Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН України

Спрощенний режим

Бази даних

Електронний каталог ННСГБ НААН - результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог ННСГБ НААН

Повнотекстові книжкові видання

Повнотекстові періодичні видання

Повнотекстові автореферати дис.

Архівні матеріали

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>S=Фітоценози -- Екологія<.>

Загальна кількість знайдених документів : 9
Показані документи с 1 по 9

1.

30547-А

Бондар, Галина Станіславівна.
Екологічний агаліз трав'янистої рослинності схилових екотопів піденно-східного Степу України : (Відновлення, охорона, раціональне використання) [Текст] : автореф. дис. ... канд. біол. наук : 03.00.16 / Г.С. Бондар ; Дніпропетр. нац. ун-т . - Д., 2001. - 19 с. - Бібліогр.: с. 16-17. -

УДК

504.73:551.462.33(477)

Рубрики: Фітоценози--Екологія
Землі на схилах--Рослинність

Примірників всього: 1
ХР (1)
Свободны: ХР (1)
Знайти схожі

2.

30559-А

Гончаренко, Ігор Вікторович.
Флористичне та фітоценотичне різноманіття північно-східної частини Лісостепу України : (Сумський геоботанічний округ) [Текст] : автореф. дис. ... канд. біол. наук : 03.00.05 / І.В. Гончаренко ; Ін-т ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України. - К., 2001. - 20 с. - Бібліогр.: с. 17-18. -

УДК

Рубрики: Флора--Видовий склад
Фітоценози--Екологія

Примірників всього: 1
ХР (1)
Свободны: ХР (1)
Знайти схожі

3.

   33416-А
   К 75

    Кохан, Тетяна Петрівна.
    Еколого-біологічні основи створення різнофункціональних трав`янистих фітоценозів на Південному Сході України [] : автореф. дис. канд. біологічних наук: 03.00.16 / Т. П. Кохан ; Дніпропетр. нац. ун-т . - Д., 2006. - 20 с. - Бібліогр.: с. 16-18. -

УДК

581.526:574.4(477.61/.62)(043.3)

Рубрики: Фітоценози--Екологія

Дод.точки доступу:
Дніпропетров. нац. ун-т
Свободных экз. нет
Знайти схожі

4.

   35338 - А
   В 15

    Валерко, Руслана Анатоліївна.
    Важкі метали в урбоедафотопах та фітоценозах м. Житомира і його приміської зони [Текст] : автореф. дис... канд. с.-г. наук : спец. 03.00.16 / Р. А. Валерко ; М-во аграр. політики України, Житомирський нац. агроекологічний ун-т. - Житомир, 2009. - 20 с. - Бібліогр.: с. 16-18. -

УДК

504.03(477.41/.42)

Рубрики: Важкі метали--Токсична дія
Фітоценози--Екологія

Дод.точки доступу:
М-во аграр. політики України; Житомирський нац. агроекологічний ун-т
Свободных экз. нет
Знайти схожі

5.

   35460 - А
   П 40

    Пньовська, Оксана Михайлівна.
    Біоекологічні особливості і динаміка трав'яного покриву фітоценозів зеленої зони м. Києва [Текст] : автореф. дис... канд. с.-г. наук : спец. 06.03.01 / О. М. Пньовська ; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. - Київ, 2009. - 19 с. - Бібліогр.: с. 15-16. -

УДК

630*17:630*182.47(477.25)

Рубрики: Фітоценози--Екологія
Ліси--Підстилка

Дод.точки доступу:
Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України
Свободных экз. нет
Знайти схожі

6.

Видання в обробці. Не видається

   533231
   Е45


    Екобіологічні й агротехнічні основи створення та використання трав'янистих фітоценозів [Текст] : монографія / М. Т. Ярмолюк, У. О. Котяш, А. М. Демчишин, Н. Б. Демчишин ; Ін-т землеробства і тваринництва західного регіону УААН, Львівський обл. держ. проектно-технол. центр охорони родючості грунтів і якості продукції . - Л. : Вид-во ПАІС, 2010. - 232 с. - Бібліогр.: с. 194-216. - ISBN 978-966-15-85-36-1 : 25.11 грн

УДК

Рубрики: Фітоценози
Фітоценози--Екологія

Дод.точки доступу:
Ярмолюк, Михайло Тимофійович; Котяш, Уляна Олександрівна; Демчишин, Анатолій Михайлович; Демчишин, Наталія Богданівна; Ін-т землеробства і тваринництва західного регіону УААН; Львівський обл. держ. проектно-технол. центр охорони родючості грунтів і якості продукції
Примірників всього: 1
ХР (1)
Свободны: ХР (1)
Знайти схожі

7.

