Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН України

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Електронний каталог ННСГБ НААН - результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог ННСГБ НААН

Повнотекстові книжкові видання

Повнотекстові періодичні видання

Повнотекстові автореферати дис.

Архівні матеріали

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=АКТпроб/2021/1/Вип. 17<.>

Загальна кількість знайдених документів : 24
Показані документи с 1 по 20

1-20 21-24

Зайдман, Г. Б.
Особливості сучасних світових наукових досліджень з економіки морського транспорту та зокрема морської торгівлі [Текст] / Г. Б. Зайдман, С. О. Якубовський // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - 2021. - Том 1, N Вип. 17. - С. 8-22. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Морський транспорт--Економіка--пандемія Соvid-19
Кл.слова (ненормовані):
економіка морського транспорту, морська торгівля, оцінка торговельних даних у реальному часі, міжнародні морські перевезення, морський торговельний флот, судноплавні компанії, фрахтовий ринок, фрахтова ставка, перевезення сухого вантажу навалом, пандемія коронавірусу
Анотація: У статті аналізуються та систематизуються сучасні дослідження провідних світових науковців з економіки морського транспорту та морської торгівлі з метою виявлення поточних тенденцій та перспектив подальших наукових розробок у цьому напрямку. Особлива увага приділена дослідженням, які оцінюють вплив спалаху пандемії коронавірусу на судноплавну індустрію як головний для світової економіки постачальник товарів. Усі розглянуті дослідження концептуально згруповано у дві головні течії. Перша течія включає праці, сфокусовані на динаміці світової морської торгівлі, у тому числі офіційні морські звіти. На відміну від досліджень з морської економіки, виконаних українськими та російськими вченими, які переважно описують статистичні дані з офіційних морських звітів, що публікуються міжнародними організаціями та провайдерами послуг у сфері морського судноплавства, провідні світові науковці використовують цю статистику як основу для унікальних досліджень, здебільшого спрямованих на пошук кореляції між різноманітними судноплавними показниками та їхнє прогнозування. Друга течія включає праці, які досліджують торгівлю конкретним вантажем, а саме контейнерами, видобувною нафтою, сухим вантажем, що перевозять навалом. Встановлено декілька загальних особливостей досліджень обох течій. Майже у кожній публікації виконана спроба осмислення природи коливань фрахтової ставки та прогнозування розвитку або загального фрахтового ринку, або фрахтового ринку, який спеціалізується на окремому виді вантажу. У розглянутих працях використовується ідентична методологія: виходячи з мети дослідження та доступності даних, наукові діячі застосовують різні моделі регресійного аналізу, стандартного інструменту статистичного моделювання, який оцінює залежність між двома або більше величинами. Незалежно від того, який фрахтовий ринок досліджується, у наукових роботах здійснюються спроби з’ясування зв’язку цього ринку з іншими шляхом оцінки ефектів переливу між різними типами та розмірами суден. Відмінні риси досліджень полягають у зацікавлених сторонах, які можуть отримати користь від цих досліджень: індустрія в цілому чи окремі групи учасників ринку. Окрім того, оцінка торговельних даних у реальному часі є реальною проблемою, поставленою індустрією сучасній науці, яка намагається вирішити її інноваційними цифровими засобами.

Дод.точки доступу:
Якубовський, С.О.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Корольчук, Л. В.
Вплив диспропорційності розвитку країн на їх готовність до трансформацій в рамках реалізації концепції сталого розвитку: гіпотетичний підхід [Текст] / Л. В. Корольчук // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - 2021. - Том 1, N Вип. 17. - С. 22-32. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Міжнародна економіка
Кл.слова (ненормовані):
концепція сталого розвитку, зелена економіка, циркулярна економіка, екоінновації, декаплінг, кореляційний зв’язок, глобальні індекси
Анотація: Стаття піднімає проблему готовності світу до трансформацій, що передбачає реалізацію загальноприйнятої концепції сталого розвитку, заснованої на складних модифікованих соціально-економічних процесах: перехід до зеленої, низьковуглецевої, кругової економіки на основі екоінновацій та декаплінгу, який покликаний мінімізувати залежність економічного зростання від обсягу затрат невідновлюваних природних ресурсів. Висунуто гіпотезу про те, що до сталого розвитку більшою мірою залучені розвинені держави світу з високим рівнем життя, лідери у процесах глобалізації, так як їх виробництво уже давно не поміщається в рамках державних кордонів і саме тому їх капітал мігрував в інші країни з метою пошуку дешевших факторів виробництва, максимізації економічної вигоди та експансії їх політичного впливу. Первинні потреби населення розвинених країн є більшою мірою задоволеними, а отже домінують потреби вищого рівня, культивуються загальнолюдські цінності та суспільне благо, що мотивує їх до активного розвитку процесів екологізації економіки, піклуючись про долю нашої планети як спадок для наступних поколінь. Метою дослідження є виявлення кореляційного зв’язку між рівнем життя країн світу та ступенем їх залучення до процесів реалізації концепції сталого розвитку. Для підтвердження висунутої гіпотези, на базі методики розрахунку коефіцієнта кореляції Фехнера, досліджено наявність кореляційного зв’язку між рівнем життя країни та ступенем її залучення до процесів сталого розвитку на основі рейтингів за показником ВВП за паритетом купівельної спроможності на душу населення, як індикатора рівня життя країни та глобальними індексами, що відображають та характеризують економічний, екологічний, інноваційний та соціальний компоненти даних процесів. Результати дослідження продемонстрували пряму залежність помітної тісноти між рівнем життя та ступенем залучення в процеси сталого розвитку для найбільш розвинених країн світу, а також пряму залежність дуже високої тісноти для найменш розвинених країн, що слугує приводом для подальшого поглибленого вивчення даної проблеми задля забезпечення успішної реалізації концепції сталого розвитку у світі та на рівні національних держав.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Васильченко, С. М.
Особливості ділового циклу в сучасній світовій економіці [Текст] / С. М. Васильченко, М. М. Василюк, Л. І. Михайлишин // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - 2021. - Том 1, N Вип. 17. - С. 32-40. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Міжнародна економіка--пандемія Соvid-19
Кл.слова (ненормовані):
економічні цикли, темп економічного росту, структура економіки, третинний сектор, COVID-19
Анотація: В статті досліджуються можливі фактори посилення амплітуди циклічних спадів в розвинутих країнах світу в періоди глобальної фінансової кризи 2008-2009 років та пандемічної кризи 2020 року, викликаної COVID-19. Розвинуті країни в ході останніх періодів ділового циклу почали зазнавати більших економічних спадів, порівняно з іншими країнами. Особливо звертає на себе увагу те, що країни що розвиваються та країни з ризиковими ринками (еmerging markets and developing economies) в цей час продовжували економічне зростання, хоча і з нижчими темпами. І це вимагає наукового пояснення, оскільки вже стало загальноприйнятим вважати, що розвинуті економіки є конкурентоздатнішими і стійкішими, аніж країни з ризикованими ринками та країни, що розвиваються. Це явище виглядає парадоксально, бо після кейнсіанської революції продовж минулого століття людство набуло великого досвіду з регулювання національних економік та, здавалось, навчилося згладжувати амплітуду циклічних коливань. З огляду на це метою статті є обґрунтування причини посилення амплітуди циклічних коливань в країнах з розвинутою економікою. В ході дослідження було використано емпіричний метод, який включав збір інформації, спостереження явища та його аналіз, висунення гіпотези та розробку теорії, що пояснює сучасний феномен циклічності у ширшому плані. Автори статті пропонують та обґрунтовують гіпотезу про те, що причиною більшої амплітуди циклічних спадів в економіках розвинутих країн порівняно з іншими країнами, окрім всього іншого, може бути значна відмінність в структурі економік країн. Розвинуті країни вирізняються значним переважанням третинного сектору. Третинний сектор більший, має більшу прибутковість, здатний генерувати більшу додану вартість порівняно з іншими секторами економіки, але, і сильно скорочувати її в періоди рецесії. Це є силою і, одночасного, слабкістю сучасних розвинутих економік. Таким чином, ріст третинного сектору розвинутих економік призводить до посилення циклічних коливань в періоді економічного циклу. Для підтвердження цієї гіпотези було розраховано коефіцієнт кореляції Пірсона, який показав існування високої залежності між показниками динаміки ВВП та розміром третинного сектору в економіці. Тому, на думку авторів, заходи з антициклічного регулювання економік розвинутих країн мають бути спрямовані, в першу чергу, на третинний сектор. Це допоможе протистояти глобальним рецесіям, бо розвинуті країни сьогодні все частіше стають генераторами нестабільності внаслідок зростання фінансиалізації їхніх економік і росту третинного сектору загалом.

