Метою статті є доведення того, що дослідження української весільної, поховальної та родильної обрядовості за допомогою методу структурно-функціонального аналізу може дати значні наукові перспективи. Для цього автор пропонує задіяти методику К. Леві-Строса, використану ним для розкладення міфу на міфеми й подібним чином розчленувати національні родинні обряди на епізоди. Однак для отримання повноцінної структури цього недостатньо, тому слід також указати зміну хронотопа в кожному з епізодів, визначити кульмінаційні епізоди, віднайти епізоди медіації та персонажів-медіаторів, які провокують і роблять можливими подальші дії.

З обрядового циклу в процесі дослідження структур виділяються обряди переходу, в яких головні персонажі змінюють соціальні статуси. У весіллі такими обрядами є заручини, вінчання та комора; у поховальному – пролог до обрядового циклу, поховання на кладовищі та поминальний обід; у родильному – пологи, ім’янаречення та хрестини; а зміна статусів припадає на кульмінаційні епізоди зазначених обрядів. Саме в місцях кульмінацій, разом зі зміною соціальних статусів головними персонажами обрядів, здійснюється поділ того чи іншого циклу на етапи.

Головним досягненням дослідження структур родинних обрядів слід уважати визначення характеру дії в епізодах і результат такої процедури. Завдяки вказаному процесу, використанню структур і структурно-функціонального методу, вдалося виявити, що всі епізоди, окрім кульмінаційних, базуються на обмежених за характером діях, котрі періодично повторюються та розподіляються на сім груп: 1) домовленості, 2) запросини, 3) приходи й повернення, 4) гостини й гуляння, 5) пошанування сакральних дій, стихій, предметів; 6) створення обрядового атрибуту, 7) благословення й обдарування.

Завдяки такому відкриттю та використанню обрядових структур родинних циклів – весільного, поховального та родильного – вдалося визначити універсальну схему, що є прийнятною для будь-якого обряду.

1. Геннеп А. ван. Обряды перехода. Систематическое изучение обрядов. Москва: Восточ. лит-ра, 1999. 198 с.
2. Кухаренко О. О. Побудова структури української весільної обрядовості. Парадигма пізнання: гуманітарні питання. Київ, 2016. № 7. С. 5–18.
3. Кухаренко О. О. Статуси головних дійових осіб українських весільних обрядів. Етнічна історія народів Європи. 2021. Вип. 65. С. 41–48.
4. Кухаренко О. О. Цикл українських традиційних родильних обрядів: структурно-функціональний аналіз. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2018. Вип. 27. С. 35–40.
5. Кухаренко О. О., Кухаренко А. В. Створення структури циклу українських традиційних поховальних обрядів. Культура України. 2019. Вип. 64. С. 185–194.
6. Леви-Строс К. Структурная антропология. Москва: Глав. ред. восточной литературы, 1985. 536 с.
7. Пропп В. Я. Морфология волшебной сказки. Москва: Лабиринт, 2001. 192 с.
8. Тэрнер В. Символ и ритуал. Москва: Наука, 1983. 277 с.
9. Durkheim É. Les règles de la méthode sociologique. Paris, 1919. 186 p.
10. Kukharenko O. Funeral Ceremony in the System of Structural-Functional Studies of Family Objectives. Paradigm of Knowledge. Multidisciplinary Scientific Journal. Muscat, 2018. № 2. P. 132–144.
11. Kukharenko O. Structure and Functions of the Maternity Cycle of Rites in the Traditional National Ritualism. Paradigm of Knowledge. Multidisciplinary Scientific Journal. Muscat, 2018. № 4. P. 73–85.
12. Nelson J. K. The Anthropology of Religion. A Field Statement for the Department of Anthropology. Berkeley: University of California, 1990. 138 p.

1. Gennep, A. van. (1999). Obryady perekhoda. Sistematicheskoe izuchenie obryadov [Rites of passage. Systematic study of rituals]. Moskva: Vostoch. lit-ra, 198 [in Russian].
2. Kukharenko, O. O. (2016). Pobudova struktury ukrainskoi vesilnoi obriadovosti [Building the structure of Ukrainian wedding ceremonies]. Paradyhma piznannia: humanitarni pytannia [Paradigm of knowledge: humanitarian issues]. Kyiv, 7. 5–18 [in Ukrfinian].
3. Kukharenko, O. O. (2021). Statusy holovnykh diiovykh osib ukrainskykh vesilnykh obriadiv [Statuses of the main actors of Ukrainian wedding ceremonies]. Etnichna istoriia narodiv Yevropy [Ethnic history of the peoples of Europe], 65, 41–48 [in Ukrfinian].
4. Kukharenko, O. O. (2018). Tsykl ukrainskykh tradytsiinykh rodylnykh obriadiv: strukturno-funktsionalnyi analiz [The cycle of Ukrainian traditional maternity rites: structural and functional analysis]. Ukrainska kultura: mynule, suchasne, shliakhy rozvytku [Ukrainian culture: past, present, ways of development], 27, 35–40 [in Ukrfinian].
5. Kukharenko, O. O., Kukharenko, A. V. (2019). Stvorennia struktury tsyklu ukrainskykh tradytsiinykh pokhovalnykh obriadiv [Creating the structure of the cycle of Ukrainian traditional funeral rites]. Kultura Ukrainy [Culture of Ukraine], 64, 185–194 [in Ukrfinian].
6. Levi-Stros, K. (1985). Strukturnaya antropologiya [Structural anthropology]. Moskva: Glav. red. vostochnoj literatury, 536 [in Russian].
7. Propp, V. YA. (2001). Morfologiya volshebnoy skazki [The morphology of a fairy tale]. Moskva: Labirint, 192 [in Russian].
8. Terner, V. (1983). Simvol i ritual [Symbol and ritual]. Moskva: Nauka, 277 [in Russian].
9. Durkheim, E. (1919). Les regles de la methode sociologique [The rules of the sociological method]. Paris, 186 [in French].
10. Kukharenko, O. (2018). Funeral Ceremony in the System of Structural-Functional Studies of Family Objectives. Paradigm of Knowledge. Multidisciplinary Scientific Journal. Muscat, 2, 132–144 [in English].
11. Kukharenko, O. (2018). Structure and Functions of the Maternity Cycle of Rites in the Traditional National Ritualism. Paradigm of Knowledge. Multidisciplinary Scientific Journal. Muscat, 4, 73–85 [in English].
12. Nelson, J. K. (1990). The Anthropology of Religion. A Field Statement for the Department of Anthropology. Berkeley: University of California, 138 [in English].