Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН України

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Електронний каталог ННСГБ НААН - результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог ННСГБ НААН

Повнотекстові книжкові видання

Повнотекстові періодичні видання

Повнотекстові автореферати дис.

Архівні матеріали

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ЗП2/2020/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 22
Показані документи с 1 по 20

1-20 21-22

Ковалів, Олександер Іванович.
Головна неврегульована в Україні передумова погіршення якісного стану природних об’єктів [Текст] / О. І. Ковалів // Збалансоване природокористування : науково-практичний журнал. - 2020. - N 4. - С. 5-16. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Економіка --Загальні питання
Кл.слова (ненормовані):
ґрунти, земельні відносини, власність, інтереси, конституційні норми, основне національне багатство, природокористування
Анотація: Метою дослідження як результату пошукової наукової роботи є з’ясування і розкриття головної неврегульованої в Україні передумови, що призводить до погіршення якісного стану природних об’єктів, особливо — в агросфері. Обґрунтовано необхідність ліквідації розбіжностей між справжніми правочинами, декларованих нормами Конституції України, і вже діючим законодавством та законами, які ухвалюватимуть у майбутньому. Встановлено, що всі природні об’єкти, які є абсолютною власністю всіх громадян України, потребують професійного опису, характеристик і класифікації, а також взяття їх на повноцінний баланс власника (всіх громадян України). Для цього мають присвоюватися відповідні кадастрові номери кожному такому природному об’єкту, що уособлюють відповідне геопросторове місце знаходження їх на Землі (ГЕО) — в межах державного кордону України, включаючи прибережну смугу континентального шельфу виключної (морської) економічної зони. Встановлено, що найістотнішим корупційним порушенням та унеможливленням державного регулювання земельних відносин і природокористування на землях сільськогосподарського призначення є відсутність до цього часу функціонуючого Державного кадастру ґрунтів в агроландшафтах України (Державний кадастр агросфери України). З’ясовано, що через відсутність впродовж чверть століття також конституційно декларованого спеціального Закону України «Про право користування природними об’єктами права власності Українського народу», порушуються права їх власника (всіх громадян України) і відбувається самочинне використання капіталу нації. Як наслідок, не нормуються права, обов’язки і відповідальність користувачів природних об’єктів, а також повноцінні вимоги щодо їхнього раціонального використання й охорони на платній основі за встановленими регламентами. Особливо це стосується родючих ґрунтів та інших природних ресурсів агросфери. Доведено, що відсутність Закону України «Про право користування природними об’єктами права власності Українського народу» разом з Державним кадастром ґрунтів в агроландшафтах України є головною неврегульованою в Україні передумовою погіршення якісного стану природних об’єктів, особливо — в агросфері.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Бендасюк, О. Ю.
Інструментарій еколого-економічного франчайзингу в системі сталого господарювання: технології застосування [Текст] / О. Ю. Бендасюк, В. В. Микитенко // Збалансоване природокористування : науково-практичний журнал. - 2020. - N 4. - С. 17-28. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Економіка --Загальні питання
Кл.слова (ненормовані):
еколого-економічний франчайзинг, стале господарювання, технології екологізації, природно-ресурсний потенціал, територіальні природно-господарські утворення
Анотація: У статті сформульовано і розкрито основні механізми та технології управління запровадженням у практику господарювання інструментарію еколого-економічного франчайзингу, що дає змогу забезпечити реалізацію дії цільових функцій сучасної посторової системи управління природокористуванням та охороною навколишнього природного середовища з урахуванням проблем сьогодення і ризиків різної природи. Розкрито суть та змістовність базових і специфічних функцій управління природокористуванням та охороною навколишнього середовища держави. Вказане дало можливість визначити перелік необхідних, для запровадження у практику господарювання, видів еколого-економічного франчайзингу у контексті забезпечення переходу держави та її регіонів до сталого розвитку в ресурсних обмеженнях за наслідками нарощення і раціоналізації використання природно-ресурсного потенціалу. Охарактеризовано стуність і значимість еколого-економічного франчайзингу для розвитку національної системи сталого господарювання. Сформульовано й деталізовано: а) економіко-правові умови й підґрунтя для результативності застосування інструментарію еколого-економічного франчайзингу в Україні; б) напрями переформатування виробничо-господарських та організаційно-управлінських структур управління; в) технології забезпечення рівноваги та узгодження напрямів і темпів реалізації економічної, фінансової та екологічної політик держави. Зазначене стало основою для обґрунтування: а) комплексу завдань щодо досягнення сталого господарювання соціально-економічних систем і територіальних природно-господарських утворень; б) формату впровадження дієвих еколого-інноваційних проєктів задля вирішення проблем із охорони навколишнього середовища; в) інноваційного складу засобів і методів пошуку нових можливостей і резервів щодо залучення інвестицій для підвищення рівня економічної, екологічної, соціальної, виробничої та природно-ресурсної безпеки держави загалом. Показано, що для запровадження у практику франчайзингу необхідні не лише зміни у виробничо-господарській та організаційно-управлінській структурах, а й перебудова мислення і способів діяльності суб’єктів управління усіх рівнів, які опікуються проблемами просторового управління сталим розвитком держави та її регіонів.