Дод.точки доступу:
Василюк, М. М.; Михайлишин, Л.І.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Охрименко, Б. О.
Розвиток діджиталізації в країнах ЄС та Україні [Текст] / Б. О. Охрименко // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - 2021. - Том 1, N Вип. 17. - С. 40-48. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Міжнародна економіка
Кл.слова (ненормовані):
діджиталізація, модернізація, економічний розвиток, індекс діджиталізації
Анотація: Діджиталізаця економіки та суспільства є однією з найдинамічніших змін нашого часу, яка відкриває нові можливості у створенні бізнес-моделей і водночас приносить із собою невизначеність та різні загрози, пов'язані, зокрема, з із соціальними ефектами автоматизації виробничих процесів. Діджиталізація, як безперервний процес зближення реального та віртуального світу, стає головним рушієм інновацій та змін у більшості галузей економіки. Стаття спрямована на порівняння розвитку діджиталізації в країнах Європейського Союзу та України. Встановлено, що рівень діджиталізації країни оцінюють за сукупністю чинників, які входять до складу інтегрованого показника – Індексу діджиталізації економіки та суспільства. Його визначають за аналізом основних показників: широкосмуговий зв’язок, людський капітал, використання Інтернету, інтеграція цифрових технологій, цифрові державні послуги. Проведений аналіз демонструє, що рівень діджиталізації в Україні на сьогодні знаходиться на початковому рівні та є значно нижчим порівняно з країнами Європейського Союзу. Індекс діджиталізації економіки та суспільства в ЄС-27 за останні роки знаходиться на рівні 0,48, а в Україні – лише 0,18. Визначено основні причини низького рівня діджиталізації нашої країни; економічна криза, нерозвиненість інфрастурктури даної сфери, низький рівень освіченості та недостатній рівень знань в галузі діджиталізації, недосконалість законодавчого та інституційного забезпечення тощо. Проте, встановлено, що в Україні наявний значний потенціал для розвитку діджиталізації.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Баула, Олена Вікторівна.
Зарубіжний досвід комерціалізації інновацій та активізації інтеграційних процесів у інноваційній сфері [Текст] / О. В. Баула // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - 2021. - Том 1, N Вип. 17. - С. 49-58. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Міжнародна економіка
Кл.слова (ненормовані):
інновації, Глобальний індекс інновацій, інноваційний продукт, суб’єкти інноваційної діяльності, start-up компанії, комерціалізація інновацій
Анотація: У статті розроблено моніторинг зарубіжного досвіду комерціалізації інновацій та активізації інтеграційних процесів у інноваційній сфері. Для виконання окресленої мети у процесі дослідження використано методи формалізації, аналогій, аналізу, порівняння. Інформаційною базою дослідження є матеріали Європейської комісії, матеріали монографій, наукових статей вітчизняних і зарубіжних вчених, аналітичних оглядів. Проведено систематизацію праць вітчизняних та зарубіжних вчених з метою наведення комплексного трактування інновації в сучасних умовах господарювання. Проаналізовано рейтинг країн світу за Глобальним індексом інновацій у 2015-2021 рр. (ТОП-20 та Україна). Досліджено спектр практичних засобів та інструментів задля забезпечення інноваційного розвитку та підвищення рівня комерціалізації інновацій, що застосовують країни світового економічного простору. Оцінивши передовий досвід активізації інноваційної діяльності зроблено висновок про те, що першочерговим завданням, яке вирішують країни-інноваційні лідери є побудова інноваційного ланцюга від генерації ідеї до її реалізації в підприємницькому середовищі. У статті здійснено узагальнення зарубіжного інтеграційного досвіду фінансового, організаційного і нормативно-правового забезпечення комерціалізації інновацій, а також окреслено заходи даного спрямування, що можуть бути адаптовані для впровадження у вітчизняну інноваційну практику. Науковою новизною отриманих результатів є обґрунтування прямого впливу комерціалізації інновацій на конкурентоспроможність країни, уточнено трактування дефініції «інновації» акцентуванням на необхідності їх постійності та безперервності продукування, а також на оптимальності інноваційно-управлінської інфраструктури на мікро-, макро-, мезо- та мегарівнях. Виокремлено із передового зарубіжного досвіду країн – інноваційних лідерів заходи підвищення рівня комерціалізації інновацій для інтегрованих структур (наука, держава, бізнес), що сприятимуть підвищенню ефективності усього ланцюга створення інноваційного продукту у вітчизняній практиці. Одержані результати дослідження можуть бути використані при формуванні заходів інноваційної політики щодо формування стратегічних напрямів підвищення рівня комерціалізації інновацій.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Балджи, М. Д.
Кластерне оцінювання результатів розвитку ринку інформаційно-комунікаційних технологій [Текст] / М. Д. Балджи // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - 2021. - Том 1, N Вип. 17. - С. 59-67. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Інформаційно-комукаційні технології
Кл.слова (ненормовані):
ринок інформаційно-комунікаційних технологій, розвинуті країни, розвиток економіки, кластерний аналіз, кластери, міжнародне співробітництво
Анотація: В статті розглянуто передумови розвитку ринку інформаційно-комунікаційних технологій, чим і обумовлена тема дослідження. Обґрунтовано, що інтенсивний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій поставив людство перед початком нової фази свого існування – глобальним інформаційним суспільством, перехід до якого, в свою чергу, передбачає здійснення певних трансформацій в економічній, соціальній, політичній, правовій, культурній структурі суспільства кожної країни. Досліджено досвід розвинених країн світу щодо розвитку галузі, які говорять про те, що розвиток інформаційно-комунікаційних технологій є каталізатором для зростання конкурентоспроможності національного ринку, економіки країни, вирішення соціальних-екологічних проблем тощо. Метою статті є розробка прогнозу розвитку ринку інформаційно-комунікаційних технологій на економіку України на основі вивчення досвіду розвинутих країн. Для цілісного та об’єктивного аналізу стану ІКТ у світі та їх впливу на економіку відбирано 5 кращих країн із 6 основних економічних регіонів світу за рівнем розвитку ІКТ (Західна Європа, Азіатсько-Тихоокеанський регіон, Східна Європа, Америка, Африка, арабські країни), розглянуто їх на рівні соціально-економічного, науково-технічного розвитку. В процесі дослідження й вирішення поставлених завдань використовувались різні наукові методи, до основних з них належать: порівняння, систематизації, графічного аналізу, метод кластерізації, а також використано системно-інформаційний підхід. В результаті проведеного аналізу ринку інформаційно-комунікаційних технологій та застосування методу кластерізації отримано 9 кластерів за схожістю рівня показників соціально-економічного та інформаційного розвитку. Це дозволило детально визначити лідерів та аутсайдерів у розвитку інформаційнокомунікаційних технологій та їх впливу на національну економіку. Науковою новизною виступає створення кластерів країн за рівнем розвитку ІКТ, що надало право виявити величину впливу ІКТ на національну економіку тієї чи іншої країни. Практична значущість дослідження полягає у застосуванні існуючих доробок для виявлення ситуації на світовому ринку інформаційно-комунікаційних технологій та визначення розвитку України в сфері ІКТ.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Боришкевич, І. І.
Особливості етики ділового спілкування у сучасному ринковому середовищі [Текст] / І. І. Боришкевич // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - 2021. - Том 1, N Вип. 17. - С. 67-75. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Інформаційно-комукаційні технології
Кл.слова (ненормовані):
етика, ділове спілкування, комунікативний процес, переговори, організація
Анотація: Успішність будь-якої організації напряму залежить від ефективності ділового спілкування. Для того, щоб спілкування було результативним потрібно дотримуватись норм та правил етики. Етика ділового спілкування передбачає вибір дієвого способу встановлення взаємозв’язку та обмін інформацією між організацією та стейкхолдерами, керівником та працівниками, а також всередині організації. Окрім того, вона регулює службові обов’язки працівників, їх зовнішню й внутрішню поведінку, а також формує ділову репутацію кожного окремого працівника. Завдяки нормам, правилам і принципам етики працівникам організації вдається підтримувати в колективі доброзичливу атмосферу, уникати суперечок та непорозумінь. Метою написання статті є дослідження особливостей етики ділового спілкування у сучасному ринковому середовищі та пошук шляхів її удосконалення. У статті наведено характеристику понять «спілкування» та «ділове спілкування». Охарактеризовано функції ділового спілкування, серед яких були виокремлені наступні: повідомлення службових обов’язків працівникам, забезпечення отримання зворотного зв’язку, взаємозв’язок із стейкхолдерами, мотивація працівників та формування соціальних зв’язків. Відображено взаємозв’язок основних елементів ділового спілкування. До таких елементів належать: відправник інформації, ділова інформація, канал і спосіб зв’язку, одержувач інформації та зворотний зв’язок. Кожен елемент є невід’ємним та відіграє важливу роль у реалізації комунікативного процесу. Наведено та здійснено характеристику компонентів, що слід врахувати в організації з метою підвищення рівня етики ділового спілкування: прозорість, емоційний інтелект, невербальне спілкування, ясність, слухання та швидкість. У діловому спілкуванні присутні бар’єри зв’язку, що можуть перешкоджати його успішній реалізації. Здійснено класифікацію основних бар’єрів зв’язку та згруповано їх у три групи: зовнішні, організаційні та особисті. Запропоновано правила, що забезпечують проведення успішних переговорів. Основними цілями переговорів є пошук спільного взаємовигідного рішення та досягнення домовленості чи укладення угоди.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Галюк, І. Б.
Комунікаційні аспекти управлінської праці на засадах лідерства [Текст] / І. Б. Галюк, Л. С. Вербовська // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - 2021. - Том 1, N Вип. 17. - С. 75-83. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Інформаційно-комукаційні технології
Кл.слова (ненормовані):
управлінська праця, комунікативна здатність, комунікативна компетентність, лідерство, комунікаційне лідерство, командні комунікації.
Анотація: Стаття присвячена дослідженню питання комунікаційного лідерства як інструмента забезпечення ефективної управлінської праці в організації, яка базується на взаємодії «керівник – підлеглий». Авторами проаналізовано змістове наповнення основних категоріальних термінів, які лежать в основі комунікаційного лідерства, а саме комунікативних здібностей та комунікативної компетентності, на основі чого сформовано розуміння комунікативної компетентності лідера. На основі деталізації основних характеристик комунікативної компетентності лідера, представлених у літературі як напрацювання вітчизняних та зарубіжних теоретиків та практиків, та розгляду специфіки комунікативного лідерства при практичній роботі з командою авторами доповнено основний перелік комунікативних компетентностей лідера ще однією, а саме здатністю вибору працівників, які мають спільні цінності та подібні життєві позиції, розвитку навичок спільної взаємодії у членів команди на основі єдності життєвих поглядів задля досягнення цілей організації. Авторами визначено специфіку командної комунікації як визначальної складової в процесі досягнення ефективності спільної роботи та отримання бажаних командних результатів. Зокрема, у статті проаналізовано можливість максимізації рівня ефективності взаємодії «лідер – член команди» на основі урахування основних постулатів, які повинні використовуватись лідером задля активізації зацікавленості до комунікаційних процесів у команді. Дані постулати включають розуміння, насамперед, лідером бажаного результату комунікації, подальшого забезпечення вмотивованості працівників до ефективної командної взаємодії та комунікації, розуміння сенсів усіх процесів, що мають місце в організації. На основі проведеного дослідження авторами зроблено ряд висновків, основним серед яких є розуміння, що ефективність комунікаційного лідерства визначається здатністю керівника до системного сприйняття процесів, які мають перебіг у організації з метою побудови адекватної комунікаційної структури, яка обов’язковим чином повинна відповідати організаційній структурі. Лише в такому випадку можна досягнути синергетичного ефекту комунікаційної взаємодії в організації.

