УДК 159.95

Костєва Неоніла Миколаївна
провід. наук. співроб. ДНСГБ УААН
(м. Київ)

ТЕЗАУРУСНЕ ПІДГРУНТЯ
ІНФОРМАЦІЙНО-ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Розглядається проблема формування інформаційно-інтелектуального забезпечення наукових досліджень доби глобалізації, аналізується потенціал тезаурусного підходу в становленні моделі інноваційного розвитку.

Постановка проблеми. Наукова діяльність доби глобалізації потребує надійного та оперативного інформаційного забезпечення. У цьому плані вдосконалюється структура бібліотечного обслуговування, видаються спеціалізовані реферативні збірники, створюються електронні каталоги тощо. Особливої уваги заслуговує потенціал мереж. Всі ці та інші зрушення мають своєю метою прискорення досліджень. Але сама швидкість дій не гарантує світового рівня результатів наукових досліджень. Економічне, політичне та методологічне підґрунтя досліджень не завжди збалансоване і тому якісний аспект вирішення наукових проблем розглядається фрагментарно. Справа в тому, що цей аспект потребує кадрів світового рівня (метод психоінтелектуальної генерації), значних витрат на навчання (метод синектики), реалізації програм державного рівня (технополісний прорив).

Одна з причин суттєвої невідповідності між кількісним та якісним аспектом інформаційно-інтелектуального забезпечення наукових досліджень полягає у використанні неадекватних методологічних схем.

В умовах глобалізації відбувається перехід до інноваційної моделі функціонування та розвитку. Кроки на цьому шляху потребують відповідної теоретичної підготовки, адекватного методологічного підгрунтя, проведення успішної апробації науково-методичної, нормативно-правової, інформаційно-аналітичної та нормативно-організаційної бази. Виникає потреба в багаторівневій узгодженій системі, яка забезпечить продуктивність інтелектуально-інноваційного конвеєра.

Аналіз останніх розробок. У попередні часи намагалися створити наукові конструкції, які б "у чистому вигляді" описували процедури евристики, творчості, осяяння, але всі ці спроби не були реалізовані ( 1 ). У той же час продуктивна діяльність в умовах глобалізації містить елементи евристики, творчості, інтуїції та осяяння, а значить, потребує відповідного методологічного підґрунтя. Тому необхідно знайти серед існуючих у соціумі механізм або створити такий, що:

• інтегрує знання всіх учасників процесу продуктивної діяльності;
• забезпечує комунікацію та рольове порозуміння;
• дозволяє усвідомити інноваційний характер дій;
• здійснює м'яке управління процесом взаємодії;
• використовує та відтворює інфраструктуру продуктивної інноваційної діяльності ( 2 ).

Аналіз соціального і наукового досвіду дозволяє висловити припущення, що подібний механізм існує і позначається як створення і підтримка тезаурусу.

Мета даної статті — підкреслити особливості науково-дослідної роботи в умовах глобалізації.

Викладення основного матеріалу. Тезаурус (від грецького thesauro's — скарб, скарбниця) — множина змістовних одиниць певної мови із заданою на ній системою семантичних відносин.

Класичне уявлення про тезаурус спирається на ототожнення його із словником з необмеженою вибіркою, тобто включає в себе всі слова, які зустрілися укладачу в доступних джерелах (енциклопедії, лінгвістичні праці, архівні записи, літературні твори тощо).

У логіко-лінгвістичному аспекті тезаурус — це повний (або прагнення до повноти) список слів певної мови з тлумаченням чи без нього.

У концептуальному плані тезаурус інтерпретується як опис системи знань про дійсність, який притаманний індивідуальному носію інформації або групі носіїв. По суті, мова йде про наукову спільноту або дослідницький колектив. Тому представник спільноти може виконувати функції сприймаючого додаткову нову інформацію суб'єкту, що змінює її базовий тезаурус. Тезаурус фактично утримує не тільки інформацію про дійсність, але й метаінформацію — внутрішню методологічну схему, яка забезпечує можливість надходження нових повідомлень, стає підґрунтям подальшого порозуміння.

