Стаття присвячена історії винаходу та створення перших двигунів внутрішнього згоряння з наддувом. Показано, що у витоків створення двигунів внутрішнього згоряння з наддувом стояли німецькі конструктори Готліб Даймлер та Рудольф Дизель. Вони першими зробили спробу використання наддуву для двигунів внутрішнього згоряння. Однак результати проведених ними експериментальних досліджень виявились невдалими і дали їм підставу зробити негативний висновок про користь застосування наддуву в двигунах внутрішнього згоряння.

На підставі архівних та літературних джерел встановлено, що у витоків створення двигунів внутрішнього згоряння з наддувом стояв відомий конструктор та винахідник українського походження Б.Г. Луцький. Він у 1901 р. винайшов, запатентував і першим реалізував ефективний метод наддуву в двигунах внутрішнього згоряння. У 1901 р. Б.Г. Луцький на замовлення Морського відомства Російської імперії розробив технічний проект нафтового двотактного вертикального рядного двигуна з наддувом для міноносця «Видатний». У 1903 р. за винахід нафтового двигуна з наддувом Б.Г. Луцький був нагороджений орденом Святого Станіслава. Метод наддуву Луцького широко застосовувався в Німеччині при створенні двотактних нафтових двигунів потужністю 850, 1150 і 1650 к.с. для підводних човнів. У 1912 р. російське Морське відомство замовило у компанії «Німецька корабельня Фрідріха Круппа» декілька двотактних двигунів конструкції Луцького для російських підводних човнів. Однак, у зв'язку з початком Першої світової війни ці двигуни не були відправлені в Росію, а були встановлені на німецьких підводних човнах U-63–U-68.

Радянські конструктори широко застосовували метод наддуву Луцького при створенні двигунів внутрішнього згоряння. Академік О.О. Мікулін використав його при створенні авіаційних двигунів АМ-38 і АМ-42 під час Другої світової війни, а академік І.А. Коваль – при створенні двигунів для сільськогосподарської техніки, зокрема для тракторів ДТ-54, ХТЗ-7, ДТ-14, ДТ 20, Т-75, Т-90, Т-74 після завершення Другої світової війни.

1. Батурин О. В., Батурин Н. В., Матвеев В.Н. История изобретения и развития агрегатов наддува двигателей внутреннего сгорания. Самара: Изд-во Самар. гос. аэрокосм. ун-та. 2009. 56 с.
2. Hiereth H., Prenninger P. Charging the Internal Combustion Engine. Vien: Springer-Verlag. 2007. 268 p.
3. Diesel, R. Die Entstehung des Dieselmotors. Berlin, Heidelberg, New York: Springer. 1913. P. 71.
4. Российский государственный архив Военно-Морского Флота (РГАВМФ). Ф. 427. Оп. 1. Д. 119. Часть 1. 320 с.
5. РГАВМФ. Ф. 417. Оп. 5. Д. 23330. 21 с.
6. Galster, K. P. H. England, deutsche Flotte und Weltkrieg. Kiel: J. Scheible. 1925. P. 10.
7. Заметки. Новое время. 1909. 7 ноября.
8. Pöhlmann, Ch. Die unmittelbare Umsteuerung der Verbrennungskraftmaschinen. Verhandlungen des Vereins zur Beförderung des Gewerbefleisses. 1913. Р. 515-534.

1. Baturin, O. V., Baturin, N. V., Matveev, V. N. (2009). Istoriya izobreteniya i razvitiya agregatov nadduva dvigateley vnutrennego sgoraniya [The history of the invention and development of boost units of internal combustion engines]. Samara: Izd-vo Samar. gos. aerokosm. un-ta. 56. [in Russian].
2. Hiereth H., Prenninger P. (2007). Charging the Internal Combustion Engine. Vien: Springer-Verlag. 268. [in English].
3. Diesel, R. (1913). Die Entstehung des Dieselmotors. Berlin, Heidelberg, New York: Springer. 71. [in Germany].
4. RGAVMF, f. 427, оp. 1, d. 119, ch. 1, 320 s. [in Russian].
5. RGAVMF, f. 417. оp. 5, d. 23330, 21 s. [in Russian].
6. Galster, K. P. H. (1925). England, deutsche Flotte und Weltkrieg. Kiel: J. Scheible. 10. [in Germany].
7. (1909, November, 7). Zametki [Notes]. Novoe vremya [New time]. [in Russian].
8. Pöhlmann, Ch. (1913). Die unmittelbare Umsteuerung der Verbrennungskraftmaschinen. Verhandlungen des Vereins zur Beförderung des Gewerbefleisses. 515-534. [in Germany].