Дод.точки доступу:
Вербовська, Л.С.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Бурляй, А. П.
Оцінка пропозиції основних видів сільськогосподарської продукції в Україні [Текст] / А. П. Бурляй, О. Л. Бурляй, Р. О. Журавель // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - 2021. - Том 1, N Вип. 17. - С. 84-94. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Сільськогосподарська продукція--Ринок
Кл.слова (ненормовані):
ринок, пропозиція, сільське господарство, сільськогосподарські підприємства, господарства населення, імпорт
Анотація: Продукція сільськогосподарського виробництва є необхідною для забезпечення харчових продуктів, безпечних для здоров'я та життя людей. Саме тому оцінка пропозиції сільськогосподарської продукції на ринку має важливе значення і є метою даного дослідження. В процесі наукових досліджень використовувались такі методи та прийоми: монографічний, системно-аналітичний, абстрактно-логічний, економіко-статистичні тощо. Інформаційною базою досліджень є дані Державної служби статистики України. Під пропозицією сільськогосподарської продукції розуміємо ту кількість виробленої сільськогосподарської продукції, яка є на ринку в даний час або може бути туди доставлена в будь який період часу. Встановлено, що основними складовими пропозиції сільськогосподарської продукції в Україні є пропозиція сільськогосподарської продукції сільськогосподарськими підприємствами, господарствами населення та за рахунок імпорту. Проведений аналіз демонструє, що у переважній більшості продукції основною складоутворюючою частиною пропозиції сільськогосподарської продукції є сільськогосподарські підприємства (більше 60 %). Господарства населення переважають у тих видах продукції, які характеризуються значною часткою ручної праці (плодоягідна та овочева продукція, молоко). Частка імпорту в обсязі пропозиції є незначною і коливається в межах 0,2 – 1 %. Підтверджено, що основним фактором, що впливає на формування пропозиції продукції сільського господарства, є ціна. Також встановлено стійку тенденцію до зростання цін на основні види сільськогосподарської продукції в Україні за останні десять років: ціна на продукцію зернових культур зросла в 3,5 раза, продукції олійних культур, плодів, ягід та продукції галузі тваринництва – майже в з рази. Проведено оцінку експорту-імпорту вітчизняної сільськогосподарської продукції за останні роки.