Дод.точки доступу:
Микитенко, В.В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Еколого-економічна оцінка ефективності землекористування оборони в контексті екологічної безпеки [Текст] / А. М. Третяк [и др.] // Збалансоване природокористування : науково-практичний журнал. - 2020. - N 4. - С. 29-41. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Землекористування--Екологічна безпека
Кл.слова (ненормовані):
ефективність землекористування, землі оборони, екологічна стабільність, антропогенне навантаження, земельні відносини
Анотація: Автори дослідження поклали за мету статті презентацію результатів методичного підходу еколого-економічної оцінки ефективності землекористування в контексті екологічної безпеки життєдіяльності населення в межах територій, де розмішені об’єкти оборони (на прикладі землекористування в межах території Деснянської об’єднаної територіальної громади). У результаті дослідження авторами представлено методичний підхід еколого-економічної оцінки ефективності землекористування в умовах розвитку земельних відносин, а також у контексті екологічної безпеки життєдіяльності населення територій, де розмішені об’єкти оборони. Відповідно до запропонованого методичного підходу констатовано вплив об’єктів оборони та ризики стосовно екологічної нестабільності землекористування й антропогенного навантаження територій, а, відповідно, і загрози екологічній безпеці життєдіяльності населення. Обґрунтована авторами еколого-економічна оцінка ефективності землекористування оборони дає змогу провести відповідні заходи для екологічної безпеки щодо суспільного добробуту. Наукова новизна роботи полягає у подальшому застосуванні теоретичних, методичних та практичних положень, які визначають еколого-економічні й інституційні засади формування землекористування оборони в контексті екологічної безпеки, зокрема в умовах розвитку земельних відносин. Оскільки це одне з перших досліджень, яке присвячене еколого-економічній оцінці ефективності землекористування в контексті екологічної безпеки життєдіяльності населення в межах територій, де розміщені об’єкти оборони. Автори вважають, що значущість задекларованого дослідження полягає в тому, що забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності населення територій, де розміщені об’єкти оборони, через попередження небезпечних ситуацій залишається основним способом розв’язання екологічних, економічних, а також соціальних проблем.

Дод.точки доступу:
Третяк, Антон Миколайович ; Третяк, Наталія Антонівна; Лобунько, Юлія Вікторівна; Третяк М.А., Мельничук А.Ю.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Третяк, Валентина Миколаївна.
Еволюція методології формування землекористування водоохоронних зон і прибережних смуг [Текст] / В. М. Третяк, Т. Ю. Кравчук, О. М. Юсипенко // Збалансоване природокористування : науково-практичний журнал. - 2020. - N 4. - С. 42-49. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Землекористування
Кл.слова (ненормовані):
землекористування, водоохоронні зони, прибережні смуги, комплексний підхід, формування, управління
Анотація: Авторами статті покладено за мету дослідження еволюційних змін методологічних підходів до формування й управління землекористуванням водоохоронних зон і прибережних смуг. У результаті чого розглянуто чотири фази розвитку землекористування водоохоронних зон та прибережних смуг, зокрема, які відбувалися у такі періоди: 1950–1970, 1970–1990 рр., 1990-й рік і донині, а також відмічено, що наступає четверта фаза (період). Суть якої полягає у створенні системи землекористування (формування й управління) водоохоронних зон та прибережних смуг, що базується на екологічному і соціально-орієнтованому управлінню й інституційній урядовій підтримці. Авторами зазначено, що для неї, одним з найважливіших принципів є комплексний підхід до формування й управління природоохоронним землекористуванням водоохоронних зон і прибережних смуг. Для цього представлено, одну з перших спроб узагальнення міжнародного і національного досвіду у сфері розвитку комплексного підходу. А також різноманітність факторів, які найбільшою мірою прискорили розвиток комплексного підходу до формування і управління землекористуванням водоохоронних зон та прибережних смуг із різним рівнем економічного розвитку. Авторами визначено, що сталий (збалансований) розвиток землекористування водоохоронних зон і прибережних смуг потребує вирішення цілого ряду проблем, які, своєю чергою, поділяються за масштабами їх вирішення. Зокрема, глобальні (зачіпають інтереси населення всієї Землі), регіональні (визначають умови розвитку окремих регіонів) та локальні (визначають умови розвитку конкретних міст, селищ, територіальних громад). Також представлено співвідношення масштабів і пріоритетів різних дисциплін у системі комплексного формування й управління землекористуванням водоохоронних зон та прибережних смуг, що дало змогу основні проблеми умовно розділити на: природоохоронні (або, ще їх називають — екологічні); природні, соціальні та економічні. Відмічено, що взаємозв’язок рівня управління з масштабом і пріоритетністю проблеми є методологічною основою для побудови вертикальної структури комплексного формування й управління землекористуванням водоохоронних зон та прибережних смуг.

