У статті розглянуто найбільш відомі в українській, російській та зарубіжній історіографічній традиції класифікаційні палітри біографій, моделі біографічних досліджень, проаналізовано їхнє жанрово-видове розмаїття. Закцентовано увагу на тому, що велика кількість наукових робіт конкретно-історичного характеру співіснує з надзвичайно слабкою теоретичною рефлексією про їхні основи, що робить даний аспект актуальним для дослідження.

Представлено класифікації біографічних досліджень Дж. Леві, В. Попика, Т. Попової, Г. Сильницького, О. Харитоненко, моделі біографій С. Іконнікової та ін. науковців. Висвітлено потрактування в науковій літературі таких термінів як «біографія», «наукова біографія», «інтелектуальна біографія», «історична біографія», «літературна біографія». Відзначено, що сучасні біографії, як правило, вписуються в контекст колективної, індивідуальної (персональної) історії та его-історії.

Засвідчено відхід дослідників-практиків від класичної/традиційної/«сухої» біографії (як сукупності фактів життя людини, викладених переважно в хронологічній послідовності) до інноваційних біографічних моделей, якими наразі являються, наприклад, «внутрішня біографія», «екзистенційна біографія», «еволюція душі», «приватна біографія», «кар’єрна біографія», «професійна біографія» тощо.

1. Базанов М. А. Интеллектуальная биография: контуры нового жанра в российской и украинской историографии. Диалог со временем. 2016. Вып. 55. С. 221-234.
2. Ляшко С. М. Поняття «наукова біографія» у теорії та практиці історико-біографічних досліджень. Українська біографістика = Biographistica Ukrainica: зб. наук. праць / відп. ред.: В. С. Чишко, В. І. Попик ; НАН України, Ін-т біографічних досліджень. Київ: Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2013. Вип.10. С. 25–47.
3. Марінеско В. Ю. Літературна біографія як жанрова модель: особливості еволюції, атрибутивні та модусні ознаки. Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія»]. Сер.: Філологія. Літературознавство. 2012. Т. 193. Вип. 181. С. 59-63.
4. Медведева Е. В. Классификация биографий как один из методов биографики в контексте исследований библиотечной отрасли. Вестник Томского государственного университета. Культурология и искусствоведение. 2016. № 2 (22). С. 198-205.
5. Попик В. І. Biography – біографіка – біографістика – біобібліографія: понятійний арсенал історико-біографічних досліджень. Український історичний журнал. 2015. № 3. С. 122–136.
6. Попова Т. Жизнеописание ученого-историка на перекрестке историографических традиций: теория, методология, практика. Ейдос. Вип. 8. 2015. С. 15-40.
7. Попова Т. Н. Персональная история VS интеллектуальная биография, биоисториография: подходы и понятия. Человек в истории и культуре. Сборник научных работ в честь 70-летия лауреата Государственной премии Украины, академика РАЕН, профессора, доктора исторических наук Владимира Никифоровича Станко / Институт археологии Украины. Одесса: Терновка, Друк, 2007. С. 540-563.
8. Репина Л. П. Биография в контексте «глобальной микроистории». «Парадигмы российской истории сквозь призму биографистики (к 140-летию Алексея Ивановича Яковлева)»: матер. Всеросс. науч. конф. с межд. участ. (Чебоксары, 18 апр. 2019) / редкол.: О. Н. Широков. Чебоксары: ИД «Среда», 2019. С. 12-18.
9. Соколова О. Интеллектуальная биография в культурном пространстве общей памяти. Cultural Memory = Культурная память = Културна мемор uja : Conference Proceedings (Skopje, 5-7 September 2013). Skopje, 2015. С. 147-152.
10. Торкут Н. М., Марінеско В. Ю. Біографістика як метажанр: спроба теоретико-літературної ідентифікації феномена. Держава та регіони. Сер.: Гуманітарні науки: наук.-виробн. ж-л. Запоріжжя, 2014. № 4. C. 4–11.
11. Харитоненко О. Жанрові грані біографічного дискурсу в сучасній періодиці. Жанрові пошуки. Журналістика. Вип. 16 (41). 2017. С. 150-171.