Дод.точки доступу:
Бурляй, О.Л.; Журавель, Р. О.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

10.

Левандівський, О. Т.
Фінансове забезпечення сільськогосподарських товаровиробників [Текст] / О. Т. Левандівський, І. Й. Юрчило // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - 2021. - Том 1, N Вип. 17. - С. 95-105. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Фінансове забезпечення
Кл.слова (ненормовані):
Фінансове забезпечення, сільське господарство, сільськогосподарські товаровиробники, державна підтримка, банківське кредитування
Анотація: У статті проведено аналіз сучасного стану, тенденцій розвитку та особливості фінансового забезпечення сільськогосподарських товаровиробників. Доведено, що для аграрного сектора України характерна постійна динаміка, що призводить до зміни трендів фінансового забезпечення сільськогосподарської діяльності. Розглянуто фінансове забезпечення сільськогосподарських підприємств через програми банківського кредитування. Виявлено основні проблеми, з якими стикаються учасники ринку фінансового забезпечення сільськогосподарських товаровиробників. Досліджено проблеми кредитування та ризики у фінансовому та аграрному секторах економіки. Використано статистичні дані 2014 – 2020 років. При аналізі динаміки обсягів кредитування сільськогосподарських товаровиробників встановлено, що частка довготермінових кредитів становить лише 5%. На основі аналізу відсоткової ставки за кредитними ресурсами і рентабельності сільськогосподарських підприємств встановлено, що коли рівень рентабельності вищий, ніж середньорічні відсоткові ставки за кредитами, то є доцільним реінвестувати прибуток сільськогосподарським товаровиробникам у власну діяльність, що позитивно вплине на подальший розвиток їх діяльності. Досліджено, що не зважаючи на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників, їх рівень залишається низьким порівняно з іншими країнами світу. Встановлено взаємодію фінансових інституцій та аграрного сектора через механізм державної підтримки. Сформульована методика взаємовідносин дає можливість розробити комплекс заходів активної співпраці фінансового та аграрного секторів економіки. До таких заходів можна віднести діагностику фінансового стану сільськогосподарських підприємств, що зменшить ризиковість неповернення коштів. Також розширення фінансового забезпечення сільськогосподарських товаровиробників з залученням програм їх державної підтримки може проводитись за рахунок: зниження відсоткових ставок за кредитами; збільшення державних асигнувань на здешевлення кредитів; збільшення обсягів кредитування для малих та середніх сільськогосподарських підприємств тощо. Всі ці дії дадуть можливість стимулювати розвиток сільськогосподарських товаровиробників та створить сприятливий клімат для інвестування коштів у аграрний сектор економіки.

