У статті продовжено попередні дослідження автора про еволюцію наукових поглядів на виявлення ксенобіотичних властивостей синтетичних речовин, які застосовує людина в різних галузях господарства з розвитком сучасної екології. У другій половині XX ст., коли домінуючим в екологічних дослідженнях стало уявлення (сучасна парадигма) про «пов’язаність усього з усім», в історії становлення екології як науки формується сучасний етап (1970 р. – дотепер) її розвитку. Було, хоч і з запізненням, усвідомлено необхідність одночасного і якнайточнішого врахування усіх змін природного середовища внаслідок розвитку сфер Землі та впливу на нього людської діяльності. Проблема відвернення глобальної екологічної кризи поставила питання об’єднання всіх наукових знань і галузей практичної діяльності на єдиній науковій основі та визначила для всіх єдине завдання: дослідити характер і обсяги забруднень довкілля, пов'язаних з діяльністю людини, ступінь їхньої небезпечності та можливості нейтралізації, шляхи екологізації виробництва, економії та відтворення природних ресурсів. Виникла потреба в наукових знаннях, на яких базуватимуться правила й оцінка безпеки синтетичних хімічних речовин і ліків, що стало важливою мотивацією для вивчення ксенобіотиків. Встановлено, що в цей час було створено Міжнародне товариство з вивчення ксенобіотиків (ISSX), що стало головною науковою організацією для дослідників, які цікавляться метаболізмом і розподілом чужорідних для живого речовин. Починаючи з 1960-1970-х рр. межі токсикології значно розширилися і вона переросла в науку про патологію впливу ксенобіотиків на живі організми, тобто виникла екологічна токсикологія або токсикологія навколишнього середовища. В кінці XX – на початку XXI ст. велику увагу в Україні почали надавати питанням прогнозування шкідливості й оцінці ризику, включаючи критерій «ризик-користь» до токсичних речовин. Активно розвивається промислова та сільськогосподарська екотоксикологія. Значний внесок у розвиток сільськогосподарської праці та токсикології пестицидів вніс Лев Іванович Медведь (1905-1982). Його організаторська діяльність на посаді директора Київського НДІ гігієни праці та профзахворювань з 1952 по 1964 рр., а потім з 1964 по 1982 рр. директора Всесоюзного НДІ гігієни та токсикології пестицидів, полімерів та пластичних мас сприяла створенню творчих наукових колективів, які займають провідні позиції в галузі сільськогосподарської праці як в Україні, так і за її межами. В сучасних наукових дослідженнях українських учених досить добре вивчено динаміку накопичення залишкових кількостей пестицидів виробництва кінця XX – початку XXI ст. і продовжується дослідження ксенобіотичних властивостей пестицидів, які застосовують для захисту сільськогосподарських культур. Донині Інститут захисту рослин Національної академії аграрних наук України залишається головною установою Науково-методичного центру в нашій країні з виконання програми наукових досліджень «Захист рослин». Проведені дослідження вказують на необхідність форсування вивчення токсичних властивостей ксенобіотиків, які використовуються у різних сферах життя населення та їхнього впливу на навколишнє середовище.

1. The International Society for the Study of Xenobiotics (ISSX). URL: https://www.issx.org/page/History.
2. Архів Президії НАН України. Ф. 251. Оп. 1. Спр. 273. Арк. 61. Копія. Машинопис.
3. Білоус В. І., Білоус В. В. Талотоксикози («чернівецька хімічна хвороба»): монографія. Чернівці: «Місто», 2002. 284 с.
4. Борзих О., Гаврилюк Л., Круть М. Інститут захисту рослин Національної академії аграрних наук України (75 років діяльності). Історія науки і біографістика. 2022. № 1. С. 138-155. URL: ІНСТИТУТУ ЗАХИСТУ РОСЛИН УААН – 60 (dnsgb.com.ua)
5. Бублик Л. І., Ассасса (Цирень) В. Ф., Чергина О. Д., Касьян Л. М. Динаміка розпаду пестицидів хлортолурону (Лентипур, 70% с.к.) і бета- цифлутрину (Бульдок, 2,5% к.е.) в озимій пшениці та ярому ячмені. Захист рослин. 1998. № 6. С. 9-10.
6. Бублик Л. І., Шевчук О. В., Крук Л. С. Для оздоровлення довкілля. Захист рослин. 2002. № 1. С. 18-19.
7. Бублик Л. І., Федоренко Н. В., Соломенко Л. І., Пустовіт І. М. Контроль забруднення ґрунтів приватних господарств Житомирщини. Карантин та захист рослин. 2008. № 5. С. 12-13.
8. Васильєв В. П., Кавецкий В. М., Бублик Л. І. Управліня якістю зовнішнього середовища при використанні пестицидів. Захист рослин. 1993. Вип. 40. С. 71-74.
