Modern biology is a combination of many disciplines that study the structure and function of organisms, species and ecosystems, their spread, origin and evolution, the various relationships between them and the environment. In its own turn, the history of biology to which the proposed article is devoted, engages with forms, methods and content of scientific activity which is directed at acquiring knowledge about biological systems and the processes that take place in them.

The help is intended to give the researcher holistic view about the development of biology as branch of knowledge from the first stages of human development to the latest discoveries of the third millennium.

The author focuses on the history of biological ideas and concepts, which were created and developed by specially trained people in specific socio-cultural conditions within specific disciplines and institutes using specific methods, instruments and tools.

As an interdisciplinary science, the history of biology studies cognitive, including philosophical and methodological, as well as institutional, instrumental, socio-cultural, ideological, political and psychological factors in the development of biological knowledge. This approach gives a better understanding of the development of a complex process of knowing the living and allows us to consider modern theories as a certain stage of contradictory intellectual history. The solution of one problem in it puts dozens of others, prompting us to new comprehension in search of the eternal question about the essence of life.

The history of biology is a reconstruction of intellectual quests and misconceptions, clashes, discussions and struggles of different ideas and thoughts, the interaction of entire scientific schools and communities. Eventually, these searches led to the development of modern norms and values of biological knowledge. In the course of this reconstruction, it becomes clear how easy it is to make a mistake in the process of learning about life and how difficult it is to take every step forward. Studying the history of biology contributes to the development of intellectual honesty, independence from authoritarian coercion, the desire to test even the common postulates and dogmas. At the same time, history demonstrates the continuity of biological knowledge, the conditionality of each discovery of the work of many previous generations with their achievements and disappointments, findings and failures, discoveries and mistakes.

The history of biology enables biologists to look at their specialty as an interesting section of human culture, to find out about people who have dedicated themselves to finding the most difficult questions of wildlife and breaking the secrets of it, thereby making progress in the most essential areas of human practice: in medicine, in agriculture, environmental management, finally, in the creation of biotechnology – the foundations of modern civilization and industry. The historical process of the emergence, development, and change of theories controlled by experiment, critique, and social practice has never flowed evenly, but by the simple accumulation of proven knowledge.

1. Мусієнко М., Остапченко Л., Таран Н., Бацманова Л., Стороженко В. Київський державний університет – Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка: становлення і розвиток біологічної освіти і науки (1933 – 1945). Вісник Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка: серія Біологія. 2015. №1 (69). С.5-14.
2. Мусієнко М., Остапченко Л., Таран Н., Бацманова Л. Минуле в сьогоденні заради майбутнього: Імператорський університет Св. Володимира – Київський національний університет імені Тараса Шевченка: генезис аграрної науки і освіти (1834 – 2019). Вісник Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка: серія Біологія. 2019. №3 (79). С.5-14.
3. Кучерявий О. Внесок видатних учених (VIII–XX ст.) у становлення та розвиток вчення про хімічну взаємодію рослин. Наукові записки з української історії: збірник наукових статей. 2018. Вип. 44. С. 178-186.
4. Нариси з історії фізіології на Україні / Д. С. Воронцов, В. М. Нікітін, П. М. Сєрков; АН УРСР, Укр. т-во фізіологів, біохіміків і фармакологів. К.: Вид-во АН УРСР, 1959. 256 с.
5. Фоменко Л. К. Вплив філософії Р. Декарта на медицину в умовах її методологічних трансформацій (XVII ст.). Людинознавчі студії. Серія : Філософія. 2017. Вип. 34. С. 122–137.
6. Дідух В.Д., Рудяк Ю.А, Горкуненко А.Б., Кузьмак І.П., Наумова Л.В. Історія становлення та розвитку медичної фізики (Частина І). Медична освіта. 2017. № 4. С. 112-118.
7. Любинський М., Оканенко А. Розвиток фізіології та біохімії рослин на Україні за 40 pp. 1917–1957. Укр. ботанічний журнал, ч. 3. К. 1957. С.16–28.
8. Макаренко О. Творчий розвиток фізіологічної науки. Вісник АН УРСР. 1957. № 8. С.34–41.
9. Проценко Д. Розвиток фізіології рослин в Київському університеті за 40 років радянської влади. Наукові записки Київського університету. 1957. № 20. С.45-51.
10. Клевець М.Ю., Манько В.В. Фізіологія людини і тварин: Навч. посібник. Львів. 2002. 304 с.