Дод.точки доступу:
Юрчило, І. Й.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

11.

Драбчук, Н. Ю.
Земля як ключовий елемент ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств територіальних громад Івано-Франківської області [Текст] / Н. Ю. Драбчук // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - 2021. - Том 1, N Вип. 17. - С. 105-114. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Територіальні громади--фінансування
Кл.слова (ненормовані):
земельні ресурси, ресурсний потенціал, сільськогосподарське підприємство, територіальна громада
Анотація: Стаття спрямована на дослідження питань щодо землі як ключового елементу ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств територіальних громад ІваноФранківської області. Метою статті є дослідження ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств, а саме землі як його ключового елементу, зокрема у територіальних громадах Івано-Франківської області. Для досягнення поставленої мети в статті використовувались такі методи дослідження: діалектичний метод пізнання – при дослідженні наукових джерел щодо тлумачення сутності поняття “ресурсний потенціал”, графічний – для відображення структурної моделі ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств, групування та аналіз при дослідженні особливостей формування сільськогосподарських підприємств територіальних громад, абстрактно-логічний – для узагальнення теоретичних положень, формування висновків та пропозицій. У статті досліджено різні підходи науковців, щодо тлумачення категорії “ресурсний потенціал”, обґрунтовано структуру ресурсного потенціалу сільськогосподарського підприємства, досліджено специфіку наявності сільськогосподарських підприємств у територіальних громадах Івано-Франківської області, у залежності від наявності необхідних елементів ресурсного потенціалу для виробничих можливостей цих підприємств; встановлено, що в сучасних умовах господарювання, саме земельні ресурси можуть стати вагомим ресурсом розвитку громади, використання яких дасть змогу, з одного боку, забезпечити зростання надходжень до місцевого бюджету у вигляді плати за землю та сплати податків підприємствами, а з іншого боку, розширити інфраструктурний базис та розробити механізми управління у сфері земельних відносин. Наукова новизна проведеного дослідження полягає у групуванні та аналізі сільськогосподарських підприємств та площі земельних угідь у їх використанні, відповідно до їхнього розташування, приналежності та кількості, щодо відповідної територіальної громади Івано-Франківської області, а також у графічному відображенні площі земельних угідь сільськогосподарських підприємств у структурі площі районів. Результати, які отримані в процесі дослідження, можуть бути використані сільськогосподарськими підприємствами та територіальним громадами для розвитку їхньої спільної роботи щодо вдосконалення ресурсного потенціалу та земельних відносин.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

12.

Іванів, С. І.
Вплив інвестицій на ефективність використання ресурсного потенціалу сільськогосподарськими підприємствами [Текст] / С. І. Іванів // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - 2021. - Том 1, N Вип. 17. - С. 115-127. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Сільськогосподарські підприємства--Інвестиції
Кл.слова (ненормовані):
інвестиції, сільськогосподарські підприємства, ресурсний потенціал, технічне забезпечення, інвестиційна привабливість
Анотація: Дослідження спрямоване на детальне вивчення залежності між використанням ресурсного потенціалу сільськогосподарськими підприємствами та залученням інвестицій. Метою проведення дослідження є вивчення та аналіз впливу різних форм інвестування на діяльність сільськогосподарських підприємств та ефективність використання ресурсного потенціалу. У дослідженні використовувалася така методологічна база: метод групування для визначення форм залучення інвестицій у сільськогосподарські підприємства; графічний метод для відображення обсягу імпорту нової та вживаної сільськогосподарської техніки, а також динаміки капітальних інвестицій у сільське господарство; метод розрахунку для визначення величини середньорічного абсолютного приросту капітальних інвестицій у сільське господарство; аналітичний метод для визначення стримуючих факторів розвитку інвестиційної діяльності у сільському господарстві. У статті проаналізовано можливі форми залучення інвестицій та їх вплив на структурні складові ресурсного потенціалу. У результаті дослідження було визначено, що найбільший вплив інвестиційна діяльність має на технічну складову ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств. У дослідженні визначено основні чинники, які створюють несприятливий клімат у залученні інвестицій у сільське господарство. Стаття містить рекомендації яким чином варто на державному рівні та на рівні самих сільськогосподарських підприємств підвищувати інвестиційну привабливість сільськогосподарської галузі, особливо якщо йдеться мова про залучення іноземних інвестицій. Продемонстровано динаміку вкладення капітальних інвестицій, де як результат, визначено скорочення інвестицій за останні роки. Результати, що отримані у ході дослідження можуть використовуватися сільськогосподарськими підприємствами при плануванні використання власного інвестиційного фонду та залучення зовнішніх інвестицій.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

13.