Дод.точки доступу:
Кравчук, Т.Ю.; Юсипенко, О.М.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Данькевич, Степан Михайлович.
Фінансовий потенціал держлісгоспів Малого Полісся України у забезпеченні збалансованого лісогосподарського землекористування [Текст] / С. М. Данькевич // Збалансоване природокористування : науково-практичний журнал. - 2020. - N 4. - С. 50-63. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Землекористування--Економіка
Кл.слова (ненормовані):
землі лісогосподарського призначення, фінансовий потенціал, рентабельність, збалансоване землекористування
Анотація: В роботі при проведенні аналізу фінансового потенціалу держлісгоспів Малого Полісся України застосовано систему показників рентабельності в контексті забезпечення збалансованого використання земель лісогосподарського призначення, яка включає: рентабельність активів, рентабельність за EBIDTA, рентабельність валового прибутку, рентабельність чистого прибутку. Досліджено, що на сьогодні потенціал фінансового забезпечення збалансованого лісогосподарського землекористування території Малого Полісся України використовується не на достатньому рівні. У дослідженні на прикладі держлісгоспів Малого Полісся України доведено необхідність диверсифікації джерел фінансового забезпечення процесів модернізації, реконструкції та технічного переоснащення основних засобів у лісогосподарському виробництві. Запропоновано та науково обґрунтовано теоретичні підходи щодо розширення та активізації фінансового забезпечення держлісгоспами Малого Полісся України збалансованого використання лісогосподарських земель. При виборі лісогосподарських підприємств було враховано фактор їх географічного розташування в зоні Малого Полісся України, щоб у подальших дослідженнях можна було провести панукраїнський аналіз в національному і ландшафтному масштабі.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Шурда, Ксенія Едуардівна .
Методи якісного та кількісного аналізу ризиків [Текст] / К. Е. Шурда // Збалансоване природокористування : науково-практичний журнал. - 2020. - N 4. - С. 64-72. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Економіка --Загальні питання
Кл.слова (ненормовані):
якісна оцінка ризиків, кількісна оцінка ризиків, ідентифікація ризиків, експертні методи, метод аналізу доцільності витрат, метод аналогій, управління ризиками
Анотація: У статті з’ясовані актуальні питання існуючої методології оцінки ризиків, які виникають у процесі управління. Це продиктовано необхідністю проаналізувати і оцінити ризик для подальшого оптимального управління економічною діяльністю, враховуючи те, що ризик є невід’ємною частиною будь-якого процесу. Наголошується, що оцінка ризику полягає в порівнянні рівня ризику з рівнем прийнятності, а підставою для віднесення до групи прийнятних ризиків слугує система параметрів, різна для кожного певного ризику. Оцінка ризиків проводиться з метою визначення ймовірності та розміру втрат, що характеризують величину (або ступінь) ризику, і здійснюється різними методами, які можна об’єднати в дві групи: якісні методи аналізу ризику та кількісні методи. Оцінка ризику — це оцінка ймовірності, точкова або інтегральна, за статистичними даними або експертна. У такому випадку для управління ризиком задають обмеження на ймовірності небажаних подій. Встановлено, що головне завдання якісного аналізу полягає у визначенні можливих видів ризику, потенційних областей ризику і факторів, що впливають на рівень ризику. В умовах ринкових відносин проблема аналізу та оцінки ризиків набуває дедалі більшого значення як важлива складова теорії і практики управління. Таким чином, потреба в наукових дослідженнях цієї проблеми є не тільки актуальною, але істотно зростає в період динамічних змін в економічному і соціальному розвитку України. У зв’язку з цим вивчення й аналіз ризиків займає важливе місце як в економіці, так і в екології та інших галузях діяльності людини.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Сахарнацька, Людмила Іванівна.
Потенціал розвитку туристично-рекреаційного комплексу сільських територій [Текст] / Л. І. Сахарнацька // Збалансоване природокористування : науково-практичний журнал. - 2020. - N 4. - С. 73-78. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Сільські території--Екологічна безпека
Кл.слова (ненормовані):
сільська місцевість, розвиток сільських територій, туристично-рекреаційні ресурси, сільський зелений туризм, агротуризм, SWOT-аналіз
Анотація: Розкрито особливості сільського туризму та визначено чинники, що стримують його розвиток в Україні. Проаналізовано потенціал, проблеми та перспективи розвитку сільського туристично-рекреаційного комплексу з погляду його впливу на сталий розвиток села, шляхом проведення SWOT-аналізу виявлено основні сильні та слабкі сторони, можливості та загрози розвитку туристично-рекреаційного комплексу в Україні. Окреслено проблеми вітчизняного агротуризму, вирішення яких покращить рівень економічного та соціального життя сільського населення, що сприятиме зростанню потенціалу розвитку туристично-рекреаційного комплексу сільських територій в Україні. Доведено, що туристично-рекреаційна галузь на сьогодні є однією з пріоритетних та екологічно сприятливих для формування високоякісної економіки держав. Сільський туризм як один з компонентів туризму відіграє важливу роль у формуванні ефективного та регіонального розвитку і, як результат, національного розвитку та диверсифікації національної економіки шляхом відповідного, структурного та систематичного планування, виявлення переваг та обмежень сільського туристично-рекреаційного комплексу.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Махінько, Роман Григорович .
Шляхи залучення інвестицій у території та об’єкти природно-заповідного фонду України [Текст] / Р.Г. Махінько // Збалансоване природокористування : науково-практичний журнал. - 2020. - N 4. - С. 79-83. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Природно-заповідний фонд--Економіка
Кл.слова (ненормовані):
інвестиції, суб’єкти інвестування, інституційне забезпечення процесу інвестування, нормативні акти, інвестиційна привабливість, об’єкти природно-заповідного фонду України, сучасні умови
Анотація: У статті, на основі проведеного аналізу наукової літератури та діючої нормативно-правової бази, розкрито основні шляхи та напрями залучення інвестицій у території та об’єкти природно-заповідного фонду України в умовах сьогодення, здійснено детальну характеристику основних суб’єктів інвестування в цій сфері. Єдиним прийнятним інструментом для здійснення інвестицій в об’єкти природно-заповідного фонду є механізми державно-приватного партнерства. Застосування інструментарію приватно-публічного партнерства та залучення бізнесу до сфери управління об’єктами природно-заповідного фонду здатне підвищити рівень інтеграції природо-ресурсних активів до господарського обігу завдяки побудові ланцюгів, схем, мереж виробництва доданої вартості на засадах як індивідуального, так, й особливо — корпоративного управління в межах бізнес-екосистеми територіального утворення, до якої ці ресурси та активи повинні бути залучені. Необхідно вказати, що на різних етапах реалізації євроінтегративного алгоритму розвитку публічно-приватного партнерства будуть превалювати різні інструменти цього механізму. Так, на першому, деконцентраційному етапі — бюджетної децентралізації, об’єднання громад та делегування повноважень в управління природними ресурсами, зокрема і об’єктами природо-заповідного фонду, об’єднаних територіальних громад від державних місцевим органам влади превалюватиме деконцентрація ресурсів. На другому етапі, деволюції із закінченням розмежування і делегування розширених повноважень територіям з одночасним запровадженням проєктного підходу до управління природними активами та початком створення територіальних корпорацій з управління об’єктами природно-заповідного фонду. На третьому, дівестиційному етапі, формування прибуткових територіальних корпоративних утворень кластерного типу, що діють у сфері використання природних активів, тобто окремих територіальних корпорацій сталого розвитку з диверсифікованою фінансово-інвестиційною складовою. Також у статті детально розкрито роль інституційного забезпечення процесу інвестування у вітчизняні об’єкти природно-заповідного фонду, та на цій основі визначено ключовий спектр існуючих тут проблемних питань.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Замула, Христина Петрівна.
Еколого-економічні проблеми лісокористування на радіоактивно забруднених землях в Київській області [Текст] / Х. П. Замула // Збалансоване природокористування : науково-практичний журнал. - 2020. - N 4. - С. 84-90. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Лісове господарство --Екологія
Кл.слова (ненормовані):
лісокористування, лісове господарство, радіаційне забруднення, лісогосподарське управління
Анотація: У статті визначено та проаналізовано головні еколого-економічні проблеми лісових господарства в Київській області, які зазнали радіаційного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Проаналізовані дані заготівлі ліквідної деревини в області з урахуванням забруднених територій та представлено позитивну динаміку відтворення лісів за останні роки. Визначені основні економічні прогалини у втраті прибутку лісових господарств області. Наведено сьогочасні показники радіаційного забруднення територій, що дає змогу використати їх в подальших прогнозах та дослідженнях. Акцентовано увагу на недостатній конкурентоспроможності лісових підприємств Київської ОУЛМГ.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