Мірошник, Н. В.
Особливості антропогенної трансформації трав’яних фітоценозів лісових екосистем Черкаської області [] / Н. В. Мірошник // Біологічні системи. Біологія : науковий вісник Чернівецького університету: журнал. - 2016. - Том т. 8, N 1. - С. 71-78. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Фітоценози--Екологія
Кл.слова (ненормовані):
трав’яний покрив, екоморфи, біоморфи, інтропогенний вплив, лісові екосистеми
Анотація: Метою нашого дослідження був аналіз еколого-ценотичної структури трав’яного покриву лісових екосистем Черкаської області як індикатора антропогенної порушеності лісів. Оскільки трав’яниста рослинність є одним з найпластичніших елементів лісів і першою реагує на зміни природного середовища, тому ми вирішили виявити зміни у структурі і динаміці трав’яного покриву лісових екосистем Черкаської області в умовах комплексного антропогенного впливу (аеротехногенного забруднення викидами промисловості та автотранспорту і рекреаційного навантаження) на прикладі лісових масивів Черкаського бору та Чигиринського соснового масиву. Стан фітоценозів Черкаського бору детально описаний нами у статтях (Мірошник, 2009, 2011). Зараз оцінимо екологічні спектри трав’яного покриву узлісних насаджень Черкаського бору (залежно від відстані до міста, як виявлення впливу рекреації, та відстані від Черкаської промагломерації – як впливу аеротехногенного забруднення). У Чигиринському сосновому масиві вивчали травяний покрив залежно від віддаленості від промагломерації та як контроль. Оцінено тип вегетативної рухливості рослин (за Раменським, 1971) як інтегральний показник ступеню стійкості виду у фітоценозі та як передумова його спроможності до захвату та утримання життєвого простору. У масивних лісах загальний розподіл вегетативно рухливих рослин різниться. Вегетативно рухливі (тобто з високою здатністю до захоплення простору) трави переважають в глибині Черкаського бору, тоді як на узліссі більше вегетативно нерухливих видів (не зважаючи на високий ступінь витоптаності ґрунтового покриву). У Чигиринському сосновому масиві переважають теж вегетативно нерухливі трави, що можна пояснити недостатністю зволоження, що перешкоджає розповсюдженню кореневищних видів. Нами виявлено, що в лісових екосистемах проходить трансформація трав'яного покриву у злаково-рудеральні ксерофітні угруповання, що зумовлено впливом комплексу негативних біотичних і абіотичних факторів – антропогенного порушення лісорослинних умов, ослаблення насаджень, рекреаційно-техногенного зрідження деревного намету, геліофітизації та ксерофітизації умов лісу, що спричиняє рудералізацію, адвентизацію трав'яного покриву; надходження фітотоксикантів, що містять азот, від Черкаської промагломерації, призводить до активізації поширення рослин-нітрофілів у міру наближення до джерела забруднення; адвентивні та інші нелісові види витісняють папороті та мохи; внаслідок збільшення кількості та активізації розвитку однорічників, ксерофітів, рудерантів та нітрофілів змінюється співвідношення екоморф, що в свою чергу спричиняє деградацію лісової екосистеми та поступове втрачання характерних рис лісової рослинності. Антропогенні зміни екологічних режимів обумовлюють домінування видів, які є толерантнішими до трансформованих лісорослинних умов.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

8.

Саврасих, Л. Д.
Формування фітоценозів на порушених грунтах Іршанського гірничо-збагачувального комбінату [Текст] / Л. Д. Саврасих // Наукові горизонти = Scientifik horizons : науковий журнал. - 2018. - N 1. - С. 70-74. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Фітоценози--Екологія
Кл.слова (ненормовані):
період рекультивації, родючий шар ґрунту, видовий склад, екологічні групи рослинності.
Анотація: Функціонування гірничо-видобувної промисловості призводить до відчуження значних площ сільськогосподарських угідь, порушення балансу ґрунтових вод, деградації довкілля, обезводнення населених сільськогосподарських територій. Наслідком відкритих розробок є порушення природних компонентів, глибина деяких кар’єрів досягає 150–200 м² незворотні зміни ландшафтів, виникає проблема ерозії. На поверхні відвалів знаходяться глибинні породи, які не придатні за своїми хімічними та фізичними властивостями для росту рослин. Все це призводить до майже незворотних екологічних проблем та знищення родючого шару ґрунту, десятки років земля не використовується. Доведено, що провідними родинами за кількістю видів на всіх варіантах досліду є Poaceae, Fabaceae та Asteraceae. Видовий склад однорічних рослин роду Poaceae знищується антропогенними факторами, шляхом багатократного переміщення поверхні техноземів, рекультивації, нанесення родючого шару, його вирівнювання. Проте багаторічні види рослинного угрупування, які відносяться до екологічної групи еумезофіти і характеризується середньою ступеню зволоження, мають вищий рівень самовідростання та вегетативний спосіб розмноження, який збільшується на 13,6–32,7 %, це такі як Elytrygia repens, Bromus inermis, Holeus lanatus. Установлено, що видовий склад родини Fabaceae змінюється залежно від періоду порушення грунтів та від нанесення родючого шару ґрунту. На ділянках 10, 20 та 30-річного періоду проведення рекультивації з нанесенням родючого шару, видовий склад рослинності збільшується відповідно на 3,0–7,6–6,3 %, в яких багаторічні види (люцерна польова, люцерна лежача, ледвенець польовий, конюшина середня, астрагал солодколистий та дрік красильний) відносяться до екологічної групи еумезофіти. В статті розміщені матеріали наукових досліджень з рекультивації порушених ґрунтів 10, 20 і 30 річного періоду. Доведено, що нанесенням родючого шару фрунту потужністю 15–18 см сприяє розвитку видів Fabaceae, тобто відбувається відновлення родючості ґрунту.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