Родченко, В. Б.
Просторові чинники формування умов економічного розвитку в Україні [Текст] / В. Б. Родченко, Г. П. Рекун, Ю. І. Прус // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - 2021. - Том 1, N Вип. 17. - С. 128-143. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Економічний розвиток--Україна
Кл.слова (ненормовані):
декарбонізація економіки, індустрія 4.0, сервісизація, система управління просторовим капіталом, цифровізація
Анотація: Мета статті полягає в розвитку теоретичних основ та методичних положень трансформації параметрів системи управління просторовим капіталом регіону під впливом глобальних викликів. Проаналізувавши праці провідних науковців та аналітичні матеріали світових дослідницьких центрів, у роботі виокремлено сучасні тенденції розвитку бізнесструктур, обумовлені трансформацією системи управління просторовим капіталом; особливості впливу змін в системі управління просторовим капіталом на процеси реалізації державного врядування та життєдіяльності людини. Серед глобальних викликів трансформації властивостей простору авторами виокремлено цифровізацію, сервісизацію, індустрію 4.0, декарбонізацію економіки. У роботі доведено, що у сукупності саме ці виклики змінюють традиційне розуміння сутності менеджменту як виду управлінської діяльності, що проявляється у переході до концепції напрацювання диференційованих індивідуальних показників ефективності діяльності; перманентного зменшення поляризації між поняттями масове виробництво та якість локальних товарів, робіт, послуг; переходу від масового ринку до мінливого ринку індивідуальних або мікрогруп покупців тощо. Як наслідок, під впливом цих процесів виникають нові системи виробництва (вікіноміка, нові мережеві кооперативи), нові способи доставки товару (віртуальні примірочні, 3D-друк, електронні книги), нові системи власності (економіка дарування та економіка розподіленого користування, безкоштовні та умовно-безкоштовні товари/послуги); нові системи управління (незалежні ради директорів, мультистейкхолдеризм, відсутність ієрархій, колективне лідерство); нові системи фінансування (краудфандинг та «етичний банкінг»); нові системи організації ринку (механізми співконкуренції).

Дод.точки доступу:
Рекун, Г. П.; Прус, Ю. І.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

14.

Варцаба, В. І.
Особливості функціонування місцевих бюджетів України в умовах пандемії СОVID-19 [Текст] / В. І. Варцаба, Е. В. Мулеса, І. І. Фурик // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - 2021. - Том 1, N Вип. 17. - С. 143-153. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Регіональна політика--пандемія Соvid-19
Кл.слова (ненормовані):
місцевий бюджет, об’єднана територіальна громада, доходи місцевих бюджетів, видатки місцевих бюджетів, пандемія, коронавірус, криза, виклики, загрози
Анотація: Метою статті є дослідження специфіки формування та розподілу фінансових ресурсів місцевих бюджетів України під впливом пандемії COVID-19, її фінансовоекономічних наслідків для сталого розвитку територій й обґрунтування заходів, спрямованих на подолання нових викликів та загроз, спричинених кризою 2020 року. В ході роботи використано сукупність загальнонаукових та прикладних методів дослідження, зокрема: загальнонаукові методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції – для узагальнення особливостей соціально-економічного розвитку місцевих громад, виокремлення закономірностей наповнення та використання їх бюджетів в умовах бюджетних новацій чинного законодавства, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби, удосконалення напрямів стимулювання подального розвитку територій та формування висновків; порівняльний метод – при аналізі критеріїв функціонування місцевих бюджетів до та після появи пандемії; кількісний аналіз – при виявленні сучасних особливостей розвитку бюджетів на місцях; економіко-математичне моделювання – для обґрунтування впливу коронавірусної хвороби на соціально-економічний розвиток територій в умовах фінансової децентралізації тощо. Проведений аналіз особливостей формування та розподілу фінансових ресурсів місцевих бюджетів України за останні роки показав, що втрати економіки, спричинені карантином та змінами чинного законодавства у зв’язку з COVID-19, негативно вплинули на їх функціонування. Значних втрат місцеві бюджети зазнали за рахунок зниження економічної мобільності податкових надходжень (податку з доходів фізичних осіб, плати за землю, зниження ставок єдиного податку для І та ІІ групи платників даного податку тощо). Втім, після введення адаптивного карантину, дохідна частина місцевих бюджетів почала зростати, що спричинило відновлення господарської діяльності малого і середнього бізнесу. Однак, в умовах прогнозованого скорочення обсягу дохідної частини бюджетів всіх рівнів, спричиненого пандемією, а також обмеженості доходів Державного бюджету, гостро постає питання в перегляді видатків бюджетів органів місцевого самоврядування та у пошуку альтернативних джерел їх наповнення. Наукова новизна полягає у розкритті принципово нових критеріїв розвитку місцевих бюджетів в сучасних умовах існуючої кризи коронавірусу та доведенні її прямого впливу на розвиток територій загалом. Практичне значення отриманих результатів полягає в новизні обґрунтованих напрямів подолання негативних наслідків пандемії COVID-19 на дохідну та видаткову частини місцевих бюджетів як ефективних способів врегулювання дії фіскального механізму та міжбюджетних відносин загалом.

Дод.точки доступу:
Мулеса, Е. В. ; Фурик, І. І.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

15.

Возняк, Г. В.
Смарт-спеціалізація у постулатах економічних шкіл: теоретичний дискурс [Текст] / Г. В. Возняк // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - 2021. - Том 1, N Вип. 17. - С. 153-162. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Регіональна економіка--Загальні питання
Кл.слова (ненормовані):
смарт-спеціалізація, регіон, економічне зростання, збалансоване зростання, новітні технології, технологічні зміни
Анотація: В статті проведено огляд сучасних теорій економічного розвитку територій, доцільність врахування яких дасть змогу скоротити розрив між практичною спрямованістю смарт-спеціалізації та її теоретично обґрунтованою концепцією. Метою статті є дослідження еволюції теорій у постулатах економічних шкіл, які формують теоретичний базис смартспеціалізації регіонів. Застосування методів логічного узагальнення, аналізу та історичного підходу дало змогу стверджувати, що теоретичне підґрунтя смарт-спеціалізації формують ідеї теорії ендогенного зростання, теоретичні постулати нерівномірного розвитку, окремі позиції теорії креативного класу, інформаційного суспільства, низка положень теорії колективних дій тощо. З’ясовано, що формування теоретичного концепту смарт-спеціалізації регіонів на сучасному етапі пов’язано із актуалізацією теорії ендогенного зростання, ключова ідея якої базується на орієнтації на внутрішні чинники та механізми технологічного прогресу, які в сукупності здатні забезпечити саморозвиток і самовідтворення цілісних соціально-економічних систем. Збалансоване поєднання державного втручання, протекціонізму та стратегічних інвестицій - визначальні детермінанти економічного поступу прихильників теорії «економічного націоналізму», яка переконливо доводить, що тільки завдяки індустріалізації можна досягнути добробуту. Аргументовано, що з кожним роком традиційні чинники економічного зростання втрачають свою вагу, натомість більшого значення набуває креативний клас, а відкритість і спільне використання стають новітніми принципами розвитку соціальноекономічних систем. Спільним вираженням аналізованих концепцій є розбудова взаємозв’язків між стейкхолдерами, розбудова і посилення багатостороннього партнерства, комунікації із зовнішніми мережами, формування і просування унікальності регіону. Саме такі домінанти, синергія яких гарантуватиме підприємницьке відкриття та конкурентну перевагу регіону набувають особливої актуальності в існуючих умовах. Проведене дослідження вказує на необхідність застосування ключових положень даних теоретичних концепцій при обґрунтуванні теоретико-методологічного ядра смарт-спеціалізації.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

16.