10.

Москаленко, Валентина Анатоліївна .
Економічна складова в галузі тваринництва як чинник формування сталого розвитку у контексті сільських територій [Текст] / В. А. Москаленко, В.П. Колоша // Збалансоване природокористування : науково-практичний журнал. - 2020. - N 4. - С. 91-99. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Тваринництво--Економіка
Кл.слова (ненормовані):
сталий розвиток, соціальний розвиток, екологічний стан територій, ефективність тваринництва, економічна ефективність
Анотація: Розглядаються проблеми сталого розвитку сільських територій у контексті впливу галузі тваринництва на його формування. Підкреслюється, що принципи сталого розвитку сьогодні визнані провідними країнами світу як стратегічні напрями розвитку галузі. У процесі дослідження використані діалектичні методи пізнання процесів і явищ, монографічний метод (аналіз поглядів відносно поняття категорії сталий розвиток), абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формулювання висновків). У статті розглянуто проблеми впливу галузі тваринництва на формування сталого розвитку сільських територій. Здійснено стислий огляд підходів та принципів щодо трактування поняття «сталий розвиток». Відзначено, що сучасна ситуація на сільських територіях має критичний характер з точки зору, в першу чергу, соціальних та екологічних проблем. Галузь тваринництва має стати одним із елементів їх вирішення. Зазначено, що її розвиток дає змогу не тільки диверсифікувати виробництво, а й покращити соціальну ситуацію та вирішити окремі екологічні проблеми. Подано власне визначення поняття сільського розвитку як розвитку який забезпечує підвищення рівня та якості життя сільських мешканців з забезпеченням їх соціальних потреб та можливості передачі наступним поколінням природного біорізноманіття відповідних територій. Підкреслено, що дане визначення об’єднує в собі економічний, соціальний та екологічний розвиток. Сформульовані основні принципи державної політики розвитку сільських територій на засадах сталого розвитку з виділенням її складових елементів. Запропоновані заходи щодо сталого розвитку сільських територій через підтримку галузі тваринництва, як одного з складових сільськогосподарського виробництва. Зазначено, що сьогодні вести інтенсивне виробництво можливо за умов дотримання оптимального співвідношення структури землекористування та наявності галузі тваринництва у структурі виробництва.