У праксеологічному аспекті є підстави розглядати тезаурус як інтегрований потенціал продуктивної діяльності. Сам характер продуктивної діяльності визначає необхідність розрізнення базового (вихідного) та оперативно-процесуального тезаурусу.

Вихідний тезаурус визначає можливості сприймаючого суб'єкту при отриманні ним семантичної інформації. У психології і при вивченні систем зі штучним інтелектом розглядають властивості тезаурусів індивідуумів, що виявляються при сприйнятті і розумінні інформації. У соціології та теорії комунікацій аналізують властивості тезаурусів індивідуумів і колективів, які забезпечують можливість порозуміння на базі загальності тезаурусів. У таких ситуаціях у тезаурус доводиться включати складні висловлювання та їхні семантичні зв'язки, що визначають запас відомостей, які можуть бути закладені в складну систему.

Нові відомості в оперативно-процесуальному тезаурусі виконують ту ж саму роль, що притаманна інноваціям у процесі провайдингу. Як відомо, інновації — це новостворені (застосовані) або вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукції чи послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного чи іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва або соціальної сфери. В умовах глобалізації впровадження інновацій переходить від стихійно-епізодичної стадії до системно-послідовної, яка усвідомлюється і фіксує якісні риси тезаурусу.

Процес розширення тезаурусу можна розглядати як формування бази знань, яка спирається на досвід та професіональний потенціал експертів. Знання експерта окреслюються в його професійній діяльності при аналізі конкретних завдань. Для того щоб виділити їх в явній формі, потрібен когнитолог-спеціаліст зі структури знань, здатний виявити зміст знань експерта за певних умов шляхом аналізу професійних дій. Те, що сам експерт не завжди здатен позначити словами, когнітолог (психолог, гносеолог, методолог) повинен отримати у вигляді логічних суджень, пропозицій, принципів, оцінок тощо ( 3,40 ).

Створення тезаурусу продуктивної діяльності забезпечує оптимальний характер вирішення проблем, які виникають на основних етапах інноваційно-інтелектуального процесу. Такими основними етапами виступають: дослідження, експертиза, капіталізація та комерціалізація. Кожен із етапів потребує квазінезалежної системи понять, оцінок, моделей, цінностей. Тому тезаурусна методологічна схема продуктивної діяльності як підґрунтя системної інноваційної діяльності потребує глибокого усвідомлення міждисциплінарних принципів.

Сучасна дослідницька програма одночасно охоплює три основних рівні: організаційно-професійної діяльності, емпіричних та теоретичних пізнавальних процедур, творчих алгоритмів.

У методологічному аспекті оптимізація інноваційно-інтелектуальної діяльності в умовах глобалізації потребує вирішення двох основних завдань: побудови та підтримки тезаурусу продуктивної діяльності та усвідомлення принципів його ефективного функціонування.

Реалізація цих завдань потребує особливих умов: потоків креативно орієнтованих дослідників, системних контактів з університетськими та академічними центрами, матеріально-технологічної бази. Всім цим вимогам відповідають провідні бібліотеки, які мають всі підстави для виконання ролі міждисциплінарних центрів забезпечення креативної діяльності.

Висновки. Таким чином усвідомлення особливостей інформаційно-інтелектуального забезпечення наукових досліджень доби глобалізації потребує не тільки використання потенціалу потоково-тезаурусного підходу до організації діяльності, а й орієнтує на розуміння його перспектив, які пов'язані з:

• формою існування знання в інформаційних мережах;
• логістизацією інноваційних потокових ресурсів;
• характером становлення тезаурусних структур.

Список використаної літератури

1. Волков А.М., Микадзе Ю.В., Солнцева Г.Н. Деятельность: структура и регуляция / МГУ. — М., 1987. — 216 с.
2. Яковенко В.Б. Введение в инновационные технологии. — К., 2002. — 133 с.
3. Концепции интеллектуальных систем. Научно-аналитический обзор. — М., 1974. — 52 с.

---

Титульна сторінка Видання
© Костєва Неоніла Миколаївна, 2006