерела, що продукує забруднення, та специфіки об’єктів забруднення. Рослини лаванди вузьколистої можна використовувати як декоративну культуру завдяки її фітомеліоративній здатності акумулювати значні кількості металів із ґрунту. При цьому продукт переробки лаванди вузьколистої — олія містить залишкові кількості металів. Уміст в олії алюмінію, берилію, кадмію, кальцію, цезію, хрому, міді, заліза, свинцю, марганцю, молібдену, натрію, срібла, стронцію, талію, ванадію та цинку був нижче рівня детектування (DL) ICP­MS Agilent 7700x.


Доп.точки доступа:
Швартау, В.В.; Кременчук, Р. І.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

9.


   
    Водогосподарсько-екологічні проблеми річок Західного Полісся України (на прикладі басейну річки Горинь) [Текст] / А. В. Яцик, І. А. Пашенюк, І. В. Гопчак // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2018. - N 10. - С. 61-65. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Поверхневі води
Кл.слова (ненормированные):
річка, поверхневі води, підземні води, басейн річки, водозабезпечення, якість води.
Аннотация: Визначити основні водогосподарсько­екологічні проблеми річок Західного Полісся України (на прикладі басейну р. Горинь). Методи. Діалектичний метод наукового пізнання, аналізу і синтезу, системного узагальнення. Результати. Охарактеризовано сучасний екологічний стан басейну р. Горинь. Проаналізовано основні водогосподарсько­екологічні проблеми в басейні річки, зокрема водозабезпечення населення і галузей народного господарства, складної геологічної будови басейну річки, забезпечення водопостачання Хмельницької атомної електростанції, меліоративного освоєння земель, забруднення води тощо. Установлено, що нині водогосподарсько­екологічна ситуація в басейні р. Горинь є катастрофічною, що вливає на всі сфери життєдіяльності людини й призводить до значних екологічних та економічних збитків. Унаслідок порушень водного балансу р. Горинь міліє. Основними чинниками, що впливають на погіршення якості поверхневих і ґрунтових вод у басейні річки, є скиди стічних вод. Крім забруднення водних об’єктів, невідкладною проблемою, яка потребує розв’язання, є діюча структура земельних угідь у басейні р. Горинь. Оскільки в результаті надмірного сільськогосподарського освоєння земель різко скоротилися площі природних угідь. Висновки. За результатами аналізу водогосподарсько­екологічних проблем у басейні р. Горинь установлено, що першочерговим завданням виходу з кризової ситуації є виконання комплексної оцінки щодо трансформації екосистеми річки з подальшою розробкою природоохоронних заходів. Розв’язання цих проблем залежить насамперед від удосконалення раціонального водокористування в басейні річки на основі впровадження басейнового принципу управління водними ресурсами.


Доп.точки доступа:
Яцик, А.В.; Пашенюк, І.А.; Гопчак, І. В.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

10.


   
    Захист ґрунтів від ерозії на рівні окремих землекористувань в сучасних умовах [Текст] / О. В. Круглов, В. П. Коляда, П. Г. Назарок // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2018. - N 10. - С. 66-74. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Захист грунтів
Кл.слова (ненормированные):
водна ерозія, агротехнологічна група, змив ґрунту, математичне моделювання ерозії, сівозміна, ЦМР.
Аннотация: Демонстрація алгоритму дій із сучасної протиерозійної оптимізації структури землекористування на прикладі конкретного сільськогосподарського підприємства. Методи. Картографічні, статистичні, геоінформаційного аналізу, математичного моделювання. Результати. На прикладі земель конкретного фермерського господарства встановлено невідповідність наявного використання земель ґрунтоохоронним вимогам. На основі аналізу потенційного змиву ґрунту для території господарства виявлено зони підвищеної ерозійної небезпеки. Запропоновано зміну структури сівозмін зі створенням 4­пільної ґрунтозахисної сівозміни на ерозійно небезпечних ділянках та 6­пільної польової сівозміни на решті території. Обґрунтовано склад і сформовано порядок чергування культур у сівозмінах. Математичне моделювання ерозії за різних сценаріїв використання території довело, що впровадження оновленої структури сівозмін сприятиме зниженню проявів ерозії до безпечного рівня. Висновки. Сучасне землекористування, побудоване на застарілих схемах розташування виробничих ділянок, потребує їх перевірки з метою оцінки ризику розвитку ерозійних процесів. Одним зі способів такої перевірки є математичне моделювання змиву ґрунту, яке можна проводити на рівні окремих господарств і для окремих полів. Виявленій у результаті моделювання потенційній загрозі ерозії можна запобігти за допомогою організаційних та агротехнічних заходів, що потребує від господарства мінімальних економічних витрат. А саме на основі моделювання процесів ерозії слід проводити зміну режиму використання ерозійно небезпечних ділянок із підбором сівозмін, застосування яких забезпечує дотримання допустимого рівня ерозії ґрунтів.