Дод.точки доступу:
Колоша, Валерій Петрович

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

11.

Шевцова, Ольга Леонідівна.
Економічна оцінка перспектив виробництва гранульованих органічних добрив з посліду курчат-бройлерів [Текст] / О. Л. Шевцова // Збалансоване природокористування : науково-практичний журнал. - 2020. - N 4. - С. 100-106. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Гній--використання в сільському господарстві
Кл.слова (ненормовані):
бройлерне виробництво, птахівництво, побічні продукти тваринного походження, собівартість, рентабельність, економічна ефективність, органічне добриво, пташиний послід
Анотація: У статті проаналізовано сучасний стан птахівництва в Україні та обґрунтовано вагому роль бройлерного виробництва в розвитку цієї галузі. Досліджено проблему поводження з побічними продуктами тваринного походження, оскільки їх обсяги демонструють зростаючу тенденцію. Доведена необхідність переробки побічних продуктів тваринного походження бройлерного виробництва. Запропоновано впровадження на підприємствах технології з виготовлення органічного добрива на основі посліду курей-бройлерів. Оцінено структуру собівартості, рівень рентабельності та економічну ефективність виробництва.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

12.

Дем’янюк, Олена Сергіївна.
Обґрунтування концептуального підходу стратегії просування біотехнологічної продукції [Текст] / О. С. Дем’янюк, А. А. Гайдар // Збалансоване природокористування : науково-практичний журнал. - 2020. - N 4. - С. 107-114. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Біотехнологія--Продукція
Кл.слова (ненормовані):
екологічний маркетинг, сільське господарство, інтернет маркетинг, маркетингова стратегія, сталий розвиток, екологічно орієнтовне виробництво
Анотація: Висвітлено основні підходи до формування стратегії просування біотехнологічної продукції. Концептуальний підхід до стратегії просування являє собою алгоритм послідовності оцінки споживача, а саме суб’єкта господарювання екологічно орієнтовного напрямку, його напрямок діяльності, ієрархія в управлінні, позитивні та негативні факти, загальний рівень інтернет активності. Також зосереджено увагу на тому, що подальша стратегія найбільш ефективно проявляє себе на цифрових платформах і побудована на принципах інтернет маркетингу із використанням спеціального маркетингового інструментарію та обов’язковою оцінкою ефективності впровадженої стратегії на кінцевому етапі. Виявлено ключові особливості сучасної інтернет поведінки постійних та непостійних інтернет користувачів. Висвітлена позиція референтної групи з приводу раціонального способу купівлі біотехнологічної продукції, а також, вданому зв’язку визначено ключові інтернет маркетингові інструменти взаємодії виробників біопрепаратів зі своїми споживачами. Обґрунтовано, що на сучасному етапі розвитку біотехнологічного бізнесу найбільш раціональним інструментом екологічного маркетингу в онлайн системах є офіційний сайт. Охарактеризовано модель поведінки управлінської ланки підприємств споживачів у питанні впровадженні інноваційних підходів маркетингової взаємодії в В2В сегменті. Сформовано та обґрунтовано концептуальний підхід стратегії просування біотехнологічної продукції в онлайн системах.

Дод.точки доступу:
Гайдар, Аліна Анатоліївна

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

13.

Чумаченко, О. М.
Екологічні наслідки інтенсифікації сільськогосподарського виробництва [Текст] / О. М. Чумаченко, Є.В. Кривов’яз, В. І. Грегуль // Збалансоване природокористування : науково-практичний журнал. - 2020. - N 4. - С. 114-124. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Землекористування--Продовольча безпека
Кл.слова (ненормовані):
землекористування, ґрунт, землеробство, агроекосистема, продовольча безпека
Анотація: Висвітлено проблему інтенсифікації сільськогосподарського виробництва в умовах стрімко зростаючої кількості населення. У сільському господарстві їх гострота ще більш відчутна, адже цей сектор економіки завжди вирізнявся своєю проблематичністю та активно притягував увагу суспільства. Серед цих проблем і невирішених завдань, останнім часом, особливої актуальності набули питання, пов’язані з інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва, що має істотні особливості. Її послідовне здійснення зачіпає важливі аспекти аграрної теорії, насамперед, пов’язані з законом спадної родючості ґрунту, теорією і умовами утворення диференціальної земельної ренти. З практичної точки зору, інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, рушійною силою якої є науково-технічний прогрес та системні техніко-технологічні перетворення, передбачає комплекс заходів щодо забезпечення екологічної стійкості, раціоналізації природокористування. Їх науково-теоретична розробка стає об’єктивною необхідністю в умовах формування ринкової економіки і ринкових відносин. Практика господарювання підприємств аграрної сфери вимагає глибшого обґрунтування заходів з інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Отже, інтенсифікація сільського господарства — це не тільки життєва важлива економічна стратегія, а й значною мірою соціальна. Адже становлення і розвиток аграрного виробництва на основі інтенсифікації забезпечує дохід підприємствам агросектору, що сприятиме поліпшенню умов проживання сільського населення.