Сологуб, С. І.
Сутність стратегії соціально-економічного розвитку ОТГ в контексті зміни підходів до регіонального розвитку в Україні [Текст] / С. І. Сологуб // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - 2021. - Том 1, N Вип. 17. - С. 162-173. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Регіональна економіка--Загальні питання
Кл.слова (ненормовані):
стратегія, соціально-економічний розвиток, об’єднані територіальні громади, ОТГ, громада, регіональний розвиток, децентралізація
Анотація: Стаття спрямована на дослідження сутності стратегії соціально-економічного розвитку ОТГ в контексті зміни підходів до регіонального розвитку в Україні. Актуалізація необхідності у дослідженні й розробці стратегії соціально-економічного розвитку ОТГ зумовлена, передусім, створенням територіальних громад та процесами децентралізації, тобто отриманням більших повноважень стосовно розподілу і використання ресурсів громади. З метою проведення дослідження стосовно стану зацікавленості населення до такої тематики, здійснено аналітичні процедури із застосуванням Google Trends, який дає змогу ідентифікувати популярність запитів та існуючих трендів. В результаті здійсненого графічного аналізу трендів установлено, що значення запитів за словом «Стратегія» за останні 2 роки має стабільну динаміку. Терміни «Стратегія ОТГ» та «Стратегія розвитку ОТГ» мають поодиноке одиничне значення пошукових запитів, а терміни «Стратегія громади», «Стратегія соціально-економічного розвитку ОТГ» мають нульову динаміку пошуку. Така ситуація вказує на те, що зараз ОТГ перебувають на початковій стадії свого становлення і розвитку, а тому їхні представники ще не у повній мірі оволоділи необхідними інструментами ефективного управління ОТГ. Встановлено, що дослідження стратегії ОТГ носять одиничний характер і у міру наявності кардинальних відмінностей від функціонування підприємств, не можуть застосовуватися для формування стратегії соціально-економічного розвитку ОТГ. Тому запропоновано авторське бачення трактування терміну «стратегія ОТГ» : це довгостроковий план (програма) розвитку територіальної громади, що передбачає визначення генерального напряму (курсу, орієнтиру) розвитку територіальної громади та сукупність послідовних дій для забезпечення її конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості. Визначено, що стратегія соціально-економічного розвитку ОТГ в контексті зміни підходів до регіонального розвитку в Україні: забезпечує сумісність усіх планів розвитку територіальної громади; узгоджує всі складові соціально-економічного розвитку територіальної громади, об’єднуючи їх у єдине ціле; є інструментом для планування, реалізації та контролю генерального орієнтиру соціально-економічного розвитку територіальної громади; є засобом досягнення запланованого результату; є засобом для розв’язання ключових проблем в територіальній громаді.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

17.

Малишівський, Т. В.
Система інструментів інвестиційної політики на місцевому рівні: теоретичний аспект [Текст] / Т. В. Малишівський, В. В. Стефінін // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - 2021. - Том 1, N Вип. 17. - С. 173-183. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Регіональна політика
Кл.слова (ненормовані):
інвестиції, інвестиційна політика, інвестиційна привабливість, інструменти інвестиційної політики, інституційна спроможність громади
Анотація: Метою статті є формування теоретичної бази для розробки єдиної системи інструментів інвестиційної політики на місцевому рівні для її подальшого використання органами місцевого самоврядування та державної влади на місцях в процесі розробки та реалізації місцевої інвестиційної політики. У процесі дослідження використано методи аналізу, систематизації, групування, абстрагування з метою визначення нормативних документів щодо регулювання діяльності органів місцевого самоврядування щодо залучення інвестицій, виокремлення та розгляду інструментів інвестиційної політики на місцевому рівні. Інформаційну базу наукового дослідження склали наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів та законодавчо-нормативні документи з питань регулювання діяльності органів місцевого самоврядування. Досліджено теоретичні основи системи інструментів інвестиційної політики саме на місцевому рівні. Це пов’язано з тим, що органи місцевого самоврядування за своїми обов’язками та повноваженнями суттєво відрізняються, як від органів центральної влади, так і від органів державної влади на місцях, а тому для них необхідна власна система інструментів для формування місцевої інвестиційної привабливості. Базуючись на системі інвестиційних інструментів, що використовується або може використовуватись на загальнодержавному рівні, а також враховуючи статті закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» нами запропоновано авторську систему інструментів інвестиційної політики, яка може використовуватись на місцевому рівні. Дана система інструментів складається з інструментів прямого впливу (фінансові інструменти) та з опосередкованих, які в свою чергу визначають рівень інституційної спроможності громади щодо залучення інвестицій. До інструментів прямого впливу ми відносимо податкові інструменти, утворення цільових фондів, спільне фінансування інвестиційної діяльності, проведення конкурсів із забезпеченням фінансування переможців, створення спеціальних вільних економічних зон тощо. До інструментів опосередкованого впливу належать: налагодження системи комунікацій з інвесторами; формування та поширення інвестиційних пропозицій громади; розробка та поширення промоційних матеріалів для інвестора (інвестиційний паспорт, гід для інвестора тощо) та інші. Наукова новизна одержаних результатів полягає у створенні авторської системи інструментів інвестиційної політики на місцевому рівні. Одержані результати дослідження можуть бути використані органами місцевої влади при розробці та впровадженні інвестиційної політики громад. Вважаємо, що використання даних інструментів здатне підвищити рівень як інституційної спроможності громади щодо залучення інвестицій, так і рівень інвестиційної привабливості громади загалом.