9. Григор’єва Л. І., Томілін Ю. А. Екологічна токсикологія та екотоксикологічний контроль: навчальний посібник. Миколаїв: Вид-во ЧДУ імені Петра Могили. Миколаїв, 2015. 240 с.
10. Злобін Ю. А., Кочубей Н. В. Загальна екологія: навч. пос. Суми: ВТД «Універитетська книга», 2005. 416 с.
11. Кавецький В. М. Екотоксикологічне обґрунтування застосування засобів хімізації. Агроекологічний журнал. 2002. № 2. С. 24-29.
12. Круть М. Інвестиційно-інноваційна база даних наукових розробок із захисту рослин в Україні. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Науково-інноваційний розвиток агровиробництва як запорука продовольчої безпеки України: вчора, сьогодні, завтра» (20-21 жовтня 2022 р., НААН, ННСГБ). Вінниця: ФОП Просяннікова О.М., 2022. С. 26-28.
13. Медведєв В. В., Тараріко О. Г., Патика В. П. Обстеження земель на вміст залишків пестицидів. У кн.: Методика агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення / За ред. С. М. Рижика, М. В. Лісового, Д. М. Бенцаровського. Київ, 2003. 64 с.
14. Медведь Л. И. Гигиена применения, токсикология пестицидов и клиника отравлений. Киев: ВНИИГИНТОКС, 1970. С. 277-285.
15. Моклячук Л. І., Андрієнко Г. Г., Ліщук А. М. Моніторинг та екотоксикологічна оцінка ґрунтів з тривалим полікомпонентним забрудненням. Агроекологічний журнал. 2007. № 1. С. 18-24.
16. Общая токсикология: руководство для врачей / под общ. ред. А. О. Лойта. Санкт-Петербург: «ЭЛБИ-СПб», 2006. 224 с.
17. Принципы изучения болезней предположительно химической этиологии и их профилактика. Гигиенические критерии состояния окружающей среды. Женева: ВОЗ, 1990. 76 с.
18. Соломенко Л. І., Боголюбов В. М., Волох А. М. Загальна екологія: підручник. Херсон: Олді-плюс, 2020. 346 с.
19. Соломенко Л. Ксенобіотичні дослідження в історії розвитку сучасної екології. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Науково-інноваційний розвиток агровиробництва як запорука продовольчої безпеки України: вчора, сьогодні, завтра» (20-21 жовтня 2022 р., НААН, ННСГБ). Вінниця: ФОП Просяннікова О. М., 2022. С. 227-228.
20. Соломенко Л. Теоретико-методологічні основи еволюції наукових поглядів про ксенобіотичні дослідження у ХХ ст. Історія науки і біографістика. 2022. № 3. С. 119-129. 07.pdf (dnsgb.com.ua)

1. The International Society for the Study of Xenobiotics (ISSX). (n.d.). issx.org. Retrieved from https://www.issx.org/page/History.
2. Arkhiv Prezydii NAN Ukrainy. Fund 251, Inventory 1, Unit 273.
3. Bilous, V. I., & Bilous, V. V. (2002). Talotoksykozy («chernivetska khimichna khvoroba») [Talotoxicosis («Chernivtsi chemical disease»)]. Chernivtsi: «Misto» [in Ukrainian].
4. Borzykh, O., Havryliuk, L., & Krut, M. (2022). Instytut zakhystu roslyn Natsionalnoi akademii ahrarnykh nauk Ukrainy (75 rokiv diialnosti) [Institute of Plant Protection of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine (75 years of activity)]. Istoriia nauky i biohrafistyka – History of science and biographistics, no. 1, pp. 138-155. URL: ІНСТИТУТУ ЗАХИСТУ РОСЛИН УААН – 60 (dnsgb.com.ua) [in Ukrainian].
5. Bublyk, L. I. Assassa (Tsyren), V. F., Cherhyna, O. D., & Kasian, L. M. (1998). Dynamika rozpadu pestytsydiv khlortoluronu (Lentypur, 70% s.k.) i beta- tsyflutrynu (Buldok, 2,5% k.e.) v ozymii pshenytsi ta yaromu yachmeni [Dynamics of decomposition of pesticides chlortoluron (Lentipur, 70% c. e.) and beta-cyflutrin (Bulldok, 2.5% c.e.) in winter wheat and spring barley]. Zakhyst roslyn – Plant protection, no. 6, pp. 9-10 [in Ukrainian].
6. Bublyk, L. I., Shevchuk, O. V., & Kruk, L. S. (2002). Dlia ozdorovlennia dovkillia [To improve the environment]. Zakhyst roslyn – Plant protection, no. 1, pp. 18-19 [in Ukrainian].