1. (2015). Kyivskyi universytet imeni Shevchenka: stanovlennia i rozvytok biolohichnoi osvity i nauky (1933–1945 rr.) [Kyiv Shevchenko University: the formation and development of biological education and science (1933–1945)].Visn. Kyiv. nats. un-tu imeni Tarasa Shevchenka: seriia Biolohiia – Visn. Kiev. nat. Taras Shevchenko University: Biology Series. Kyiv, 69, 5–14.
2. Mynule v sohodenni zarady maibutnoho: imperatorskyi universytet Sv. Volodymyra – Kyivskyi natsionalnyi universytet imeni Tarasa Shevchenka: henezys ahrarnoi nauky i osvity (1834–2019) [Past to present for the sake of the future: St. Vladimir's Imperial University - Taras Shevchenko National University of Kyiv: Genesis of Agrarian Science and Education (1834–2019)] (2019). Visn. Kyiv. nats. un-tu imeni Tarasa Shevchenka: seriia Biolohiia – Visn. Kiev. nat. Taras Shevchenko University: Biology Series. Kyiv, 3(79), 9–16.
3. Kucheriavyi, O. (2018). Vnesok vydatnykh uchenykh (VIII–XX st.) u stanovlennia ta rozvytok vchennia pro khimichnu vzaiemodiiu Roslyn [Contribution leading scientists (VIII-XX centuries) in formation and development a study of chemical plant interaction]. Naukovi zapysky z ukrainskoi istorii: zbirnyk naukovykh statei – Scientific notes on Ukrainian history: Collection of scientific articles. Pereiaslav-Khmelnytskyi, 44, 178–186. DOI: https://doi.org/10.31470/2415-3567-2018-44-178-187
4. Vorontsov, D., Nikitin, V. & Sierkov, L. (1959). Narysy z istorii fiziolohii tvaryn na Ukraini [Essays on the history of animal physiology in Ukraine]. Kyiv.
5. Fomenko, L.K. (2017). Vplyv filosofii R. Dekart na medytsynu v umovakh yii metodolohichnykh transformatsii (XVII st.) [Influence of R. Descartes philosophy on medicine in the conditions of its methodological transformations (XVII c.)]. Liudynoznavchi studii: zbirnyk naukovykh prats Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka. Seriia «Filosofiia» – Human studies: a collection of scientific works of the Drohobych State Pedagogical University of Ivan Franko.The Philosophy Series, 34, 122–137. DOI: https://doi.org/10.24919/2522-4700.34.120336
6. Didukh, V.D., Rudiak, Yu.A., Horkunenko, A.B., Kuzmak, I.P. & Naumova, L.V. (2017). Istoriia stanovlennia ta rozvytku medychnoi fizyky (chastyna 1) [The history of formation and development of medical physics (Part 1)]. Medychna osvita – Medical Education, 4,112–118. DOI: https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2017.4.8296
7. Liubynskyi, M. & Okanenko, A. (1957). Rozvytok fiziolohii ta biokhimii roslyn na Ukraini za 40 rokiv: 1917–1957 [Development of plant physiology and biochemistry in Ukraine for 40 years: 1917–1957]. Ukr. botan. zhurn. – Ukr. nerd. Journal, 3, 16–28.
8. Makarenko, O. (1957). Tvorchyi rozvytok fiziolohichnykh nauk [Creative development of physiological sciences]. Visn. AN URSR – Visn. USSR Academy of Sciences. 8, 34–41.
9. Protsenko, D. (1957). Rozvytok fiziolohii roslyn v Kyivskomu universyteti za 40 rokiv radianskoi vlady [Development of plant physiology at Kyiv University for 40 years of Soviet power]. Nauk. zap. Kyiv. un-tu – Science. zap. Kiev, 20, 45–51.
10. Klevets, M.Iu. & Manko, V.V. (2002). Fiziolohiia liudyny i tvaryn: Navch. posibnyk [Physiology of man and animals: Educ. manual]. Lviv.