9.

Distribution of adventive species Solidago canadensis, Phalacroloma annuum, Ambrosia artemisiifolia, Heracleum sosnowskyi in phytocenoses of Volyn’ Polissya (Ukraine) [Text] = Поширення адвентивних видів Solidago canadensis, Phalacroloma annuum, Ambrosia artemisiifolia, Heracleum sosnowskyi у фітоценозах Волинського Полісся (Україна) / L. V. Oitsius, H. P. Volovyk, S. P. Doletskyі // Biosystems Diversity. - 2020. - Том 28, N 4. - P343-349. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2519-8513
Рубрики: Фітоценози--Екологія
Кл.слова (ненормовані):
інвазії рослин; адвентивні рослини; меліорація дренажу; антропогенна трансформація фітоценозів
Анотація: Біологічне забруднення природних фітоценозів адвентивними видами рослин становить серйозну загрозу для ендемічних видів і видів з меншою екологічною амплітудою в екосистемах по всьому світу. У даній роботі представлені результати дослідження складу та поширення адвентивних видів рослин у природних, напівприродних та антропогенно трансформованих фітоценозах Волинського Полісся України. Для з’ясування впливу меліорації осушення на поширення видів немісцевої флори протягом вегетаційних сезонів 2003–2019 рр. проведено ботанічне дослідження на території чотирьох осушувальних систем. Вперше детально вивчена адвентивна флора цього унікального регіону Європи. Загалом виявлено 279 немісцевих видів рослин. Вони належать до 110 родів і 32 родин. Результати вивчення систематичного, біоекологічного, представлено ареально-поширену та фітогенетичну структуру адвентивних видів, що зустрічаються в межах сільськогосподарських угідь та прилеглих до них територій. Встановлено, що 161 вид пов'язаний із сільськогосподарським виробництвом. З них 90 видів виявлено безпосередньо в межах сільськогосподарських угідь, ще 71 вид виявлено на прилеглих територіях. Встановлено, що значне збільшення чисельності адвентивних видів на території Волинського Полісся пов’язане з проведеними у 1960–1990-х рр. осушувальними меліораціями, суттєвими змінами в структурі та формах агропромислового виробництва, кліматичними змінами в с. останні десятиліття. Розширення сільськогосподарських угідь на цій території за останні 50–60 років призвело до збільшення чисельності адвентивних видів більш ніж на 60%. На території осушувальних систем, які використовуються для ведення сільськогосподарської діяльності, представлено понад 40% загального видового складу адвентивної флори Волинського Полісся. Більшість цих видів походить із посушливих і субаридних регіонів планети. Потенційну загрозу для фітоценозів описуваного регіону, а також всієї Європи становлять рослини-трансформери Solidago canadensis L. і Phalacroloma annuum (L.) Dumort. Особливий інтерес становлять види, які в майбутньому можуть становити серйозну загрозу природному фіторізноманіттю та мати негативні практичні наслідки для структури агроландшафтів. Це Ambrosia artemisiifolia L. і Heracleum sosnowskyi Manden. Загалом сучасні агроекосистеми характеризуються нестабільністю та низькою здатністю протистояти немісцевим видам. Сильна забур'яненість оброблених полів і наявність занедбаних необроблених земель спричинили швидке поширення адвентивної рослинності. З метою подальшої оптимізації структури агроландшафтів доцільно проводити моніторинг та регулювання не лише експансійних інвазійних видів, що особливо важливо для запобігання біологічному забрудненню, а й видів, статус яких ще не визначено.

Дод.точки доступу:
Oitsius, L.V.; Volovyk, H.P.; Doletskyі, S.P.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Стандартний

Розширений

Професійний

За словником

Розподілений

© Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН України
(ННСГБ НААН)

P.I.