Дод.точки доступу:
Стефінін, В.В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

18.

Мельничук, Ю. М.
Напрями залучення депозитних коштів як основного джерела інвестування незалежного бізнесу [Текст] / Ю. М. Мельничук, Л. А. Чвертко // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - 2021. - Том 1, N Вип. 17. - С. 184-189. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Фінансово-кредитне забезпечення і податкова політика
Кл.слова (ненормовані):
банківський депозит, інвестиційні потоки, стратегічний розвиток, незалежний бізнес
Анотація: Стаття спрямована на дослідження депозитних операцій банку як цінного джерела інвестування малого та середнього бізнесу в Україні, для створення незалежного клімату їх діяльності. Метою статті є дослідити базові положення механізму надання депозитних послух банку та напрямів їх покращення для подальшого їх акумулювання в інвестиційні потоки для малого, середнього та великого підприємництва. У роботі застосовувалась сукупність методів дослідження, що становить методологію аналізу та організації основних публікацій, законодавчих актів та законів, а саме методи узагальнення, порівняння, хронологізації, аналізу та узагальнення. У статті розглянуто, що основним джерелом формування депозитних коштів є вклади населення. Крім приватних вкладників особливу роль відіграють корпоративні клієнти. Виявлено проблеми депозитної політики українських банків на сучасному етапі і запропоновано шляхи їх вирішення. Доведено, що для банку тенденції по зниженню обсягу внесків населення і депозитів підприємств та організацій є найбільш гострою проблемою, що змушує його переглядати свою депозитну політику, тому запропоновано способи залучення вкладників у банки. Проаналізовано найбільш інвестовані галузі економіки банківськими депозитними коштами. Результатами дослідження стали висновки, зроблені на основі дослідження наукової та законодавчої бази з даної проблематики, а також аналізу залучення коштів у вклади і депозити фізичних і юридичних осіб; поліпшення ресурсної бази за допомогою запропонованих шляхів надходження депозитних потоків. Практичну значущість наукового дослідження та його результатів становлять запропоновані шляхи вдосконалення процесу залучення грошових потоків в депозити банку для інвестиційного потенціалу.

Дод.точки доступу:
Чвертко, Л. А.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

19.

Погріщук, Г. Б.
Кредитоспроможність позичальника: зміст і критерії оцінки [Текст] / Г. Б. Погріщук, Р. Є. Волощук // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - 2021. - Том 1, N Вип. 17. - С. 190-204. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Фінансово-кредитне забезпечення і податкова політика
Кл.слова (ненормовані):
кредитоспроможність, кредитор, позичальник, кредитний договір, кредитування
Анотація: У статті досліджено вітчизняні нормативно-правові документи, які визначають зміст кредитоспроможності. Розглянуто підходи до розуміння сутності даної дефініції, які виокремлювали зарубіжні та українські вчені. Здійснено контент-аналіз поняття «кредитоспроможність». Дано характеристику основних критеріїв, які закладено в основу оцінки кредитоспроможності позичальника. В результаті дослідження доведено, що кредитоспроможність характеризує сукупність умов, що дозволяють кредитору надати кредит, а позичальнику виконати боргові зобов’язання відповідно до умов кредитного договору. Обґрунтовано, що кредитоспроможність позичальника оцінюється на основі критеріїв, які враховують внутрішнє та зовнішнє середовище його функціонування. Встановлено, що без визначення цих критеріїв та здійснення оцінки кредитоспроможності в сучасних ринкових умовах укладення кредитного договору є неможливим.

Дод.точки доступу:
Волощук, Р.Є.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

20.

Особливості розвитку та впровадження медичного страхування в Україні [Текст] / Р. І. Щур, І. І. Плець, В. В. Мацьків // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - 2021. - Том 1, N Вип. 17. - С. 204-215. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Страхування--Загальні питання
Кл.слова (ненормовані):
страхування, медичне страхування, ринок медичних послуг, фінансування охорони здоров’я
Анотація: У статті обґрунтовано особливості розвитку та впровадження медичного страхування в Україні. Метою статті є вирішення проблеми недостатнього фінансування сфери охорони здоров’я, покращення наданих медичних послуг, шляхом аналізу світових тенденцій та пошуку оптимального способу впровадження в Україні загальнодержавного медичного страхування. В процесі написання статті застосовано методи спостереження, аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення, групування, статистичного порівняння щодо дослідження теоретико-методичних засад розвитку медичного страхування в Україні. Для теоретичних узагальнень і формування висновків застосовано абстрактно-логічний метод. У статті проаналізовано міжнародні моделі фінансування медичної галузі. Встановлено, що жодна з моделей не функціонує в абсолютному вигляді і не виконує усі необхідні функції та завдання. Обґрунтовано, що сучасна система функціонування охорони здоров’я має свої переваги та недоліки, які впливають на якість надання медичних послуг. Проведено аналіз ринку добровільного медичного страхування Україні, який знаходиться в процесі розвитку, зокрема протягом останніх декількох років зацікавленість населення даним напрямом зростає, але все ж показує низький рівень медичного страхування. Охарактеризовано основні аспекти реформи медичної галузі, які є досить успішними: запущена система організації рівнів ланок надання медичних послуг. Проведено аналіз фінансування охорони здоров'я, який показав невиконання вимог Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», що призводять до недостатнього фінансування і неотримання медичною сферою коштів, які передбачені даним нормативно-правовим актом. Запропоновано продовжити реформу та вдосконалити сферу надання медичних послуг на основі впровадження системи загальнодержавного страхування здоров’я, яка повинна ґрунтуватись на основі підходу гібридного фінансування, який буде поєднувати в собі три види фінансування медичної сфери і охопить все населення країни в страхуванні здоров’я. Для успішного функціонування гібридної моделі запропоновано акумуляцію внесків населення до Національної служби здоров’я України здійснювати через механізм страхування населення по двох програмах Стандартна та Підвищена, що призведе до створення нового ринку надання якісних медичних послуг.

Дод.точки доступу:
Щур, Р.І.; Плець, І.І.; Мацьків, В.В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

1-20 21-24

P.I.