Доп.точки доступа:
Круглов, О.В.; Коляда, В. П.; Назарок, П.Г.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

11.


    Терещенко, В. К.
    Розвиток органічного сільського господарства як фактор прискорення екологізації агровиробництва [Текст] / В. К. Терещенко, Є. В. Милованов // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2018. - N 10. - С. 75-83. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Агровиробництво--Екологічна безпека
Кл.слова (ненормированные):
екологізація агровиробництва, органічне сільське господарство, природно-ресурсна сфера, інноваційні підходи, агроекосистема, екологічні переваги, навколишнє природне середовище.
Аннотация: Теоретико­методичне обґрунтування розвитку органічного сільського господарства в контексті забезпечення підвищення екологізації агровиробництва. Методи. Матеріали статті засновані на дослідженні еколого­економічних і соціальних принципів здійснення органічної сільськогосподарської практики для поліпшення екологічної ситуації в агровиробництві. Методика досліджень ґрунтувалася на системному підході і діалектичному методі пізнання екологічних ефектів в органічному агровиробництві з урахуванням монографічного методу, методів синтезу та аналізу. Результати. Відзначено, що неконтрольоване використання синтезованих агрохімікатів і мінеральних добрив, а також відсутність балансу еколого­економічних і соціальних показників у вітчизняному агровиробництві спричинили низку кризових явищ, які потребують значної уваги з боку державних органів влади та суспільства. Обґрунтовано, що стратегії та механізми здійснення агроекологізації сільгоспвиробництва нині є надзвичайно актуальним завданням вітчизняних представників владних структур, науки, бізнесу та громади. Доведено, що органічне сільське господарство нині позиціонується як один із ключових напрямів підвищення рівня екологічності, економічної доцільності та соціальної справедливості в аграрній сфері, і тому визначається як найбільш прогресивний та інноваційний спосіб поліпшення рівноваги між екологічними, економічними та соціальними факторами розвитку суспільства та природи. Запропоновано схематичну модель екологічних переваг органічного сільського господарства в контексті забезпечення екологізації аграрного виробництва. Висновки. Аргументовано, що для забезпечення та розвитку екологізації сільськогосподарського виробництва в Україні є об’єктивна необхідність впровадження альтернативних інноваційних систем господарювання. Це передусім стосується переходу вітчизняних агровиробників на органічні методи господарювання як передумови формування збалансованих багатофункціональних агровиробничих систем, покликаних узгодити потреби суспільства та закони природи.


Доп.точки доступа:
Милованов, Є.В.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

12.


    Слєпцова, Л. П.
    Інноваційний розвиток садівничих підприємств [Текст] / Л. П. Слєпцова // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2018. - N 10. - С. 84-88. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Садівництво--Загальні питання
Кл.слова (ненормированные):
інноваційний розвиток, інноваційний процес, економічна ефективність, садівницькі підприємства, новації, нововведення, урожайність, плодоягідні культури.
Аннотация: Теоретично обґрунтувати засади інноваційного розвитку садівницьких підприємств у мінливому ринковому середовищі. Методи. Наукового пізнання, аналізу та синтезу (діалектичний), системного узагальнення. Під час досліджень використано фундаментальні розробки провідних вітчизняних і зарубіжних учених. Результати. Проведено статистичні дослідження розвитку садівництва в Україні, зокрема на Вінниччині. Установлено, що за останні 3 роки виробництво плодоягідної продукції знизилося в середньому на 2,5%. Обґрунтовано основи інноваційного розвитку садівничих підприємств і визначено етапи цього процесу. У промисловому плодівництві інноваційний процес включає такі етапи: створення, поширення, освоєння інновацій і досягнення ефекту від їх освоєння. Кожний з етапів потребує певних затрат фінансових, матеріальних і трудових ресурсів. Висновки. Результати вивчення організаційних основ інноваційних процесів у промисловому садівництві свідчать про необхідність створення дійового механізму їх упровадження та інформаційного забезпечення, а також формування ефективної схеми співробітництва наукових установ зі структурами, котрі займаються впровадженням, та органами управління і господарюючими суб’єктами. Конкурентоспроможний розвиток плодівничих підприємств можливий лише за єдиної безперервної інституціональної взаємодії між розробкою інновації та її впровадженням у виробництво. Для активізації інноваційного процесу у промисловому садівництві потрібно розробити ефективні механізми інституціонального регулювання розвитку інновацій. Саме від ступеня залучення галузі в інноваційний процес залежить її ефективність.


Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

 
© Национальная научная сельскохозяйственная библиотека НААН Украины
(ННСХБ НААН)
P.I.