Дод.точки доступу:
Кривов’яз, Є.В.; Грегуль, В.І.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

14.

Приведенюк, Назар Валерійович.
Економічна ефективність розсадного способу вирощування меліси лікарської в умовах краплинного зрошення [Текст] / Н. В. Приведенюк // Збалансоване природокористування : науково-практичний журнал. - 2020. - N 4. - С. 125-131. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Лікарські рослини --Меліса--Краплинне зрошення
Кл.слова (ненормовані):
меліса лікарська, площа живлення, рентабельність вирощування, структура витрат, краплинне зрошення
Анотація: Проведено економічну оцінку розсадного вирощування меліси лікарської за краплинного зрошення. Розраховано рентабельність вирощування культури за різної кількості висаджених рослин на одиницю площі. Виявлено, що витрати в перший рік вирощування меліси лікарської можуть становити від 165,5 до 209,4 тис. грн/га, на другий рік вирощування від 154,8 до 171,3 тис. грн/га. Найвищі економічні показники було отримано у варіанті з густотою висаджування 55,6 тис. росл./га, де рівень рентабельності становив 24% в перший рік та 118% на другий рік вирощування. Проаналізовано структуру витрат та встановлено чинники, що найістотніше впливають на собівартість сировини. Доведено високу ефективність розсадного способу вирощування меліси лікарської в умовах краплинного зрошення як засобу інтенсифікації технології вирощування.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

15.

Мусич, Олена Григорівна .
Ізотопний ефект макро- і мікроелементів в екосистемах [Текст] / О. Г. Мусич, О. В. Зубко, О. С. Дем’янюк // Збалансоване природокористування : науково-практичний журнал. - 2020. - N 4. - С. 132-138. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Екосистеми--Забруднення
Кл.слова (ненормовані):
ізотопи, ізотопні ефекти, метаболізм, біологічне фракціонування, макро- та мікроелементи
Анотація: Проаналізовано ізотопні ефекти, що відбуваються в живих організмах, обумовлених метаболізмом. Явище метаболізму розглядається в класичному розумінні як поєднання біохімічних реакцій (головним чином ферментативних), що проходять у клітинах живих істот та забезпечують розщеплення, синтез і взаємоперетворення складних сполук. Сфера використання природних ізотопів широка та різноманітна. Ізотопи є носіями інформації про народження і перетворення молекул, а фракціонування ізотопів — це хімічна характеристика речовини. Ізотопний метаболізм полягає в міжмолекулярному фракціонуванні ізотопів на окремих стадіях біохімічних реакцій, а саме — розщеплення, синтез і взаємоперетворення складних сполук, викликаному відмінностями будови та фундаментальних властивостей ядер ізотопів. Доведено, що фракціонування ізотопів у хімічних і біохімічних реакціях, обумовлене ізотопними ефектами, ґрунтується на двох фундаментальних властивостях атомних ядер — маси і магнітного моменту. Кінетичний (масозалежний) ізотопний ефект розподіляє ізотопні ядра за їх масами, а магнітний — фракціонує ядра за їх магнітними моментами. Кінетичний ізотопний ефект залежить від величини різниці мас ізотопних молекул, температури і різниці енергій активації ізотопних форм. Магнітний ізотопний ефект залежить від швидкості реакції в окремо взятій клітині, його проекції, магнітного моменту і енергії електрон-ядерної взаємодії. Визначено, що фракціонування ізотопів у живих організмах полягає в тому, що відносний вміст одного з ізотопів у цій сполуці збільшується за рахунок зменшення його вмісту в іншій. Як наслідок, відбувається фракціонування ізотопів у межах одного біологічного об`єкта.

Дод.точки доступу:
Зубко, Олександр Вікторович; Дем’янюк, Олена Сергіївна

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

16.

Безсонов, Євген Миколайович .
Особливості динаміки параметрів водного середовища річки Інгул у період літньої межені [Текст] / Є. М. Безсонов, Д. О. Крисінська, Р. Д. Россол // Збалансоване природокористування : науково-практичний журнал. - 2020. - N 4. - С. 139-148. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Екосистеми--Загальні питання
Кл.слова (ненормовані):
екосистема річки Інгул, літня межень, оцінка екологічного стану, стенобіонтний підхід
Анотація: Глобальні зміни клімату зумовлюють зміни режиму зволоження і, як наслідок, вносять корективи у господарську діяльність та особливості водокористування. У контексті України, на фоні кліматичних змін, стік більшості вітчизняних річок зменшуються, що особливо у меженний період загострює питання збалансованого використання екосистемних послуг водних екосистем та пріоритетизації потреб під час розподілу ресурсів, контролю екологічного стану річок та встановлення особливостей їх функціонування. Тому, визнаючи стратегічну важливість прісноводних екосистем у забезпеченні сталого регіонального та загальнодержавного розвитку, дослідження річки Інгул було спрямоване на оцінювання її екологічного стану з метою ідентифікації джерел негативного антропогенного впливу та визначення загальних екосистемних деформацій, які можуть впливати на функціональну цілісність водної екосистеми. Так, на основі польових досліджень, у роботі здійснено оцінку екологічного стану річки Інгул у нижній течії. Встановлено закономірності динаміки рН та мінералізації водного середовища. Уточнено межі просторового впливу морських вод Бузького лиману на річку Інгул, материкове просування яких (вгору за течією), значною мірою, можна пов’язувати із зарегулювання стоку. Ці ж процеси, як наслідок, впливають не тільки на біорізноманіття, але і на особливості промислового та побутового водокористування. З використанням стенобіонтного підходу, оцінено рівень екологічної безпеки екосистеми Інгулу у нижній течії. На основі отриманих результатів стенобіоіндикації, запропоновано зонування нижньої течії річки Інгул, яке досить добре зіставляється з результатами вимірювання рН та мінералізації. Також визначено природні фактори, які можуть впливати на інтенсивність та якість самовідновлювальних властивостей водної екосистеми вгору за течією.

