Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН України

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Електронний каталог ННСГБ НААН - результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог ННСГБ НААН

Повнотекстові книжкові видання

Повнотекстові періодичні видання

Повнотекстові автореферати дис.

Архівні матеріали

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>S=Міжнародна економіка -- пандемія Соvid-19<.>

Загальна кількість знайдених документів : 3
Показані документи с 1 по 3

Джіамманко, Марія Даніела.
Урядові заходи та економічна діяльність під час спалаху COVID-19: деякі попередні короткострокові докази з Європи [] / М. Д. Джіамманко, Л. Джітто // Журнал європейської економіки : вид. Тернопіль. нац. екон. ун-ту. - 2021. - Том т. 20, N 1(76). - С. 19-43. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Міжнародна економіка--пандемія Соvid-19
Кл.слова (ненормовані):
COVID-19; європейські країни; державні заходи; оборот продажів; Інтернет-роздрібна торгівля
Анотація: Метою дослідження є надання доказів впливу заходів уряду для стримування впливу COVID-19 на торгівлю. Використовуючи щомісячні дані Євростату, вивчається взаємозв’язок між оборотом продажів та вжитими державними заходами. Пояснювальні змінні охоплюють три показники, що вимірюють відповідь уряду, а саме: індекс державної відповіді, індекс жорсткості, індекс стримування та охорони здоров’я та індекс економічної підтримки. Вони розраховані за допомогою узагальненої моделі найменших квадратів з гетероскедастичністю та автокореляцією. Згідно з результатами виявлено, що процентна зміна індексу дефляційного обороту роздрібного продажу продуктів харчування, напоїв та тютюну позитивно корелює з довірою споживачів та негативно корелює з обмежувальними урядовими заходами. Також визначено, що процентна зміна індексу дефляційного обороту роздрібного продажу через Інтернет позитивно корелює з жорсткістю державних заходів, що підтверджує зростання важливої ролі Інтернету як каналу торгівлі.

Дод.точки доступу:
Джітто, Лара

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Хоссейн, Шаріф.
Вплив COVID-19 на економіку Бангладеш: чи ризикована бангладешська економіка після COVID-19? [] / Ш. Хоссейн // Журнал європейської економіки : вид. Тернопіль. нац. екон. ун-ту. - 2021. - Том т. 20, N 1(76). - С. 44-71. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Міжнародна економіка--пандемія Соvid-19
Кл.слова (ненормовані):
COVID-19; втрата ВВП; обсяги експорту; грошовий переказ; безробіття; смертність; економетричні методи
Анотація: Головна мета цього дослідження – вивчення впливу COVID-19 на ВВП, обсяги експорту, грошові перекази та безробіття Бангладеш і прогнозування цих змінних на певний проміжок часу за допомогою економетричних методів. Результати показують, що втрати ВВП, обсягів експорту та грошових переказів Бангладеш у 2020 р. становитимуть відповідно 40984,3387 млн дол., 6540,966 млн дол. та 3941,449 млн дол. У процентному відношенні втрати ВВП становлять 18,08%, обсягів експорту – 18,08%, а грошових переказів – 19,73% від загального обсягу. Прогнозовані значення вказують на те, що ВВП Бангладеш, обсяги експорту та надходження грошових переказів будуть знижуватись 3 роки, 2 роки та 2 роки відповідно. Через спалах COVID-19 втрати світового ВВП становитимуть 14904846,597 млн дол., або 17,07% від загального ВВП протягом 7 років. Таким чином, зниження рівня економіки Бангладеш триватиме менше, ніж спадання світової економіки. Прогнозований ВВП показує, що COVID-19 призведе до зниження обсягу ВВП Бангладеш та обсягів експорту до 2021 р., після чого вони матимуть темпи приросту 4,7% та 9,8% відповідно. Крім того, прогнозування надходження грошових переказів свідчить про зниження в 2020 р., але збільшення на 6,692% у 2021 р. Також зроблено висновок, що у 2020 р. рівень безробіття в світі збільшиться на 1,36%, водночас рівень безробіття в Бангладеш підвищиться на 58,23%. Цей показник для Бангладеш дуже високий, але він спаде на 18,72% у 2021 р., а з 2022 р. – буде збільшуватися на 2,47% протягом тривалого періоду часу. Таким чином, COVID-19 буде великою загрозою для збільшення рівня безробіття протягом тривалого періоду часу. Дослідження свідчить, що показник смертності відносно кількості підтверджених випадків є статистично значущим на будь-якому рівні. Оскільки жодні економічні показники, крім рівня безробіття, не будуть необґрунтовано порушені, економіка Бангладеш після COVID-19 не зазнає надмірного ризику.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Васильченко, С. М.
Особливості ділового циклу в сучасній світовій економіці [Текст] / С. М. Васильченко, М. М. Василюк, Л. І. Михайлишин // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - 2021. - Том 1, N Вип. 17. - С. 32-40. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Міжнародна економіка--пандемія Соvid-19
Кл.слова (ненормовані):
економічні цикли, темп економічного росту, структура економіки, третинний сектор, COVID-19
Анотація: В статті досліджуються можливі фактори посилення амплітуди циклічних спадів в розвинутих країнах світу в періоди глобальної фінансової кризи 2008-2009 років та пандемічної кризи 2020 року, викликаної COVID-19. Розвинуті країни в ході останніх періодів ділового циклу почали зазнавати більших економічних спадів, порівняно з іншими країнами. Особливо звертає на себе увагу те, що країни що розвиваються та країни з ризиковими ринками (еmerging markets and developing economies) в цей час продовжували економічне зростання, хоча і з нижчими темпами. І це вимагає наукового пояснення, оскільки вже стало загальноприйнятим вважати, що розвинуті економіки є конкурентоздатнішими і стійкішими, аніж країни з ризикованими ринками та країни, що розвиваються. Це явище виглядає парадоксально, бо після кейнсіанської революції продовж минулого століття людство набуло великого досвіду з регулювання національних економік та, здавалось, навчилося згладжувати амплітуду циклічних коливань. З огляду на це метою статті є обґрунтування причини посилення амплітуди циклічних коливань в країнах з розвинутою економікою. В ході дослідження було використано емпіричний метод, який включав збір інформації, спостереження явища та його аналіз, висунення гіпотези та розробку теорії, що пояснює сучасний феномен циклічності у ширшому плані. Автори статті пропонують та обґрунтовують гіпотезу про те, що причиною більшої амплітуди циклічних спадів в економіках розвинутих країн порівняно з іншими країнами, окрім всього іншого, може бути значна відмінність в структурі економік країн. Розвинуті країни вирізняються значним переважанням третинного сектору. Третинний сектор більший, має більшу прибутковість, здатний генерувати більшу додану вартість порівняно з іншими секторами економіки, але, і сильно скорочувати її в періоди рецесії. Це є силою і, одночасного, слабкістю сучасних розвинутих економік. Таким чином, ріст третинного сектору розвинутих економік призводить до посилення циклічних коливань в періоді економічного циклу. Для підтвердження цієї гіпотези було розраховано коефіцієнт кореляції Пірсона, який показав існування високої залежності між показниками динаміки ВВП та розміром третинного сектору в економіці. Тому, на думку авторів, заходи з антициклічного регулювання економік розвинутих країн мають бути спрямовані, в першу чергу, на третинний сектор. Це допоможе протистояти глобальним рецесіям, бо розвинуті країни сьогодні все частіше стають генераторами нестабільності внаслідок зростання фінансиалізації їхніх економік і росту третинного сектору загалом.

Дод.точки доступу:
Василюк, М. М.; Михайлишин, Л.І.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

P.I.