1. Bazanov M. A. (2016). Intellektualnaya biografiya: kontury novogo zhanra v rossiyskoy i ukrainskoy istoriografii [Intellectual biography: the contours of a new genre in Russian and Ukrainian historiography]. Dialog so vremenem [Dialogue over time]. 55. 221-234. [in Russian].
2. Liashko, S. M. (2013). Poniattia «naukova biohrafiia» u teorii ta praktytsi istoryko-biohrafichnykh doslidzhen [The concept of «scientific biography» in the theory and practice of historical and biographical researches]. Ukrainska biohrafistyka [Ukrainian Biographistica]. Kyiv, 10. 25–47. [in Ukrainian].
3. Marinesko, V. Yu. (2012). Literaturna biohrafiia yak zhanrova model: osoblyvosti evoliutsii, atrybutyvni ta modusni oznaky [Literary biography as a genre model: features of evolution, attributive and modus characteristics]. Naukovi pratsi Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly kompleksu «Kyievo-Mohylianska akademiia» [Scientific Papers of Chernomorsky Petro Mohyla State University of the Kyiv-Mohyla Academy Complex]. 193. 181. 59-63. [in Ukrainian].
4. Medvedeva E. V. (2016). Klassifikatsiya biografiy kak odin iz metodov biografiki v kontekste issledovaniy bibliotechnoy otryasli [Classification of biographies as one of the methods of biography in the context of research in the library industry]. Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta. Kulturologiya i iskusstvovedenie [Bulletin of Tomsk State University. Cultural Studies and Art History]. 2 (22). 198-205. [in Russian].
5. Popyk V. I. (2015). Biography – biohrafika – biohrafistyka – biobibliohrafiya: ponyatiynyy arsenal istoryko-biohrafichnykh doslidzhen [Biography – biographica – biographistica – biobibliography: comprehensible arsenal of historical and biographical information]. Ukrayinskyy istorychnyy zhurnal [Ukrainian Historical Journal]. 3. 122–136. [in Ukrainian].
6. Popova T. (2015). Zhizneopisanie uchenogo-istorika na perekrestke istoriograficheskikh traditsiy: teoriya, metodologiya, praktika [Biography of a historian at the crossroads of historiographic traditions: theory, methodology, practice]. Eydos [ Eydos ]. 8. 15-40. [in Russian].
7. Popova T. N. (2007). Personalnaya istoriya VS intellektualnaya biografiya, bioistoriografiya: podkhody i ponyatiya [Personal history vs intellectual biography, biohistorography: approaches and concepts]. Chelovek v istorii i kulture [Man in History and Culture]. Odessa: Ternovka, Druk, 540-563. [in Russian].
8. Repina L. P. (2019). Biografiya v kontekste «globalnoy mikroistorii» [Biography in the context of «global microhistory»]. «Paradigmy rossiyskoy istorii skvoz prizmu biografistiki (k 140-letiyu Alekseya Ivanovicha Yakovleva») [« The paradigms of Russian history through the prism of biography (to the 140th anniversary of Alexei Ivanovich Yakovlev) »]. Cheboksary: ID «Sreda», 12-18. [in Russian].
9. Sokolova O. (2015). Intellektualnaya biografiya v kulturnom prostranstve obshchey pamyati [Intellectual biography in the cultural space of shared memory]. Cultural Memory = Kulturnaya pamyat = Kulturna memoruja : Conference Proceedings (Skopje, 5-7 September 2013). Skopje. 147-152. [in Russian].
10. Torkut, N. M., Marinesko, V. Yu. (2014). Biohrafistyka yak metazhanr: sproba teoretyko-literaturnoi identyfikatsii fenomena [Biographistica as a meta-genre: an attempt to explain the theoretical and literary phenomenon]. Derzhava ta rehiony[State and Regions]. 2014. № 4. 4-11. [in Ukrainian].
11. Kharytonenko, O. (2017). Zhanrovi hrani biohrafichnoho dyskursu v suchasnii periodytsi [Genre verges of biographical discourse in contemporary periodicals]. Zhurnalistyka [Journalism]. 16 (41). Kyiv, 150-171. [in Ukrainian].