Дод.точки доступу:
Крисінська, Діана Олександрівна; Россол, Родіон Дмитрович

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

17.

Гуцуляк, Григорій Дмитрович.
Охорона водних ресурсів Карпатського регіону від забруднення і негативних наслідків та вплив на здоров’я людини [Текст] / Г. Д. Гуцуляк, Ю. Г. Гуцуляк // Збалансоване природокористування : науково-практичний журнал. - 2020. - N 4. - С. 149-156. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Охорона водних та земельних ресурсів
Кл.слова (ненормовані):
водні ресурси, поверхневі води, водне середовище, гідрографія, навколишнє середовище
Анотація: Розглянуто теоретичне і практичне питання особливості водних ресурсів Карпатського регіону. Зроблено аналіз наявних водних ресурсів, використання, джерела і масштабність забруднення їх охорона від забруднення і негативних наслідків та вплив цих факторів на здоров’я людини. Визначено розвиток виробництва і неправильне ведення господарської діяльності відповідними людьми, в ході яких вона почала використовувати дедалі більшу кількість природних ресурсів, обумовили порушення рівноваги в навколишньому природному середовищі, що, своєю чергою, призвело до порушення економічної ситуації. Це загострює увагу до економічних проблем і, передусім, до зменшення запасів невідновних сировинних та енергетичних ресурсів, до забруднення довкілля й втрат чистих вод, катастрофічне зменшення запасів прісної води, родючих земель, багатьох видів рослин і тварин, до збереження необхідної якості природного середовища, а головне, в кінцевому результаті, до впливу всіх негативних екологічних факторів на здоров’я людини

Дод.точки доступу:
Гуцуляк, Юрій Григорович

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

18.

Лісотипологічна та фітосозологічна оцінка лісової рослинності НПП «Слобожанський» [Текст] / О. В. Безроднова, І. Я. Тимочко, І. В. Соломаха // Збалансоване природокористування : науково-практичний журнал. - 2020. - N 4. - С. 157-168. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Лісова рослинність--Охорона
Кл.слова (ненормовані):
природні біотопи, долина р. Мерла, типи лісу, рідкісні рослини
Анотація: Висвітлено лісотипологічне та фітосозологічне різноманіття лісової рослинності НПП «Слобожанський». Парк охоплює 5244 га і включає в себе основні частини долин стоку лівобережної притоки р. Мерла, що належить до басейну р. Ворскла на території Харківської обл. Основними лісотвірними породами НПП «Слобожанський» є Pinus sylvestris L. (2779,3 га, 59,84%), Quercus robur L. (1451,8 га, 31,26%). Незначні площі займають насадження Betula pendula Roth (138,3 га, 2,98%), Alnus glutinosa (L.) P. Gaertn. (122,5 га, 2,64%), Populus tremula L. (45,0 га, 0,97%) та інші породи. Вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки представлено 16 едатопами: усі трофотопи та майже усі гігротопи, за винятком дуже сухого. Поміж трофотопів переважають субори (2015,2 га, 43,39%), діброви (1504,4 га, 32,39%) та сугруди (1042,2 га, 22,44%), а частка борів є незначною (82,5 га, 1,78%). Серед гігротопів значну перевагу мають свіжі умови (4060,6 га, 87,43%), значно менші площі займають сухі (268,4 га, 5,78%), вологі (184,3 га, 3,97%), сирі (124,4 га, 2,68%) та мокрі (6,6 га, 0,14%) умови. На вкритих лісовою рослинністю лісових ділянках НПП «Слобожанський» виділено 17 типів лісу. Переважають свіжий дубово-сосновий субір (1780,6 га, 38,35%), свіжа кленово-липова діброва (1453,6 га, 31,30%), свіжий липово-дубово-сосновий сугруд (756,8 га, 16,30%). Насадження Pinus sylvestris зростають у 10 типах лісу. Найпоширенішими типами лісу сосняків є свіжий дубовососновий субір та свіжий липово-дубово-сосновий сугруд. Лісостани Quercus robur зростають у 7 типах лісу, найпоширенішим з яких є свіжа кленово-липова діброва. Проаналізовано розподіл за лісотипологічними відмінами на території парку популяцій раритетних видів судинних рослин, які мають різний созологічний статус. До Додатку І Резолюції 6 Бернської конвенції входять такі види: Dracocephalum ruyschiana L., Jurinea cyanoides (L.) Rchb., Iris pineticola Klokov. Низка видів охороняється на національному рівні (Diphasiastrum complanatum (L.) Holub, Lycopodium annotinum L., Dracocephalum ruyschiana L., Pulsatilla pratensis (L.) Mill. s.l., Allium ursinum L., Iris furcata M. Bieb., Iris pineticola, Fritillaria meleagris L., F. ruthenica Wikstr., Tulipa quercetorum Klokov & Zoz, Epipactis helleborine (L.) Crantz, Listera ovata (L.) R. Br., Neottia nidus-avis (L.) Rich., Platanthera bifolia (L.) Rich., Stipa borysthenica Klokov ex Prokudin) та 22 види на регіональному рівні.