7. Bublyk, L. I., Fedorenko, N. V., Solomenko, L. I., & Pustovit, I. M. (2008). Kontrol zabrudnennia gruntiv pryvatnykh hospodarstv Zhytomyrshchyny [Control of soil pollution in private farms of Zhytomyr region]. Karantyn ta zakhyst roslyn – Quarantine and plant protection, no. 5, pp. 12-13 [in Ukrainian].
8. Vasyliev, V. P., Kavetskyi, V. M., & Bublyk, L. I. (1993). Upravlinia yakistiu zovnishnoho seredovyshcha pry vykorystanni pestytsydiv [Environmental quality management in the use of pesticides]. Zakhyst roslyn – Plant protection, vol. 40, pp. 71-74 [in Ukrainian].
9. Hryhor’ieva, L. I., & Tomilin, Yu. A. (2015). Ekolohichna toksykolohiia ta ekotoksykolohichnyi kontrol [Environmental toxicology and ecotoxicological control]. Mykolaiv [in Ukrainian].
10. Zlobin, Yu. A., & Kochubei, N. V. (2005). Zahalna ekolohiia [General Ecology]. Sumy [in Ukrainian].
11. Kavetskyi, V. M. (2002). Ekotoksykolohichne obgruntuvannia zastosuvannia zasobiv khimizatsii [Ecotoxicological justification of the use of chemicalization agents]. Ahroekolohichnyi zhurnal – Agroecological Journal, no. 2, pp. 24-29 [in Ukrainian].
12. Krut, M. (2022). Investytsiino-innovatsiina baza danykh naukovykh rozrobok iz zakhystu roslyn v Ukraini [Investment and innovation database of scientific developments on plant protection in Ukraine]. Materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Naukovo-innovatsiinyi rozvytok ahrovyrobnytstva yak zaporuka prodovolchoi bezpeky Ukrainy: vchora, sohodni, zavtra» – Materials of the All-Ukrainian scientific and practical conference «Scientific and innovative development of agricultural production as a guarantee of food security of Ukraine: yesterday, today, tomorrow» (pp. 26-28). Vinnytsia [in Ukrainian].
13. Medvediev, V. V., Tarariko, O. H., & Patyka, V. P. (2003). Obstezhennia zemel na vmist zalyshkiv pestytsydiv [Land survey for pesticide residues]. In Metodyka ahrokhimichnoi pasportyzatsii zemel silskohospodarskoho pryznachennia – Methodology of agrochemical certification of agricultural land. S. M. Ryzhyk, M. V. Lisovyi, D. M. Bentsarovskyi (Eds.). Kyiv [in Ukrainian].
14. Medved, L. Y. (1970). Hyhyena prymenenyia, toksykolohyia pestytsydov i klynyka otravlenyi [Hygiene and toxicology of pesticides and clinic of poisoning]. Kyev [In Russian].
15. Mokliachuk, L. I., Andriienko, H. H., & Lishchuk, A. M. et al (2007). Monitorynh ta ekotoksykolohichna otsinka gruntiv z tryvalym polikomponentnym zabrudnenniam [Monitoring and ecotoxicological assessment of soils with long-term multi-component pollution]. Ahroekolohichnyi zhurnal – Agroecological Journal, no. 1, pp. 18-24 [in Ukrainian].
16. Loit, A. O. (Eds.). ( 2006). Obshchaia toksykolohyia: rukovodstvo dlia vrachei [General Toxicology: a guide for doctors]. Sankt-Peterburh [in Russian].
17. (1990). Principles of studying diseases of presumed chemical etiology and their prevention. Hygienic criteria for the state of the environment. Geneva [in Russian].
18. Solomenko, L. I., Boholiubov, V. M., & Volokh, A. M. (2020). Zahalna ekolohiia [General Ecology]. Kherson [in Ukrainian].
19. Solomenko, L. (2022). Ksenobiotychni doslidzhennia v istorii rozvytku suchasnoi ekolohii [Xenobiotic research in the history of the development of modern ecology] Materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Naukovo-innovatsiinyi rozvytok ahrovyrobnytstva yak zaporuka prodovolchoi bezpeky Ukrainy: vchora, sohodni, zavtra» – Materials of the All-Ukrainian scientific and practical conference «Scientific and innovative development of agricultural production as a guarantee of food security of Ukraine: yesterday, today, tomorrow» (pp. 227 – 228). Vinnytsia [in Ukrainian].
20. Solomenko, L. (2022). Teoretyko-metodolohichni osnovy evoliutsii naukovykh pohliadiv pro ksenobiotychni doslidzhennia u 20 st. [Theoretical and methodological basis of the evolution of scientific views on xenobiotic research in the 20th century. Istoriia nauky i biohrafistyka – History of Science and biographistics, no. 3, pp. 119-129. URL: 07.pdf (dnsgb.com.ua) [in Ukrainian].