Дод.точки доступу:
Безроднова, Ольга Володимирівна; Тимочко, Ігор Ярославович; Соломаха, Ігор Володимирович

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

19.

Трансформація ценоморф трав’яно-чагарничкового ярусу лісових фітоценозів Житомирського Полісся після низових пожеж [Текст] / В. П. Фещенко, О. О. Орлов, В. П. Ландін // Збалансоване природокористування : науково-практичний журнал. - 2020. - N 4. - С. 169-177. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Лісові екосистеми
Кл.слова (ненормовані):
лісові екосистеми, лісові пожежі, вищі судинні рослини, трав’яно-чагарничковий ярус, ценоморфи, трансформація ценоморф, постпірогенні сукцесії
Анотація: Проаналізовано зміни в складі живого надґрунтового покриву під впливом низових пожеж у лісових екосистемах Житомирського Полісся. Встановлено, що унаслідок лісових пожеж лісові екосистеми зазнають негативного впливу різної інтенсивності, залежно від сили пожежі — від повної загибелі фітоценозу до часткової загибелі або пошкодження певних ярусів фітоценозу. На швидкість та повноту відновлення лісових фітоценозів після лісових пожеж — постпірогенні сукцесії впливають типи лісорослинних умов, для котрих властивим є співвідношення певних ценоморф. Загальною закономірністю після пожеж є суттєве зменшення у видовому складі трав’яночагарничкового ярусу частки сильвантів та сильвантів-пратантів, збільшення відносної частки пратантів, укорінення рудерантів.Встановлено, що швидкість постпірогенного відновлення співвідношення ценоморф у трав’яно-чагарничковому ярусі є найменшою у ТЛУ В4, є незначною у ТЛУ А2, зростає у ТЛУ А3, В2, В3 та є максимальною у ТЛУ С2.

Дод.точки доступу:
Фещенко, Валерій Петрович; Орлов, Олександ Олександрович; Ландін, Володимир Петрович

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

20.

Активність антиоксидантних ферментів у рослинах сорго зернового за дії гербіциду, регулятора росту рослин і біопрепарату [Текст] / В. П. Карпенко, В. І. Красноштан, Р. М. Притуляк // Збалансоване природокористування : науково-практичний журнал. - 2020. - N 4. - С. 178-185. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Сорго зернове--Технологія вирощування
Кл.слова (ненормовані):
антиоксидантні ферменти, сорго зернове, регулятор росту рослин, гербіцид, біопрепарат
Анотація: Гербіциди, будучи речовинами з високою фізіологічною активністю, здатні впливати не лише на бур’яни, а й на культурні рослини. В той самий час зустрічаються свідчення, що застосування регуляторів росту рослин та передпосівної обробки насіння біологічними препаратами здатне нівелювати потенційну негативну дію гербіциду. Одними із перших на потрапляння екзогенних фізіологічно-активних речовин до організму реагують антиоксидантні системи. Саме тому, одним із ефективних шляхів оцінки впливу різних видів препаратів на стан рослин є визначення активності антиоксидантних ферментів, зокрема — каталази, пероксидази і поліфенолоксидази. Для вивчення ферментативної активності сорго зернового було закладено польовий дослід в умовах сівозміни кафедри біології Уманського НУС у 2019–2020 рр. У дослідах вивчали сорго зернове (Sorghum bicolor (L.) Moench) гібриду Майло В, гербіцид Цитадель 25 OD у нормах 0,6; 0,8 і 1,0 л/га, регулятор росту рослин Ендофіт L1 (30 мл/га) і біопрепарат Біоарсенал (800 г/100 кг). Активність ферментів вивчали у фази кущення та викидання волоті. Встановлено, що ферментативна активність рослин сорго зернового залежала від норми внесення гербіциду і зростала при її збільшенні. Однак, використання гербіциду сумісно з регулятором росту рослин Ендофіт L1, а також по фону передпосівної обробки насіння Біоарсеналом, призводило до більш істотної активізації досліджуваних ферментів порівняно з варіантами самостійного внесення гербіциду. Найбільшу активність антиоксидантних ферментів було виявлено за сумісного застосування гербіциду Цитадель 25 OD у нормах 0,6; 0,8 і 1,0 л/га з регулятором росту рослин Ендофіт L1 на фоні передпосівної обробки насіння Біоарсеналом, що може свідчити про зростання антиоксидантного статусу рослин за такого поєднання препаратів.

Дод.точки доступу:
Карпенко, Віктор Петрович; Красноштан, Василь Ігорович; Притуляк, Руслан Миколайович

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

1-20 21-22

P.I.